Питання від:
neznakomka
Вік:
23
Проблема своєї думки чи проблема дитинства?
Все життя з батьками я була слухняною дівчинкою,яка виконувала все що сказали батьки.З часом в підлітковому віці я навчилася їм перечити але це переходило в крики і істерики матері і батька.Тож я навчилась ніби роздвооюватись угоди ти їм і зробити своє,а особливо брехати.Коли я завагітніла я залишилась жити з матір'ю (вона з батьком вже розвелись)а я з чоловіком теж не жила.Я немала ніякого права голосу ні в чому.Всі гроші шо отримувала на дитину віддавала матері. Хочеться щось купити чи для себе чи для дитини маю випросити в матері,але якщо неполучається то знову брехати.Зараз вже поїхала з новим чоловіком жити отдільно і чекаємо на дитину.Наші постійні сори через те шо я неможу сказати чого хочу шо мені потрібно,як він каже я людина без своєї думки.Я кричу говорю що це не так,але сама себе питаю то я незнаю дійсно від цього тільки гірше.Чи повпливало на мене таке виховання коли мене заставляли постійно виконувати все по правилах,а не так як мені хочеться і добре?Я заплуталась і вважаю себе не людиною а дурнем.В чому причина?
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
