Question

05-05-2025

Я сьогодні збентежена, зараз плачу.
Сьогодні я була перший день на новій роботі, я мала бути від завтра, але вийшло що пішла сьогодні. Я цього не чекала, трішки вибило мене з колії. Але це таке, нічого страшного.
Але зараз я вже дома і думаю про роботу, як я все зробила чи все правильно. Але наче все правильно. Ніхто не кричав на мене, трішки дещо не так зробила (поставила не той знак в документі, але то не критично). Але я не розумію поки весь алгоритм роботи. Мене як вчила жінка тому, то я не все могла збагнути те що вона говорить, якось не йшла мені та інформація. Сьогодні, будучі в подіях робочих, то я дещо збагнула, дещо згадала. Те що треба знати, то записала, щоб памʼятати. Але я боюсь питати, боюсь здатися тупою, адже мене вчили, показували, а я тут буду задавати питання? Типу «ти що тупа?». Хоча мені ніхто цього не казав, все підказували, допомагали. Але я маю сама все знати, але я не знаю ще все до кінця. Я боюсь телефонувати людям, боюсь чужих людей, боюсь їх реакцію. Я вже думала просто втекти з першого робочого дня. Я так боюсь всього. Я хочу бути дома і жити як жила. Але я розумію що працювати треба, треба заробляти гроші, бо з неба вони не впадуть. Мені так страшно. Мені ще ніколи так страшно не було виходити на роботу, хоча тут нормальні умови і до мене начебто відносяться нормально.

Питання від: Марго; Вік: 31

подобається запитання?

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Виберіть психолога для консультування з приводу профорієнтації, робочих відносин з колегами та керівництвом

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися

Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачі

Щоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Схожі онлайн консультації

19-02-2025 Не везёт с работой

18-02-2025 Коллега ударила, как быть?

18-02-2025 Сильно давит менеджер на работе

11-02-2025 Постоянное соперничество

22-01-2025 Самостоятельная жизнь

25-12-2024 Как поменять отношение к ситуации в работе?

02-12-2024 Почему люди такие твари?

26-11-2024 Меня попросили с работы. И кажеться что подсидели колеги.

29-10-2024 Не могу себя понять

18-10-2024 Выгорание

Марія Радченко психолог Дніпро · Answer 1 · 2025-05-05 20:56:43

Доброго вечора!

Ваш стан схожий на соціофобію або сильну соціальну тривожність. Тут потрібна допомога психіатра та психотерапевта. Психіатр продіагностує, чим саме зумовлений Ваш стан і, за необхідності, випише медикаменти. А психотерапевт або психолог допоможе поступово справлятися з соціофобією.

Перше, що спало на думку, коли я читала Вашу оповідь - це можливий невдалий минулий досвід у Вас, який зумовлює такий сильний страх перед новим робочим місцем. Так, Ви боялися, що на Вас накричать (цей страх, до речі, не виправдався, і все пройшло добре навіть з оглядом на помилку, це можна відзначити як позитивний досвід). І самі картаєте себе за те, що у Вас не все виходить з першого разу та називаєте "дурною". Але ж природно, що не все виходить з першого разу, особливо на новому робочому місці (треба час на адаптацію в будь-якому випадку), особливо з підвищеною тривожністю.

І хочеться спитати, хто у Вашій батьківській родині картав Вас за помилки чи називав дурною, можливо, підвищував на Вас голос? Адже люди, які в дитинстві зазнали такого ставлення, можуть страждати на неврози в дорослому віці, маючи патологічно занижену самооцінку та страх такого ж ставлення, як від батьків чи інших значущих людей. Цей страх треба опрацьовувати в терапії. Єдине, що можу сказати в форматі форуму, це те, що люди в середньому центровані на собі і тому мало звертають уваги на Ваші промахи, і що помилятися, в роботі в тому числі - нормальна частина життя, бо на помилках вчаться. Та і дургою людиною Ви не є, бо дурна людина не була би здатна усвідомити цього. Тож спробуйте бути добрішою до себе і звертайтеся за професійною допомогою.

Софія Андріївна Держко психолог · Answer 2 · 2025-05-06 01:06:55

Добрий вечір. Дуже шкода, що ви пережили такий стрес та тривогу через початок нової роботи, але ви молодець, що дозволяєте собі проживати емоції та виражати їх через сльози, до того ж поділились цими думками тут.

Немає нічого поганого в тому, щоб чогось не знати. Те, що ви не все з першого разу зрозуміли — нормально. Це перший день. Люди звикають до нового алгоритму тижнями. І впевнена, що ніхто не вважає вас якоюсь "тупою"

цитата:

адже мене вчили, показували, а я тут буду задавати питання? Типу «ти що тупа?»

— це лише ваш внутрішній критик говорить так. Роботодавці розуміють, що спочатку завжди складно брати нових людей на роботу, тому вони і навчають вас. Вони готові до ваших помилок, а ви? чи готові до того, що можете помилитись? Здається, у вас глибинний страх осуду та критики. Чи були у вас ще схожі ситуації такого типу чи лише саме з цією роботою так?

Внутрішній критик - як ви його чуєте всередині себе? Чи говорить це саме ваш голос чи ви чуєте голос когось іншого?
Що буде, якщо ви чогось не знатимете?
Що саме вас лякає в людях та їх реакціях? (тут схоже, що у вас також проявляється сильна соціальна тривога)
Якби це були не ви, а ваша подруга — що б ви їй порекомендували в такій ситуації?

Важливою є справді терапія та робота з психологом чи психотерапевтом. Однак можете спробувати відповісти на ці питання тут.

Відредаговано автором 06-05-2025 01:08:07

score 1 · Answer 3 · 2025-05-06 10:03:02

Доброго ранку, Марго!

цитата:

Я так боюсь всього. Я хочу бути дома і жити як жила.

Співчуваю вам. Навіть важко уявити, що відбувається всередині людини, коли вона боїться всього...
Проте, ви звернулись на форум психологів, тому, ймовірно, прагнете вирішити проблему. Чи, може, у вас якісь інші мотиви?

Звернув увагу на позначення вами певних чинників страху. Ось, наприклад, цей -

цитата:

Але я маю сама все знати, але я не знаю ще все до кінця.

От хто вам сказав, що маєте зі старту роботи УСЕ-УСЕ-УСЕ знати і вміти?
В реальності, кожен робітник, аби набути високого рівня знань і кваліфікаціїї, має пройти шлях навчання і вдосконалення. Якщо ж його паралізує страх виглядати тупим, страх осуду і тому подібне, то він ніколи не стане фахівцем. Так само не просунеться вперед, якщо не буде цікавитись деталями роботи, не питатиме колег, не уточнюватиме у них потрібні нюанси. Чи не так?

цитата:

Я вже думала просто втекти з першого робочого дня.

Боялись, однак не втекли. Тобто зуміли приборкати той страх. І це вже добра ознака)

цитата:

Я хочу бути дома і жити як жила.

Ось дивіться ще один напрочуд важливий момент. Він про те, як старий спосіб життя і старий спосіб сприйняття себе тягне вас в минуле, аби ви нічого не змінювали. Аби зупинились і не стали зрештою самостійною(!)
Він в дійсності не хоче здаватись і тому чинить спротив вашим починанням. Чи дасте ви йому перемогти?

Окреме питання щодо вашої самооцінки і впевненості в собі. Що можете розповісти про те, як ставились до вас батьки в дитинстві? Чи підтримували вас? Чи зважали на ваші бажання і потреби? Може, часто сварили, називали тупою, кричали на вас?..

Відредаговано автором 06-05-2025 10:05:48

Нова робота, паніка