Жінка хоче щоб я відмовився від своїх батьків. Як мені бути?

Question

Після весілля ми почали жити разом з моїми батьками і через пів року переїхали до власної квартири. На протязі тих пів року почалися перші сварки з моїми батьками: чого їсти не наварила?, не суп а похльобка, чого не поприбирала? в такому стилі. При цьому всьому мої батьки через мене доносили свої думки до неї, замість того щоб напряму сказати моїй половинці. А потім все пішло по наростаючій. Хоть і жити ми почали окремо, всеодно всі сварки в нашій сім\'ї були через моїх батьків. Я пояснив своїм батькам що не потрібно через мене доносити свої думки а говоріть в присутності мене і моєї половинки. Моя жінка завжди порівнювала свою родину і мою з тим що їхні родичі більш дружелюбні, помагають одне одному, її батьки більше допомагають фінансово, а мої скупердяї і думають тільки за себе - чим мене ще більше дратувала хоча частково це правда. Потім в нас народилася дитина, а ситуація все гірше і гірше. Сварки починаються у нас коли жінка торкається теми моїх поганих батьків, і тепер все супроводжується не цензурною лайкою. Зараз ми з моїми батьками взагалі не спілкуємся і жінка хоче щоб я забув про їхнє існування. А я такого зробити не можу. Мені б хотілося щоб дитина мала обох бабусь і дідусів. Що порадите?

Ольга Владимировна Паничева · Answer

Такая ситуация возникает потому, что в каждой семье (родительской) были установлены свои правила. И в вашу совместную жизнь каждый из супругов взял от родителей те правила, которые Вы видели перед глазами. Своих семейных правил вы в своей семье не обговорили перед свадьбой, как и 95% семей. Если бы вы решили этот вопрос, то вы могли бы сказать родителям, что у вас в семье это будет так то, обозначили четко как это у вас. Тогда родителям ничего не оставалось бы, как принять это и понять , что у вас с мужем своя семья и вы решаете как и что должно в ней быть. Но никогда не поздно исправить ситуацию. А с родителями лучше поддерживать теплые отношения. Лучше даже на расстоянии.

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

Ваша жена обижается на то, что вы не защитили ее от нападок ваших родителей, от их вмешательств и критики.

[quote]На протязі тих пів року почалися перші сварки з моїми батьками: чого їсти не наварила?, не суп а похльобка, чого не поприбирала? в такому стилі. При цьому всьому мої батьки через мене доносили свої думки до неї, замість того щоб напряму сказати моїй половинці. [/quote]
А что значит напрямую доносили свои мысли вашей жене?
А по какому праву ваши родители вообще критикуют и вмешиваются в ваши отношения?
Почему вы, вместо того, чтобы отсылать родителей к вашей жене, не поставите их на место, сказав, что не потерпите такого отношения к своей жене. Кстати, к женщине, которую ВЫ САМИ выбрали.

Ирина Терещенко · Answer

Добрый 
Не совсем понятно зачем вы довели ситуацию до такого апогея...?
Ведь изначально вы могли обозначить границы своей новой семьи и прекратить постоянные скандалы.
Почему вы прямо не сказали, что все что касается вашей  семейной жизни - дело только ваше, а не родителей.
По-моему вы и сами не до конца это понимаете.
Сейчас нужно снизить градус напряжения. 
Перестать постоянно говорить и скандалить об этом.
Обговорите с женой что изменить родителей не можете, они такие какие есть.
Но вмешивается в ваши отношения они не имеют права!
Конечно вы имеете право общаться со своими родственниками,  родителями.
Но учитывая их отношение к вашей жене, неудивительно что она избегает контактов с ними.
Что касается вас: перестаньте быть наблюдателем в своей семье, займите проактивную позицию,  обозначьте границы допустимого и отстаивайте их!

Оксана Сенченко · Answer

Доброго дня, Mia5b3.
 [quote]Моя жінка завжди порівнювала свою родину і мою з тим що їхні родичі більш дружелюбні, помагають одне одному, її батьки більше допомагають фінансово, а мої скупердяї і думають тільки за себе - чим мене ще більше дратувала хоча частково це правда. Потім в нас народилася дитина, а ситуація все гірше і гірше. Сварки починаються у нас коли жінка торкається теми моїх поганих батьків, і тепер все супроводжується не цензурною лайкою.[/quote]
Припускаю, що зараз у Вашої жінки говорить образа на те, що Ви не захищали її і ставили у пріоритет не її, а власних батьків. Тому вона і використовує порівняння (невисловлена образа через психологічне переслідування). Водночас, Вас це так чіпляє, адже Ви починаєте усвідомлювати, що не змогли відстояти особистісні межі власної сім'ї (Ви несвідомо блокуєте це, адже тоді починається негативне сприйняття себе) + Ви починаєте гніватися на власних батьків, що вони не такі, як батьки жінки, порушують особистісні межі (однак у Вас стоїть на це заборона і Ви перенапрявляєте гнів на жінку) + Вам сумно за власне дитинство. Весь цей "мікс" і формує "гримучу суміш", що вибухає у вигляді конфліктів.

[quote] Зараз ми з моїми батьками взагалі не спілкуємся і жінка хоче щоб я забув про їхнє існування. А я такого зробити не можу. Мені б хотілося щоб дитина мала обох бабусь і дідусів. Що порадите? [/quote]
Перш за все, необхідно обговорити цю проблемну ситуацію, щоб кожен із Вас конструктивно виразив свої почуття. Після того, як "емоційний заряд" зменшиться і Ви визнаєте переживання один одного, можна переходити до обговорення бажань та інтересів кожного партнера, пошук консенсусу, встановлення ліміту спілкування Ваших батьків із онуками і т. д. Крім цього, Ви маєте право спілкуватися із Вашими батьками (Вам це ніхто не може заборонити), якщо Ви дійсно цього хочете, однак тема розмови не має стосуватися дружини чи сім'ї (це також усний договір із дружиною). 

Якщо Ви бачите, що не впораєтеся із цим самостійно, то найкраще - це спільне звернення із дружиною до сімейного психолога, де саме "третя особа у обличчі спеціаліста" керуватиме Вашою взаємодією, розвине Ваші навички конструктивного обговорення конфліктних ситуацій, заяви про свої почуття, потреби і бажання. 

Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!

Ирина Терещенко · Answer

Сумно дуже, проте її позиція зрозуміла.
Вона свої інтереси, душевний спокій і кордони захищає.
Кому сподобається в такому жити.. особливо якщо немає підтримки чоловіка.

Шо плануєте робити в такій ситуації? Поїдете з дружиною чи залишиться з батьками?Ответ отредактирован автором 17-08-2020 13:47:49

Оксана Сенченко · Answer

[quote]Тепер моя жінка хоче взагалі пересилитися в місто де проживають її батьки і бути ближче до них, а я якщо хочу можу їхати з нею або залишитись там де зараз є. [/quote]
А як Вам особисто із цим? Ви б хотіли переїхати в інше місто? Що Вас тримає у теперішньому місті? Які перспективи є у тому місті? Які у Вас стосунки із батьками дружини? Ви проживаєте у одному місті із Вашими батьками?

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

[quote]в мене була з ними сварка і я їм пояснив щоб не пхали свого носа не в свої справи. Але до них не доходило і завжди коли я був сам на сам зі своїми батьками, вони завжди згадували що вона не цінує їх, що вони помогли з грошима на квартиру і ремонтами помагали, а моя жінка бачить тільки як її батьки помагають більше і які вони хороші, а мої погані.[/quote]
Это иллюзия, что достаточно раз сказать и до другой стороны все сразу станет понятно и поведение изменится. Может быть нужно 10 раз сказать, может 50, а может до них никогда не дойдет. Тут важно не ждать, когда родители что-то осознают, а каждый раз, когда будут попытки критиковать вашу жену, обрывать их и говорить, что вы не позволите критиковать, обижать и воспитывать вашу любимую женщину, жену, которую вы выбрали. 
Что касается того, что хочется, чтобы дети общались с бабушками/дедушками с двух сторон, то тут тоже важно обращать внимание на то, что родители ваши или жены говорят детям. Потому что если они начнут детям говорит гадости и рассказывать о том, какая у них непутевая мама или плохой папа, то это внесет раздор в ваши отношения с детьми и детям будет психику травмировать и расшатывать их спокойствие.

А вы говорили жене, что сожалеете, что не достаточно защитили ее от родителей? 

Ваша жена, похоже, что сильно обижена. И имеет право. Но при этом оба вы не отделились от родителей. Поэтому важно осознать, что вы оба друг для друга самые близкие и родные люди (а не родители). Что вы должны быть вместе и решать все вопросы вместе без вмешательства родителей. Живите отдельно, максимально обходитесь своими силами, своими решениями, а не бегайте между родителями кто больше поможет и сделает для вас.
Живите на нейтральной территории, где нет ничьих родителей, общайтесь по отдельности с ними, если не получается договориться с ними и нет уважения к вам либо к вашей жене. И помните, что вы создали семью, выбрали друг друга и вы взрослые люди, а не дети, которым родители разрешили пожить друг с другом и теперь активно принимают участие в вашей жизни.

Если вам сложно договориться, то обратитесь к семейному психологу.

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

Если не получается выстроить отношения со своими родителями и оградить жену от их вмешательств в вашу семью, то выбирайте другой город, где и работа есть и вы сможете жить подальше от родителей.
Но лучшим и более зрелым вариантов будет решить вопрос на месте. Предложите жене пойти к семейному психологу и сможете услышать друг друга и договориться

Оксана Сенченко · Answer

[quote]І так ми проживаємо у місті де проживають мої батьки тут легше знайти роботу і реалізувати себе.[/quote]
Ви запитували дружину, що особисто для неї означає цей переїзд? Припускаю, що це, на її думку, єдиний вихід для того, щоб захистити кордони сім'ї від посягання Ваших батьків. Водночас, Ваше хвилювання щодо роботи і друзів також можна зрозуміти. Ви їй казали про це? Можливе і компромісне рішення: переїзд у місто, де живуть не її батьки, а де немає нічиїх батьків взагалі із більш розвиненою інфраструктурою; а з друзями підтримувати контакти через відеодзвінки + пошук нових. 
В будь якому випадку, перш за все, необхідно зменшити емоційний заряд Ваших стосунків для того, щоб Ви могли спокійно обговорювати цю ситуацію, враховуючи інтереси обох сторін.Ответ отредактирован автором 17-08-2020 16:11:17

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

У вас проблемы во взаимоотношениях и родители своим поведением лишь показали на ваше с женой слабое место в отношениях

Оксана Сенченко · Answer

[quote]Так запитував на що вона мені відповіла: подальше щоб їх не бачити і не чути і щоб вони взагалі нічого не знали що в нас і як. І щоб я забув їх в своєму житті. А дитина як виросте, то вона все розкаже які вони нелюди.
Переїзд в якесь інше місто крім як вернутись назад до рідного вона не розглядає. Вона дуже вперта. Її в чомусь переконати дуже важко. [/quote]

Із цієї відповіді дружини, яку Ви тут написали, можна сказати, що ваша розмова проходить не "тут і тепер" в паритетній позиції, а з позиції "домінування-підпорядкування", боротьби за владу та пригадування взаємних образ. На скільки я зрозуміла, це спостерігається не лише щодо теми батьків, але і взагалі. 

Найкраще у Вашій ситуації - це спільне звернення до сімейного психолога, де б ви обоє навчилися слуханню та конструктивному вираженню своїх почуттів, бажань, погляду на ситуацію. Ви великий молодець, що звернулися сюди на форум! Тепер зробіть другий крок і запропонуйте цей варіант дружині. Якщо вона не погодиться - ОК, це її вибір. Тоді Ви можете піти до спеціаліста самостійно, що також є великим позитивом (можливо Ваші особистісні зміни та ініціатива підштовхнуть до змін дружину).

Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!Ответ отредактирован автором 17-08-2020 16:55:46

Оксана Сенченко · Answer

[quote]З останніх сварок вона завжди ставить перед мною вибір або вона або мої батьки, хоча ми живемо окремо від моїх батьків і я не спілкуюся часто з ними. При розмові не підбирає слів хоча я завжди стараюся утримуватися але коли вона напирає я теж не витримую і понєслась...
А про образи то вона їх всі пам'ятає і навіть були моменти коли помирились з моєю мамою і вона приходила до нас моя жінка обіцяла що не буде згадувати про них, і всеодно згадувала все. [/quote]
Дуже добре, що Ви помітили і визнали проблему - це перший крок до її вирішення, тепер лише Вам обирати, чи Ви будете над нею працювати. У Вашому випадку найефективніше - це спільне звернення до сімейного психолога. Я впевнена, що дружина оцінить Вашу турботу про стосунки і підтримає Вас у цьому.

Бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста! Удачі!

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

Спрашивали ли вы, почему жена так настаивает на том, чтобы вы полностью разорвали отношения с родителями? Ведь на то наверняка есть объяснение. Возможно она опасается, что родители будут говорить гадости и это как-то скажется на ваших отношениях (и тут вопрос доверия между вами). А возможно, что даже пусть это общение ваше и нечасто, но вы после него становитесь более придирчивым, раздражительным и жена это замечает. Может еще какой-то вариант будет озвучен.
У вас похоже проблемы в части общения и обсуждения своих переживаний, возникших проблем. С этим хорошо бы к семейному психологу - научиться говорить другому о себе и слышать партнера, договариваться

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

Вы можете сами обратиться к психологу. Это тоже много чего даст и вам, и вашей паре

Оксана Сенченко · Answer

[quote]Тут якраз і проблема, що вона не хоче піти до психолога. Як її вмовити, ще не знаю.[/quote]
Ми не можемо змусити людину до чогось, а лише запропонувати. Водночас, вибір лише за нею. Як Ваша жінка аргументувала відмову? Попередньо домовтеся із дружиною про місце і час розмови (щоб обом Вам було зручно і щоб ніхто з Вас не був втомленим). Приблизне формулювання повідомлення: "Люба, дуже дякую, що погодилася сьогодні зі мною поговорити. Для мене це дуже цінно. Останнім часом я помітив, що у нас погіршилися стосунки і мені дуже боляче через це. Я люблю тебе і хочу, щоб ми обоє були щасливими. Саме тому я хотів би звернутися до сімейного психолога. Ти готова мене підтримати у цьому рішенні, пішовши до спеціаліста разом зі мною?". Якщо дружина відмовить - ОК, це її вибір. Запитайте, що її хвилює у зверненні до психолога і скажіть, що, в такому випадку, Ви підете самостійно.

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

То есть таки вопрос доверия у жены к вам.
Ее видимо очень ранило то, что вы и родителям все рассказывали, и не стали на сторону жены и не защитили ее, теперь она не слышит, что вы так больше не делаете и осознали свою ошибку.
Доверие сразу невозможно восстановить. Говорите чаще о важности, ценности жены для вас, про то, что вы понимаете, что зря не заступились тогда за нее, что хотите вернуть доверие ее и просите подсказать вам как это сделать. Возможно со временем жена станет мягче.
Но тут вопрос в том, а действительно ли вы внутренне понимаете, как сделали больно жене? Осознаете ли, что ваши родители не имеют права ни на какое вмешательство в вашу семью?
Ведь сложно донести до другого человека то, в чем и сам не особо уверен

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Жінка хоче щоб я відмовився від своїх батьків. Як мені бути?

Відповіді психологів