Как принять свой возраст?

Доброго дня, Evgeniya.
Скажіть, будь ласка, а Ви визначилися із тим, чим хочете займатися у професійному плані? У Вас є люди, які Вас підтримують у цьому прагненні (чоловік, батьки, друзі тощо)?
Звідки у Вас ця установка, що Ви "втратили свій шанс" (можливо Вам хтось так казав, або Ви спостерігали такий реальний приклад у житті)?

Зазвичай у психології говорять про вікову кризу 30-ти років, коли людина дивиться на своє життя та оцінює його із перспективи планів та цілей, які хотіла досягнути у ранній юності. Безумовно, порівняння спричиняє депресію і тут важлива підтримка близьких, постановка нових реалістичний цілей та підцілей, планування їхнього виконання, фокусування на тому, що Ви набули (наприклад, 2 дітей), а не на тому, що втратили + якщо Ваш стан не покращується - звернення до психолога. Крім цього, психологи також говорять, що приблизно у 33 роки людина переживає "пік життєвих сил", тому криза переходить у ще більшу продуктивність.

Давайте уявимо гіпотетичну ситуацію: Ви пішли на співбесіду, що найгірше може трапитися? Ви влаштувалися на роботу, що найгірше може трапитися? Що Вас лякає?

Ответ отредактирован автором 17-07-2020 20:02:23

сейчас бы хотела сменить немного направление, пройти какой-то курс.

Ок, це вже добре, що Ви визначилися із ціллю. Ви обрали вже конкретний курс? Дізналися скільки він коштує? Що Вам заважає розпочати навчання?

До рождения детей я начала работать в сфере IT

Ви казали, що у Вас взагалі немає досвіду, проте погляньте - у Вас вже є попередній досвід в ІТ! Так, трохи не в тій сфері, проте деякі люди і цього немають і лише в 30-40 р. міняють повністю спеціалізацію.

Мой муж вроде бы поддерживает меня, но не настолько, насколько мне хотелось бы. Впрочем, это отдельная тема, что я не получаю от него той поддержки, которую бы хотелось.

Мені здається, що ця тема є дуже важливою і пов'язана із основною проблемою. Будь-якій людині необхідній зовнішній ресурс, поповнення внутрішнього ресурсу і підтримка у досягненні мети. Якої саме, конкретної підтримки Ви б хотіли від чоловіка? Які у Вас зараз із ним стосунки?

Но не для кого не секрет, что в IT сфере много молодых специалистов, или же с возрастом становятся опытными синьерами. Я на их фоне боюсь быть новичком в своем возрасте.

Я б сказала, що іноді відсутність досвіду при особистісній зрілості - це велика перевага. Кожна фірма вимагає від працівника свої стандарти, підходи до роботи. Іноді "автоматизовані шаблони" із попередньої роботи можуть заважати гнучкості засвоєння нових. Крім цього, помітно, що Ви берете "ідеалізовану" картинку, що в 30 років люди стають вже сеньйормами (далеко не всі цього досягають), однак Ви і не помічаєте того, що вони втратили, проте набули Ви: сім'я, діти.

И плюс ещё тот факт, что я боюсь уходить от своих детей на полный рабочий день, плюс домашняя работа, для меня это очень больной вопрос. Я чувствую себя очень потерянной(((

Припускаю, що цей момент пов'язаний із підтримкою чоловіка, яку б Ви від нього хотіли отримати. Чоловік допомагає Вам у вихованні дітей, побуті? Скільки дітям років? Можна розглянути варіанти неповного робочого дня, дистанційної роботи, наймання няні, прибиральниці, замовлення їжі і т. д. головне - обговорити це спільно із Вашим чоловіком.

я понимаю, речь только о моих чувствах при всем этом((

Опишіть детальніше ці почуття.

но часто в какой-то момент я не выдерживаю и все по новой

Можете описати детальніше ці моменти. Коли це найчастіше стається, за яких обставин?

у меня есть значительные сдвиги, я стала оптимистичнее и целеустремлённее

Ви велика молодчинка! Як Ви змогли досягнути цих зрушень?

" мне уже 31, а я...зачем все это уже"

А що Ви?

Ответ отредактирован автором 17-07-2020 20:51:14

Скажите, а зачем вам выходить на работу?
Что в вашем понимании развитие? Самореализация?
Говорит ли вам муж о том, что пора бы выходить на работу?
Какой возраст детей?

Не о том я мечтаю, чтобы заказывать еду, нанимать нянь и пропадать целыми днями на работе.

А про що Ви мрієте? Що для Вас взагалі "самореалізація"? У Вас уявлення, що неможливо поєднувати роботу і сім'ю. Що Ви постійно будете пропадати. Звідки це? Можливо від того, що Ви до всього підходите з великим перфекціонізмом?

Вот как-то так получилось, что я отличница в школе, красный диплом в институте, работу почти сразу после обучения нашла довольно приличную, а потом... Декрет и снова декрет.

А Ви вчилися для себе, чи для когось? Що для Вас означало навчання?

Ответ отредактирован автором 17-07-2020 21:28:40

Смотрите, сама по себе работа вам не интересно, и потребности в этом нет, финансовый вопрос не стоит. Выглядят ваши слова как будто так положено работать и все вокруг вроде развиваются, а вы нет. При чем интереса к IT вроде вы тоже не упоминали.
Но. Во-первых, многие работают, это да, но развитием там и не пахнет. Во-вторых, развитие это не только работа и офис. Определитесь, что вам интересно - какие сферы, какие занятия? Не привязываясь к заработку и тому, что многие делают и в чем продвигаются. Можно ведь и дома заниматься тем, что вам по душе и вполне себе реализовать себя. Масса мама в декрете, если нет нужды идти в офис и пахать, занимаются чем-то в удовольствие и вполне выглядят успешными, не повернется язык их назвать домашними клушами. Это и выпечка десертов и тортов, и разные вещи хенд-мейд, и косметика домашняя натуральная, и какие-то кружки-группы для детей и их развития, и фотография, и занятия английским, кто-то ведет кулинарные блоги или о воспитании детей, и тп. Вариантов море на самом деле.
Прислушайтесь к себе, что вам интересно, не оглядываясь на то, чем заняты знакомые.
И да, 31 год это не возраст ни разу, чтобы переживать, что уже поздно. У вас сейчас как раз отличный возраст для спокойного, неспешного, осознанного выбора того, что вам будет по душе. Не давит на мозг эта установка про то, что пора поступать в ВУЗ, пора идти на работу...

Я пошла на второе ВО в декрете и когда мне было 30 лет) И в отличие от первого образования было много удовольствия

Работодатели хотят , чтобы сотрудник был на работе полный рабочий день.

Важливо, що хочете Ви і спиратися на це. Помітно, що у Вас немає чіткого уявлення про те, чого Ви дійсно хочете і в цьому проблема. Неможливо щось робити, поки не знаєш чого прагнути.

Заботливый муж и отец, но тем не менее все разговоры с ним у нас ни о чем.

А на які теми Ви б хотіли розмовляти із чоловіком? Як би мала виглядати Ваша "ідеальна" розмова?

Вероятно, разница интересов.

На Вашу думку, в чому саме полягає ця різниця?

Когда я хочу обсудить с ним что-то, его участие в разговоре сводится к тому, чтобы повторить мои слова в другом порядке. К сожалению, многие решения мне приходится принимать самой, поскольку муж быстро соглашается с моим мнением. Получается поговорила сама с собой(((

Як би мала виглядати "участь" Вашого чоловіка у розмові? Насправді, лише Ви відповідальні за своє життя і лише Вам робити вибір (якщо це стосується саме Вашого особистісного розвитку і т. д.). Думаю, що Ваш чоловік це розуміє і тому хоче дати Вам автономію і свободу.

Я ценю свою семью, но часто в голову лезет мысль, что сначала нужно было стать кем-то, чтобы потом не задавать вопрос, кто я(

Ви вважаєте, що зараз Ви "ніхто"? На Вашу думку, людина може вважатися повноцінною особистістю лише тоді, коли "професійно успішна"? Мені здається, що у цьому присутні якісь батьківські установки (як концепція "треба" у навчанні).

Но пока мне непонятно, что это за работа такая. У меня нет цели заработать хоть что-то, поэтому варианты копирайтер или менеджер интернет-магазина и т.д. это не мой вариант... Возможно совмещать работу и семью, но я не знаю, что это может быть за работа для меня на неполный рабочий день. Конечно, это и есть моя мечта: я такая вся бизнес-вумен на полдня, а полдня я мама. Только вот я не бизнес-вумен ни на пол дня ,ни на весь))

На скільки я зрозуміла - для Вас важливо заробляти певну суму грошей + працювати неповний робочий день + бути незалежною у роботі. Ок, визначіть конкретну суму та, відштовхуючись від неї, подивіться хоча б вакансії в Інтернеті на неповний робочий день. Можливо подумайте про якийсь приватний бізнес. Крім цього, Ви маєте розуміти, що людина без досвіду не буде заробляти багато на початку. Також важливо, щоб робота Вас цікавила або була дотичною до Ваших інтересів (робота - це не тільки гроші, але і задоволення), тому дослідіть що Вам подобається (а для цього необхідно, перш за все, хоча б щось спробувати). Ніхто не каже, що буде легко, звісно треба бути "заповнити прогалини" у знаннях і досвіді, вкласти ресурси - без цього нікуди. Зараз багато професій переходить на дистанційну роботу, тому думаю, що це не проблема.

З іншого боку, в мене складається таке враження, що Ви взагалі не хочете працювати і Вас влаштовує теперішній стан справ, просто якісь Ваші внутрішні установки "треба" спонукають Вас (зв'язок Вашої самоцінності із економіною продуктивністю, статусом).

но буквально полгода назад я плакала каждый день .

А що у Вашому житті трапилося пів року тому (можливо якісь стресові події, кардинальні зміни)? Як Ви спите?

Читаю литературу, умные мысли, что у меня два варианта: или страдать или смириться и радоваться жизни. Но видимо, не так это просто, принять и радоваться(

Ви не маєте "миритися", Вам необхідно зрозуміти причину Вашого "страждання", щоб її ліквідувати.

Училась, потому что так нужно было)) я к тому, что как-то раньше все шло хорошо, была определенность, а теперь нет.

Мені здається, що раніше це була "ілюзія визначеності". За Вас все вирішували батьки і це давало Вам відчуття стабільності. Водночас, зараз Ви отримали свободу вибору і стали відповідальною за своє життя і Вас це лякає (саме тому Ви шукаєте у чоловіка та у психологах людей, які могли б Вам конкретно сказати план дій і вказати шлях).