Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Шкодувати про отримані рани — все одно що шкодувати про те, що народився...»
Питання від: nika6c Вік: 16

Не понимаю, что не так

Я чувствую, будто у меня внутри пустота. У меня нет желания делать что-либо, будь то уборка дома или учеба. Я неуверенная, мне не нравится моя внешность, но в то же время я эгоистична, думаю лишь о своей выгоде. У меня не особо много друзей, лишь 3 подруги, и они все являются мне одноклассницами. У меня не очень хорошие отношения с родителями, их достало, что я ничего не делаю. Я их понимаю, не виню ни в чем. Но мне правда не хочется, делать хоть что-то. У меня нет целей на жизнь. То есть они все обобщенные, что-то вроде закончить университет, работать на любимой работе. Ничего более. Я часто ною друзьям о своих проблемах, которых вроде и нет. Мне кажется, что мне не на что жаловаться, и я каждый раз сама придумываю себе проблему. Мне кажется, что я сама себе вру, и что все эмоции я себе навязываю. Даже когда я плачу, это чувство не проходит.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Добрый день.
Какие у Вас, взаимоотношения с родителями?
И говорили ли Вы с родителями, о своих чувствах и мыслях?
Получить образование и работать на любимой работе, это уже замечательные планы
Доповнення від автора питання ·
С родителями я пыталась общаться, но они меня не особо понимают. Я пытаюсь не ссориться с ними, хоть иногда это случается.
Бывает, при разговоре я начинаю плакать, и это очень раздражает мою маму. Она считает, что я все время плачу беспричинно.
Попробуйте, открыто поговорить с мамой о своих чувствах. Расскажите, что Вам нужна помощь.
Обратитесь к школьному психологу, если он есть, для более полного разбора ситуации или с родителями обратитесь за консультацией к другому психологу.
Без разрешения родителей, психологи на сайте, не имеют права Вас консультировать, так как Вы еще несовершеннолетняя
Берегите себя!
Доповнення від автора питання ·
Спасибо большое
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.

Пов'язані матеріали

Більше питань та статей на цю тему.

Пов'язані питання