Question

21-03-2025

Доброго дня. У мене таке питання чоловік почав наполягати на тому, щоб я приймала участь у спілкуванні та дозвіллі з його донькою від попередніх стосунків. Чи можливі нормальні стосунки у мене з чоловіком без цього спілкування взагалі?

Я не хочу цього знайомства. Адже у нас є діти, мені є чим займатися. Чоловіку я приділяю багато часу, уваги, принаймні він так каже.

Донька проживає з матір*ю. Доньці 8 років. Мій кохайний, приїздить до них раз на тиждень, гуляє. До цього для коханого було достаньо, що я примаю участь лише у виборі одягу, подарунку та можу якусь пораду дати.

Ми у шлюбі 5 років. У нас двоє спільних синів, одному 3 роки, іншому 2 роки. Коли ми зустрілися, чоловік не одразу сказав, що у нього є вже дитина. Я про це дізналась, коли вже була закохана. І тоді я подумала, ну нічого. Будемо дружити. Але в комплекті з донькою, виявилось йшла колишня з її тараканами. Перші роки два, вона телефонувала по будь-якій дрібниці. Далі мій терпець урвався. І я сказала або він чоловік тут, або там.Тож чоловік припинив це спілкування з колишньою. Вони тільки листувалися начебто про дитину. Після цього моя позиція змінилась і знайомитися перехотілось, адже слово моя донька стало забагато для мене у нашому житті.
Отже, ми так і не познайомилися з цією дитиною. Чоловік не пропонував, я не наполягала. Донька дуже ревнує батька до мене та наших дітей. Їй 8 років.

Чоловік каже, що знає, що я його кохаю і він дуже мене кохає. Каже що поважає мою думку.Але я маю поступитися. Він почав фантазувати, що ми доньку візьмемо собі. Яка різниця скільки мені дітей виховувати. 2 чи 3. А мені є різниця. Плюс наші діти ще не вкурсі, що у тата є ще донька. Але він почав думати як їх познайомити. Хотів без попередження мене їх забрати до своєї мами і там познайомити.

Питання від: Наталя; Вік: 27

подобається запитання?

Підберіть психолога для пар онлайн або в містах України.

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 21-03-2025 14:46:24

Почему вы не хотите общаться с девочкой?
Какие переживания, чувства возникают по отношению к девочке?
Какие чувства возникают, если представить, что дети будут общаться между собой?

Все дети вашего мужа это его дети, его часть. И отвергая его дочь, вы отвергаете его самого. Это как если бы у вас была дочь, а он сказал, что не, я не хочу с ней знакомиться, мне есть чем заняться.
Плюс его дочь и ваши сыновья это братья и сестра. И очень важно на самом деле познакомить их, подружить, потому что это родные люди. И именно от вашего поведения - вас, вашего мужа и матери девочки зависит как дети воспримут друг друга и в целом их отношения, их понимание относительно того, как важно и нужно вести себя адекватно после развода, про родственные отношения, про семью

👍 радити психолога:

Віталій Вікторович Бондарчук психолог Київ 21-03-2025 14:59:35

3

Алла Григорівна Веленко
Ирина Константиновна Зубиашвили
Павел Леонидович Басанский

Доброго дня, нормальні стосунки без цього спілкування можливі. Це проблема зовсім не Ваша, а Вашого чоловіка. Але саме тиск на Вас з боку чоловіка і намагання зробити цю проблему також Вашою, вже створює напруження у Вашій сім'ї. Проявіть рішучість і наполегливість у відстоюванні власних кордонів, коливання у цьому питанні будуть лише більше провокувати подальшу нав'язливість чоловіка

👍 радити психолога:

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Алла Григорівна Веленко психолог Київ 21-03-2025 21:19:43

1

Ирина Константиновна Зубиашвили

Доброго вечора Наталю.
У мене складається враження, що у Вашого чоловіка не закритий гештальт з попередньою дружиною. Тобто, ті стосунки ще не завершені, принаймні, психо-емоційно.
Інша справа, чому саме з таким чоловіком у Вас склалася сім'я?
Окрім того, те що чоловік хотів без Вашого дозволу забрати дітей до його матері і познайомити зі своєю дочкою, дуже насторожує. Адже, таке було б просто неможливо в сім'ї, де панує гармонія і порозуміння.
Тому, як на мене, у перше чергу, потрібно розібратися, а на чому саме тримаються Ваші стосунки з чоловіком? Адже, наявність дітей ще не дає гарантії щасливого сімейного життя.
Власне, дбати про свою дочку потрібно, але не за рахунок дружини та синів.
Тим паче, що на початку стосунків вже була неправда. Чи не є таке намагання недоговорювати звичайною справою для нього?

👍 радити психолога:

Виберіть психолога для консультування з приводу романтичних відносин, конфліктів між закоханими

21-03-2025 22:33:33Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 379808 для Валентина Михайловна

У девочки есть мама, папа, бабушки, дедушки, отчим. Ей достаточно внимания.

В обществе навязано, что все должны жить дружно. Я разделяю понятия "мужа"и его ребенка, это не одно целое. Я строю отношения с мужчиной, а не с его детьми. Дети - это ответственность отца и матери, не более. По этому, я не считаю, что кто либо вправе перекладывать на меня ответственность и навязывать, что я должна что то другому ребенку.

А варианты, а если, к вашему ребенку так относились и т д, я не рассматриваю. Это такая себе манипуляция. Может быть много вариантов а если бы.

21-03-2025 22:34:11Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 379814 для Віталій Вікторович

Дякую за відповідь 👍 Ваша думка мені близька.

21-03-2025 22:56:10Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 379897 для Алла Григорівна

Справді гештальт можливо і не був закритий. Поки у його колишньої не з'явився інший. Чому так, не можу сказати.

Так, буває, що чоловік недоговорює. Бо начебто, я не питала.
Стосунки з чоловіком тримаються на спільних інтересах, чоловік багато мені допомагає, інколи і готує, і прибирає. Мені подобається, що з ним я можу розслабитись і щось не контролювати. Але буває, що як він собі щось придумає, то складно його позицію змінити. А в мене такий характер, що я теж маю принцип і теж не буду поступатися.

Чоловік чомусь вирішив, що познайомити дітей це дуже гарна ідея. Але не подумав про відчуття, навіть свої доньки, чи не буде ревнощів по відношенню до наших дітей. Як наші діти це сприймуть. І навіщо їм це спілкування. А про мою позицію подумав, що я просто ревную і все, що мені не вистачає чогось.

Я розумію, що принаймні їх спілкування буде невідворотним колись. Але ж за згодою сторін. Щоб мене це влаштовувало так само. І , щоб у моїх дітей був хоча б вибір, чи хочуть вони цього.
Бо вийде ситуація, що діти будуть конкурувати за батька і рости в постійній боротьбі за увагу. А мені цього не хочеться, поки вони не знають, цієї конкуренції нема.

Принаймні його донька не хоче знайомитися зі мною.

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 21-03-2025 23:41:20

По поводу выбора детей, то тут очень спорный момент. Если вы изначально настроены негативно и у вас позиция "зачем им это общение?", то у ваших сыновей не будет другого мнение, кроме как у вас. И выбор будет весьма условным. Потому что мало какой ребенок пойдет против мамы. А когда уже настолько подрастут, что смогут поступить по своему, то много лет будет упущено. И это несправедливо по отношению к детям, потому что выбора и не было по сути.

А по какой причине вы против?
Почему не хотите, чтобы дети общались?
О чем переживаете относительно себя и своих сыновей?

👍 радити психолога:

21-03-2025 23:57:10Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 379911 для Валентина Михайловна

Не вижу смысла в этом общении. Разница 5-6 лет раз. Два, для чего общение, только потому что папа общий? Зачем детям конкуренция за папу ? Дети качественно проводят время с отцом и всем хорошо. А соединять это все в кучу, не известно к чему может привести.

Вить девочка уже задаёт папе вопросы, почему он не с ней живёт. Зачем ему другие дети.

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 22-03-2025 09:08:26

Про свои переживания не пишите при этом.
А про смысл общаться детям - это дети родные по отцу. Кроме того, отсутствие общения не уберет чувства, которые будут у всех детей без исключения. Потому что они будут знать, что есть другие дети и будут про это думать.

Вы одна в семье? Или есть братья, сестры?

👍 радити психолога:

Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 22-03-2025 09:48:27

Доброго дня, Наталя!
Питання ви сформулювали ось таким чином -

цитата:

ПИТАННЯ ПРО СПІЛКУВАННЯ ТА УЧАСТЬ У ВИХОВАННІ ДИТИНИ ЧОЛОВІКА ВІД КОЛИШНІХ СТОСУНКІВ

Натомість проблема, що спричинила ТЕ питання, набагато складніша.
І я б радив не стільки шукати на форумі підтримку власній позиції, скільки б намагався дослідити корені проблеми. А вона, між іншим, багатошарова.
Перший рівень про знайомство і спілкування дітей.

Другий -

цитата:

Чоловік каже, що знає, що я його кохаю і він дуже мене кохає. Каже що поважає мою думку.Але я маю поступитися.

- про ВИДИМІСТЬ поваги до вас(!) Вам так не здається? Адже чоловік на словах поважає вашу думку, а в реальності тисне і вимагає поступитись.
Сюди ж причепом його спроби "обробляти" вас

цитата:

Він почав фантазувати, що ми доньку візьмемо собі.

і навіть вчинити самостійно, без вашої згоди -

цитата:

Хотів без попередження мене їх забрати до своєї мами і там познайомити.

І, нарешті, третій рівень - ваші страхи, мовляв, діти почнуть конкурувати за батька.

На мій погляд, ваша позиція цілком зважена -

цитата:

Я розумію, що принаймні їх спілкування буде невідворотним колись. Але ж за згодою сторін. Щоб мене це влаштовувало так само.

Водночас, вважаю, було б доцільно змістити акценти у вашому сприйнятті ситуації, адже наріжний камінь склавшоїся ситуації - в намаганні чоловіка продавити свої наміри ціною ваших поступок(!)
Задовольнити свої потреби за рахунок ваших.
Схоже, що він думає і звик думати, що його рішення мають перевагу, радитись і прислухатись до ваших міркувань немає сенсу. Як на мене, це ознаки не дуже здорових відносин.

Звісно, буквальна конфронтація - теж не спосіб розв'язання давно заплетених вузлів. Тому треба шукати підходи, що будуть відповідати двом критеріям - твердо по суті і м'яко по формі. Це я про можливу вашу позицію щодо посталого виклику. Звернувшись особисто до психолога, або ж навіть парою, сподіваюсь, зможете віднайти бажане рішення.

Відредаговано автором 22-03-2025 09:49:03

👍 радити психолога:

Дарія Андріївна Рудь психолог Івано-Франківськ 22-03-2025 09:58:05

1

Володимир Анатолійович Тарасенко

Доброго дня. Ви дуже щиро поділилися, і я хочу вас підтримати. Ситуація, в якій ви опинилися, справді непроста. Ви багато даєте у цей шлюб — час, любов, турботу, виховуєте маленьких діток, і цілком зрозуміло, що можете почуватися втомленою, спантеличеною або навіть ображеною.
Важливо, що ви не заперечуєте факт існування доньки чоловіка — ви просто маєте власні межі щодо участі в цих стосунках. І це нормально. Ви маєте право не бути готовою включатися в повноцінне «материнське» або навіть «товариське» спілкування, особливо якщо минулий досвід з колишньою партнеркою чоловіка залишив неприємний слід.
Чи можливі стосунки без вашої участі в житті його доньки? Так, але лише якщо це буде чесна й обопільна домовленість, у якій буде враховано і вашу думку, і його бажання. Насильно тут щастя не буде — ні для вас, ні для дитини, ні для чоловіка. Тому дуже важливо говорити з чоловіком відкрито: про свою втому, про страхи, про те, що вам важливо відчувати повагу до своїх меж, а не тільки любов.
Щодо знайомства дітей — це дуже делікатна тема, і точно не те, що варто робити "без попередження". Тут має бути обережність і в першу чергу — ваша згода.
Ваша позиція заслуговує на повагу. Ви не зобов’язані любити дитину чоловіка — це не про холодність, це про чесність. Але, можливо, з часом, якщо буде простір для діалогу без тиску, щось між вами й цією дитиною може змінитися природно, без примусу. А поки — ви маєте право сказати "мені цього поки забагато".

👍 радити психолога:

22-03-2025 10:02:12Доповнення від автора

Нет, я не одна в семье у меня есть брат и у нас хорошие отношения, ни в этом дело вообще.

Главное, что на меня оказывают давление и чем больше давление, тем больше сопротивление. А не то, что я упёрлась и не хочу. Я человек и имею право что то хотеть и чего то не хотеть. Если дочери супруга в нашей жизни слишком много и это вызывает у меня негативные чувства, то это не только вопрос ко мне, но и к мужу, почему же так получилось что ее стало слишком много. Значит стало недостаточно заботы о мне и сыновьях.

А потом люди, которые не сталкивались с тем что у их партнёра есть другие дети, не могут понять ситуацию на 100%

22-03-2025 11:13:14Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 379927 для Валентина Михайловна

Нет, я не одна в семье у меня есть брат и у нас хорошие отношения, ни в этом дело вообще.

Главное, что на меня оказывают давление и чем больше давление, тем больше сопротивление. А не то, что я упёрлась и не хочу. Я человек и имею право что то хотеть и чего то не хотеть. Если дочери супруга в нашей жизни слишком много и это вызывает у меня негативные чувства, то это не только вопрос ко мне, но и к мужу, почему же так получилось что ее стало слишком много. Значит стало недостаточно заботы о мне и сыновьях.

А потом люди, которые не сталкивались с тем что у их партнёра есть другие дети, не могут понять ситуацию на 100%

22-03-2025 11:14:33Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 379933 для Дарія Андріївна

Дякую за відповідь 👍 дуже влучно

22-03-2025 11:15:56Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 379931 для Володимир Анатолійович

Погоджуюсь, справді шукала певну підтримку свої позиції.
Дуже цікава Ваша думка про тришаровість проблеми. Візьму до уваги. Дякую

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 22-03-2025 12:44:26

Вы просто ничего не пишите ни про свои чувства, ни про ситуацию, которая сложилась с мужем и его дочерью. Попытки расспросить вызывают у вас, как будто агрессию и раздражение. И ощущение, что вам больше важно получить подтверждение, что вы правы и общаться им не надо, а не разобраться в ситуации. Как будто мысль, что вы можете передумать, пересмотреть свой взгляд, разобраться, как можно по другому не рассматривается вообще.

Кстати, опыт когда у мужа есть ребенок знаком на личном опыте

Відредаговано автором 22-03-2025 12:46:45

👍 радити психолога:

22-03-2025 13:53:36Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 379950 для Валентина Михайловна

Почему же, я писала о том, какие отношения с мужем выше. Также что он раз в неделю посещает дочь свою. Муж часто балует дорогими подарками ее, все ей разрешат. По этому и финансовая сторона вопроса тоже иногда страдает от этого. Таким образом муж хочет компенсировать свое отсутствие вседозволенностью.

По этому так и выходит, что такой негатив с моей стороны связан с тем, что муж не оказывает мне и детям должного внимания иногда. Возможно срабатывает ревность, усталость.

Теперь я понимаю, что нужно работать в направлении отношений с мужем, что бы слышать друг друга и не складывалось ситуаций у меня "за спиной" , неуважения к моему мнению и т.д.

Благодарю за ответ,Ваше мнение имеет место быть.
Но сейчас оно мне не откликается. Так как дело не в детях все же, а в наших взаимоотношений и понимании друг друга.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Дарія Рудь
(Онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Тетяна Афанасьєва
(Київ)

Схожі онлайн консультації

20-03-2025 Як бути в ситуації, коли не хочу знайомитись з дітьми чоловіка від колишніх стосунків ?

10-03-2025 Я зараз у стосунках і перебуваю закордоном

23-02-2025 Вступила в отношения и начались проблемы со здоровьем

11-02-2025 Хлопець скиглій

02-02-2025 Відносини

25-01-2025 Ощущение что слишком рано вошла в серьёзные отношения

24-01-2025 Чи це знецінення?

20-01-2025 Проблемы в отношениях

19-01-2025 Мысли о прошлом интимном опыте девушки довольно часто не дают покоя

15-01-2025 1

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Accepted Answer · 2025-03-22 11:43:51

Ви пишете "Я розумію, що принаймні їх спілкування буде невідворотним колись..." А чому невідворотнім? Діти виростуть і самі зможуть вирішити, чи хочуть вони з тою дівчиною спілкуватися... Тобто, саме питання примусового знайомства, можна як мінімум, відстрочити, поставивши умову, що знайомство дітей відбудеться тільки у Вашій присутності. Ставте таку умову, а там нехай вже Ваш чоловік вирішує питання зі своєю дочкою. "Принаймні його донька не хоче знайомитися зі мною..". То вже будуть його проблеми.
І стосовно конкуренції...
" І , щоб у моїх дітей був хоча б вибір, чи хочуть вони цього.
Бо вийде ситуація, що діти будуть конкурувати за батька і рости в постійній боротьбі за увагу. А мені цього не хочеться, поки вони не знають, цієї конкуренції нема"
Насправді, конкуренція може бути лише тоді, коли та сама тенденція до боротьби за увагу чоловіка присутня і у Вас самої. Тобто, діти будуть реагувати точно так, як реагуєте Ви.
А це вже питання саме Ваших внутрішніх установок, як от, вміння окреслювати власні кордони і впевненість у своїх силах як жінки та дружини. Ви пишете: "Але буває, що як він собі щось придумає, то складно його позицію змінити. А в мене такий характер, що я теж маю принцип і теж не буду поступатися..." І тут цікава закономірність, чим більш внутрішньо категорична жінка, чим у більш жорсткій, чоловічій, формі дружина звикла відстоювати свої інтереси, тим більш непоступливий буде чоловік. І може навіть почати вдаватися до хитрощів: уникати правди, недоговорювати, замовчувати тощо. Як це і відбувається з ним, судячи з Вашої розповіді. Адже, у прямому протистоянні жодний чоловік не витримає жіночих емоцій.
Як підсумок. На мою думку, питання набагато глибше, аніж знайомство дітей. І полягає воно у вмінні правильно поводити себе з чоловіком, таким чином, щоб йому навіть на думку не спадало більше щось робити за Вашою "спиною". А це вже стосується трансформації старих моделей поведінки і напрацювання нових, більш гнучких та конструктивних.

Питання про спілкування та участь у вихованні дитини чоловіка від колишніх стосунків