Доброго дня, я розведена 10 рік, з чоловіком завжди були ворогами, але вже третій місяць як спілкуємось, є спільна дочка 21 рік. Але ніколи не зізвонюємось, лише переписки у вайбері, ні він ні я другої половинки не маєм. Разом їздим в інше місто по справам доньки, ніколи не відмовляє, якщо потрібно завезти, але проблема в тому, що коли б я його покликала до нас в гості ссилається на те, що немає часу, робота, хоча до друзів в гості йде, навіть на каву не хоче зайти. Хоча, в переписках - пише, що буде час- зайде, але це лише слова. Можливо мало часу пройшло від початку нашого спілкування, чи я дуже все тороплю, не можу в цьому розібратись. Усе наче добре, але до вас в гості я не піду, і сам нікуди не запросе.Можливо, потрібно перестати спілкуватись і не гаяти свого часу, душа розривається. Сам усе наобіцяє, але потім не виконує. Можливо я щось не так роблю.
Я завжди перша чекаю що він мені напише, бо наче чоловік має бути ініціатором, чи можливо не так все має бути? А він може по довго не писати. Чи можливо що відмови це є небажання мати щось більше?! Заплуталась, допоможіть!!!!!
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
Не зовсім зрозуміле ваше питання. Ви з чоловіком розлучені і завжди ворогували. 3 місяці назад відновили спілкування щодо спільної дочки.
Це зрозуміло. А Яке у вас у зв’язку з цим питання?
По моєму, чоловік поводиться логічно. Якщо є важлива спільна справа - спілкується з вами, а заходити до вес в гості в нього потреби немає.
Ви хочете знову зійтися з чоловіком? Просто абсолютно не зрозуміло чому ви від нього чогось очікуєте? Чому він має, на вашу думку, вам щось пропонувати, дзвонити, приходити і т д?
Доброго дня, я розведена 10 рік, з чоловіком завжди були ворогами, але вже третій місяць як спілкуємось, є спільна дочка 21 рік.
Скажіть, будь ласка, Ви хочете відновити із ним стосунки? Яка була причина ворожнечі і розлучення? Хто був ініціатором відновлення спілкування і чому саме зараз?
цитата:
Можливо, потрібно перестати спілкуватись і не гаяти свого часу, душа розривається.
Все залежить від того, що Ви очікуєте від спілкування з колишнім. У Вас є спільна донька, тому це цілком нормально підтримувати контакти. Що особисто Вам дає спілкування із колишнім?
цитата:
Чи можливо що відмови це є небажання мати щось більше?!
А особисто Ви хочете мати із ним щось більше?
Доповнення від автора питання·
Я розумію що двічі в одну річку ввійти не можна, я сама себе не розумію, якесь у мене двояке відчуття, що він мені не має відказати, а якщо відказав, то я погана, бо хорошим не відмовляють. Не можу в собі розібратись
Доповнення від автора питання·
Не можу сказати чи я хочу відновити з ним стосунки, він ніяк не проявляє до мене уваги, ставиться як до матері його дитини, хоча не одноразово згадуєм наше колишнє життя, ставиться до мене гарно.
Ініціатором відновлення спілкування була я, привітала його з днем народження, так і почали спілкуватись.
Також ініціатором розлучення була я, просто відчула що не мій чоловік поряд зі мною-не забезпечав сімью, завжди зраджував, був маминькином сином.
Що мені дає спілкування з колишнім- за цей час у мене не було жодних відносин, мабуть, так мабуть хочу мати щось більше, ніж відносини. Але це тільки з моєї сторони.
«Я завжди перша чекаю що він мені напише, бо наче чоловік має бути ініціатором, чи можливо не так все має бути?» - традиційно в нашому суспільстві, ініціатором розвитку стосунків часто є чоловік. Але це коли чоловік зацікавлений у цих стосунках і демонструє свою зацікавленість жінкою. У вашому ж випадку, більше схоже на те, що просто з часом притихли негативні емоції і чоловік може спілкуватися з вами в побутових питаннях.
На основі чого ви зробили висновок, що чоловік бажає з вами знову стати парою? Він вам щось таке говорив, натякав?
Мені так виглядає, наче ви нафантазували, що чоловік має знову хотіти з вами бути. А тепер сердитесь, що він не виконує ваші очікування.
Трохи дивує також, що ви самі раптом захотіли жити з чоловіком, з яким ворогували багато часу. Що змінилося, що зараз у вас до чоловіка зовсім інші почуття?
І яке у вас питання у зв’язку з цим всім до психологів?
Доповнення від автора питання·
Мабуть дуже довго була сама і хочеться бути з кимось, мабуть я нафантазувала все це, ви праві, розум розуміє що він мені не потрібен, але серце говорить інше. Мабуть якби він хотів зберегти зі мною відносини в нього була б інша поведінка до мене і він би знайшов час зустрітись і прийти в гості.
Значит мені потрібно його викреслити, і не добиватись його, тобто-не писати, не запрошувати до себе в гості. Бо я цим починаю марити.
Не можу сказати чи я хочу відновити з ним стосунки, він ніяк не проявляє до мене уваги...так мабуть хочу мати щось більше, ніж відносини
У цих цитатах спостерігається суперечність, що свідчить про Вашу внутрішню боротьбу: Ви емоційно хочете стосунків із цим чоловіком і, водночас, раціонально розумієте, що він не проявляє до Вас уваги, він Вам зробив боляче і вони неможливі. Мені здається, що Ви просто хочете стосунків, однак переконуєте себе, що це лише можливо із колишнім (переконуєте себе, що так, як Ви почали більш-менш добре спілкуватися, то він змінився і т. д.). Таке відчуття, що Ви не вірите, що можете зустріти іншого, кращого чоловіка. Ви намагалися, за ці 10 років, побудувати інші стосунки?
цитата:
Ініціатором відновлення спілкування була я, привітала його з днем народження, так і почали спілкуватись.
Чому, через 10 років мовчання і ворожнечі Ви вирішили привітати саме зараз? Можливо щось сталося у Вашому житті (стресові події, кардинальні зміни; наприклад, донька переїхала тощо)?
цитата:
що він мені не має відказати, а якщо відказав, то я погана, бо хорошим не відмовляють
Як Ви думаєте, звідки у Вас ця установка? Можливо від батьків?
Ответ отредактирован автором 11-08-2020 15:35:52
Доповнення від автора питання·
Я навіть не намагалась створити стосунки, ну і претендентів не було, як ото на мене ніхто не дивиться, колишній як уходив сказав, кроме мене ти нікому будеш не потрібна, от так і є, як наврочив.
Чому привітала? Навіть не можу дати відповідь, просто мабуть завжди хотіла спілкуватись з батьком дитини, він же не в парі.
Так, в дитинстві я завжди була погана, я не мала свого власного я, мені ніколи не давали слова, жила як птах в золотій клітці.
Доповнення від автора питання·
Не можу в собі розібратись, чому відмовляє, він же нічого не втрачає, може боїться. Яка моя має бути поведінка стосовно до нього? Оце моє питання до психологів.
Я навіть не намагалась створити стосунки, ну і претендентів не було, як ото на мене ніхто не дивиться,
Просто чекаючи поки хтось до Вас підійде та ініціює розмову, при тому, що Ви ніде не буваєте - погана тактика. Так Ви ні з ким не познайомитеся.
цитата:
колишній як уходив сказав, кроме мене ти нікому будеш не потрібна, от так і є, як наврочив.
Справа не у "навроченні", а у тому, що Ви, на жаль, прийняли такі жахливі слова. Ви не любите і не вірите у себе, тоді як може хтось полюбити Вас?
цитата:
просто мабуть завжди хотіла спілкуватись з батьком дитини, він же не в парі.
Тобто, якби він був у парі, то Ви б навіть і не хотіли спілкуватися заради дитини?
цитата:
чому відмовляє, він же нічого не втрачає, може боїться.
А що Вам дасть відповідь на це запитання? Відповідь на нього знає лише сам чоловік, а ми можемо робити припущення, що є неефективно. У цій ситуації важливі Ви, Ваші почуття і бажання.
цитата:
Яка моя має бути поведінка стосовно до нього?
Це вирішувати лише Вам. Водночас ми, як психологи, можемо лише Вам допомогти краще зрозуміти, чого Ви справді хочете і, відповідно до цього, Ви вирішите самостійно, як діяти далі.
«чому відмовляє, він же нічого не втрачає, може боїться» - чого би він міг боятися? Думаю, просто не хоче, бо немає почуттів. Йому це просто не потрібно.
«Яка моя має бути поведінка стосовно до нього?» - якшо ви дійсно хочете з ним стосунків, то чесно відверто можете про це сказати. Ви теж нічого не втрачаєте, якщо скажете.
А загалом, поводьтеся просто по людськи, як би ви поводилися з іншими людьми: спокійно доброзичливо, але без незрозумілих очікувань.
Доповнення від автора питання·
Мене все моє життя обісцінбвали, тепер мабуть отакий результат. Тобто я маю до колишнього ставитись нейтрально? Не запрошувати і не принижуватись?
Я думаю, що вам дуже необхідна індивідуальна робота з психологом. Щоб ви змогли зрозуміти себе, пропрацювати дитячі травми, зрозуміти чого хочете. Ви вже багато років самі і багато років намагаєтесь самостійно з цим впоратись, настав час звернутися до спеціаліста.
Відчувається, що у вас багато образ, болю, жалю. З психологом ви зможете впоратись з цим і жити щасливим життям, нікого не добиваючись, ні за ким не бігти.
Похоже, что вы не разошлись окончательно с мужем, а переживаниями частично еще в отношениях. А кроме того, отсутствие личной жизни и семьи тоже сказывается. Ведь бывший муж, по сути, единственный мужчина, насколько я поняла, с кем вы в отношениях, пусть и через дочку только
Це теж на індивідуальну роботу з психологом. Важливо зрозуміти, що ваші психологічні проблеми тягнуться коренями у ваше далеке минуле і створювалися роками. Тому їх не можна вирішити тут в чаті. Для цього потрібен час і безпечне середовище.
Поработайте с психологом индивидуально.
Ведь если после развода вы много лет были врагами с мужем, то там много чувств и переживаний непрожитых. Это не про то, что вы отпустили друг друга и ушли каждый строить свою жизнь. Может потому и не сложились с другими отношения
Погоджуюся із колегами, що найкраще рішення - це звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта. Вам необхідно конструктивно, безпечно пережти втрату попередніх стосунків (шок, заперечення, гнів, торги, депресія, прийнятя) для того, щоб Ви могли нарешті почати жити "тут і тепер". Саме переживання, які Ви не вивільнили, досі Вас сковували у тому, щоб розпочати нові стосунки. Крім цього, у Вас існують ще і негативні батьківські установки, які Ви ввібрали у себе, сформувавши Вашого внутрішнього критика + негативний досвід дитячо-батьківських стосунків.
Бажаю Вам знайти хорошого спецаліста та пропрацювати себе. Вірю у Вас, удачі!
Ответ отредактирован автором 11-08-2020 18:49:13
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
