Я правильно Вас зрозуміла: хлопець змінив свою поведінку і перестав Вас контролювати?
цитата:
потом вроде бы все стало лучше намного, но через день он сказал что резко как-то все свелось на нет, и стало дико плохо, я его поддерживлаа постоянно, потом был период некой стабильности, все шло ровно, чувство у него как-то стабилизировались, потом мы поехали в отпуск и первые 3 дня он вообще не отходил от меня был таким ласковым и заботливым, потом сильно поссорились и снова все стало никак, вообщем сейчас он говорит что ему сильно трудно, у него пропала моиивация за что-то бороться
Помітно, що у нього виникла проблема із відчуттям близькості та прив'язаності якраз після того, як він припинив контролювати Вас. Припускаю, що раніше для нього оцей "контроль" був способом втечі від близькості (несвідомий
страх "розчинитися" у партнері" і т. д.), водночас, зараз, коли цей захист "впав" у нього виникають труднощі із реальною близькістю (контрзалежна поведінка - йде корнем із дитячо-батьківських стосунків). Раніше контроль був для нього єдиним відомим способом розбудови і підтримання стосунків, а зараз він психологічно не знає що робити далі.
цитата:
у него пропала моиивация за что-то бороться, тем не менее он говорит что бы я развивалась, и тогда возможно все наладится, он сказал что выбирает меня, как правильно поступить?
Знаєте, для стосунків необхідна співпраця обох партнерів. Якщо Ви будете все тягнути на собі, то, рано чи пізно, Ви виснажитеся. Ваш
максимум - це заявити партнеру про власне хвилювання і бажання працювати над цими стосунками. Водночас, Ви потребуєте і його допомоги та участі у цьому, тому пропонуєте звернутися разом до
сімейного психолога.