Question

05-05-2025

Я сьогодні збентежена, зараз плачу.
Сьогодні я була перший день на новій роботі, я мала бути від завтра, але вийшло що пішла сьогодні. Я цього не чекала, трішки вибило мене з колії. Але це таке, нічого страшного.
Але зараз я вже дома і думаю про роботу, як я все зробила чи все правильно. Але наче все правильно. Ніхто не кричав на мене, трішки дещо не так зробила (поставила не той знак в документі, але то не критично). Але я не розумію поки весь алгоритм роботи. Мене як вчила жінка тому, то я не все могла збагнути те що вона говорить, якось не йшла мені та інформація. Сьогодні, будучі в подіях робочих, то я дещо збагнула, дещо згадала. Те що треба знати, то записала, щоб памʼятати. Але я боюсь питати, боюсь здатися тупою, адже мене вчили, показували, а я тут буду задавати питання? Типу «ти що тупа?». Хоча мені ніхто цього не казав, все підказували, допомагали. Але я маю сама все знати, але я не знаю ще все до кінця. Я боюсь телефонувати людям, боюсь чужих людей, боюсь їх реакцію. Я вже думала просто втекти з першого робочого дня. Я так боюсь всього. Я хочу бути дома і жити як жила. Але я розумію що працювати треба, треба заробляти гроші, бо з неба вони не впадуть. Мені так страшно. Мені ще ніколи так страшно не було виходити на роботу, хоча тут нормальні умови і до мене начебто відносяться нормально.

Вопрос от: Марго; Возраст: 31

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Тетяна Афанасьєва
(Київ)

Дарія Рудь
(Онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Марія Радченко психолог Дніпро · Answer 1 · 2025-05-05 20:56:43

Доброго вечора!

Ваш стан схожий на соціофобію або сильну соціальну тривожність. Тут потрібна допомога психіатра та психотерапевта. Психіатр продіагностує, чим саме зумовлений Ваш стан і, за необхідності, випише медикаменти. А психотерапевт або психолог допоможе поступово справлятися з соціофобією.

Перше, що спало на думку, коли я читала Вашу оповідь - це можливий невдалий минулий досвід у Вас, який зумовлює такий сильний страх перед новим робочим місцем. Так, Ви боялися, що на Вас накричать (цей страх, до речі, не виправдався, і все пройшло добре навіть з оглядом на помилку, це можна відзначити як позитивний досвід). І самі картаєте себе за те, що у Вас не все виходить з першого разу та називаєте "дурною". Але ж природно, що не все виходить з першого разу, особливо на новому робочому місці (треба час на адаптацію в будь-якому випадку), особливо з підвищеною тривожністю.

І хочеться спитати, хто у Вашій батьківській родині картав Вас за помилки чи називав дурною, можливо, підвищував на Вас голос? Адже люди, які в дитинстві зазнали такого ставлення, можуть страждати на неврози в дорослому віці, маючи патологічно занижену самооцінку та страх такого ж ставлення, як від батьків чи інших значущих людей. Цей страх треба опрацьовувати в терапії. Єдине, що можу сказати в форматі форуму, це те, що люди в середньому центровані на собі і тому мало звертають уваги на Ваші промахи, і що помилятися, в роботі в тому числі - нормальна частина життя, бо на помилках вчаться. Та і дургою людиною Ви не є, бо дурна людина не була би здатна усвідомити цього. Тож спробуйте бути добрішою до себе і звертайтеся за професійною допомогою.

Софія Андріївна Держко психолог · Answer 2 · 2025-05-06 01:06:55

Добрий вечір. Дуже шкода, що ви пережили такий стрес та тривогу через початок нової роботи, але ви молодець, що дозволяєте собі проживати емоції та виражати їх через сльози, до того ж поділились цими думками тут.

Немає нічого поганого в тому, щоб чогось не знати. Те, що ви не все з першого разу зрозуміли — нормально. Це перший день. Люди звикають до нового алгоритму тижнями. І впевнена, що ніхто не вважає вас якоюсь "тупою"

цитата:

адже мене вчили, показували, а я тут буду задавати питання? Типу «ти що тупа?»

— це лише ваш внутрішній критик говорить так. Роботодавці розуміють, що спочатку завжди складно брати нових людей на роботу, тому вони і навчають вас. Вони готові до ваших помилок, а ви? чи готові до того, що можете помилитись? Здається, у вас глибинний страх осуду та критики. Чи були у вас ще схожі ситуації такого типу чи лише саме з цією роботою так?

Внутрішній критик - як ви його чуєте всередині себе? Чи говорить це саме ваш голос чи ви чуєте голос когось іншого?
Що буде, якщо ви чогось не знатимете?
Що саме вас лякає в людях та їх реакціях? (тут схоже, що у вас також проявляється сильна соціальна тривога)
Якби це були не ви, а ваша подруга — що б ви їй порекомендували в такій ситуації?

Важливою є справді терапія та робота з психологом чи психотерапевтом. Однак можете спробувати відповісти на ці питання тут.

Відредаговано автором 06-05-2025 01:08:07

Нова робота, паніка