Як екологічно проживати болісні почуття

Здравствуйте!
Если есть привычка НЕ проживать свои чувства, а прятать их внутри, то 100% это проявляется (и проявлялось ранее) НЕ только с мужем, как вы пишете, а с очень многими людьми, если не со всеми. Привычка не проявляется с одним человеком.
И скорей всего с мужем получается по аналогии с кем-то еще...с кем? Отец, мать, дедушка, дядя?
И почему виновником сделали только мужа? А ведь сделали.
Но ведь человек и САМ отвечает за то, ЧТО с ним делают другие. Потому что он ПОЗВОЛЯЕТ это с собой делать.
ЧТО позволяете мужу, чего позволять не следовало бы? И ПОЧЕМУ позволяете? Постарайтесь БЕЗ оправданий.
Только правдивое исследование себя.

Далее, следующий вопрос: ЧТО будет, если покажу мужу свои чувства? Чего именно боюсь?
И наконец главное:

ЯК ЕКОЛОГІЧНО ПРОЖИВАТИ БОЛІСНІ ПОЧУТТЯ

- на такой вопрос простым предложением, рекомендациями или описанием алгоритма НЕ ответить. Невозможно.
Научиться проживать сможете в процессе психотерапии с психологом, когда освободитесь от того, что МЕШАЕТ проживать.
А это наверняка что-то из детства.

Відредаговано автором 18-11-2024 03:09:44

Доброго ранку!

Часто в такі моменти виникає бажання замінити внутрішню біль на фізичну, щоб типу перекрити , бажання битися головою об стіну, іноді в такі моменти боляче вонзаюсь в себе нігтями , і біль допомагає винирювати з охопившого відчаю , одного разу дуже сильно вдарилась головою об кут холодильника , мене це лякає.

Співчуваю вам. Дійсно, шкода не мати змоги виразити емоції на адресу того, чиї дії їх спричинили. А замість цього утримувати почуття всередині себе, створюючи нестерпний біль, доводячи себе до відчаю.

Тільки у стосунках з чоловіком в мене виникають такі гіркі, болісні почуття всередині , в душі , і я з ними не вмію екологічно поводитись , проживати .

Ви зазначаєте, що лише у стосунках з чоловіком виникають гіркі почуття. Тоді варто з'ясувати, в чому полягає така відмінність?
Як би ви могли її пояснити?
Також варто почуття визначити, ідентифікувати. Що це - гнів, образа, сум, вина ...?
Завжди поруч з почуттями треба шукати потреби та очікування. Назвати можете, які ваші потреби в стосунках з чоловіком не задовільняються?

навчіть , як не робити собі погано всім цим

Така здатність формується разом з набуттям досвіду вираження почуттів, а цьому передує прибирання заборон щодо природнього контактування з емоційною сферою. Ось дивіться, напевно ж, є страхи щодо власної відкритості. Є деякі усталені думки, мовляв, виражати почуття шкідливо, небезпечно або соромно.

ховаю від дитини

З якою метою ховаєте?

не хочу показувати чоловікові

Якщо покажете, що страшного станеться?
Що доброго відбудеться?

Здравствуйте! Сочувствую вашей боли..

Тільки у стосунках з чоловіком в мене виникають такі гіркі, болісні почуття всередині , в душі

Я вам верю. Действительно, чтобы экологично проживать, сначала необходимо называть чувства и научиться их различать,дифференцировать.

і я з ними не вмію екологічно поводитись , проживати

Ведь в таком состоянии возможно очень много неудовлетворенных желаний и потребностей может быть, которые вы в своем состоянии пока не видите, не замечаете.

з охопившого відчаю

И для этого вы пока что используете не здоровые способы обращения с вашими трудными чувствами (боль,отчаяние). Но вас останавливает страх. И в этом положительный момент эмоции страха.

мене це лякає

Приглашаю вас в терапию, совместно проживать трудные чувства.

Розумію що в такі моменти не даючи визволення цим почуттям, не проживаючи їх , я загоняю їх всередину, ховаю від дитини , не хочу показувати чоловікові і тим самим роблю гірше собі , накопичуючи . Допоможіть, будь ласка, навчіть , як не робити собі погано всім цим

"Як екологічно проживати болісні почуття"
" Екологічно" - це, насамперед, так щоб не завдавати шкоди собі, а потім й оточуючим.
Завдання собі шкоди починається тут:
"загоняю їх всередину, ховаю від дитини , не хочу показувати чоловікові "
й згодна з колегою, що "ховаєте "не тільки від сім'ї, а й від усіх. Тому й утворюється " критична маса", яка потребує виходу. А, оскільки існує заборона на прояв емоцій ( привіт з дитинства), то й бахає в себе.

Тому, вихід - вчитись проявляти емоції в моменті ( як хороші, так й погані). Це просто сказати, але...Якщо Ви з дитинства звикли стримуватися, буде важко.
Бути уважною до себе. Слідкувати за своїм психічним станом. Вчитись відчувати, якщо невдовзі " накриє", приймати запобіжні заходи: активний спорт або навпаки - йога; СПА або прибирання, тобто те, що дасть відчуття розрядки.
Ну,й розбиратися з подружніми стосунками.
"Тільки у стосунках з чоловіком в мене виникають такі гіркі, болісні почуття всередині , в душі "
Бо, якщо, в стосунках жінка займається самопошкодженням, то я маю багато запитань до цих стосунків й до чоловіка. Ніяке " екологічне" проживання не допоможе, якщо в стосунках повна о....а.

Человек либо умеет проживать чувства либо нет. Если только с мужем такие ощущения, то, скорее всего, он вам просто кого-то напоминает, какие-то знакомые переживания, и реакция такая на сильные чувства. А с остальными, скорее всего, вы настолько привыкли все подавлять, что автоматически происходит и ничего и не чувствуете.
Тут нужна индивидуальная работа, чтобы разобраться, какие чувства возникают, по какой причине вы не хотите их показывать, что в целом происходит с вами в отношениях с мужем, как вы с другими взаимодействуете, понимаете ли про себя и свои переживания, как обходились с переживаниями раньше, в детстве.

Был ли у вас опыт самоповреждений?
Можно ли было дома, с родителями, показывать свои чувства?
Какие именно болезненные переживания возникают с мужем?
Что случится, если покажете ему свои чувства?
Какие отношения с мужем?

Доброго вечора!
Колеги дали вже багато цінних порад, тому скажу те, що мені здається найголовнішим.
Судячи з того, як Ви описуєте свою проблему, Ви вже намагалися самі в ній розібратися. Отже, знаєте, що почуття потрібно вміти правильно висловлювати, не тримаючи їх в собі. І якщо навіть певні знання з цього приводу Вам не допомогли, єдина відповідь - не все так просто. Інакше не шукали б порад на сайті психологів.
Для того, щоб дати більш конкретні відповіді, замало інформації про Ваших батьків, Ваших стосунків з ними, Вашого дитинства. Чи були попередні стосунки з чоловіками до заміжжя? І які це були стосунки?
Але можна припустити, що у Вас є певна дуже потужна тенденція до "злипання" з чоловіками. Тобто, Ви схильні дуже сильно прив'язуватися до них, втрачаючи в стосунках повністю себе. Окрім того, на мою думку, є схильність ідеалізувати і чоловіка, і самі стосунки з ним. Отже, живете певною внутрішньою ілюзією щодо нього. Тому кожного разу, коли з якоїсь причини він поводить себе, на Вашу думку, не так, як Ви б хотіли, Ви відчуваєте невимовний душевний біль. Адже, руйнується Ваше уявлення про нього, про себе, про самі стосунки. Руйнується сама картинка світу, в якому центральне місце, місце божества, займає чоловік, а можливо, і ще якась людина.
Зважаючи на те, що така прив'язливістьу Вас дуже "застаріла", на мою думку, починає формуватися схильність до селфхарму, тяги до самоушкодження - нанесення собі фізичних травм задля зменшення душевного болю. А це вже дуже серйозно, бо це рівень психо-соматики, рівень несвідомих, рефлексивних дій та вчинків. І чим довше так буде продовжуватися, тим складніше буде Вам реально допомогти. Адже, яким би не було виховання, і бажання правильно себе поводити, рефлексивно Ви поведете себе так, як звикли реагувати в больових моментах. Тому можу сказати однозначно, що
Вам потрібна тривала психотерапія. Бо такі реакції, як правило, закладаються з дитинства. І потребують глибинної трансформаційної роботи на рівні реакцій. Тому якими б не були цінними поради на сайті, Вам лише ними не обійтися.