Бросила парня теперь страдаю

Добрый день Анна.
А куда бы вы хотели что бы отношения двигались?
Создаётся ощущение что вы нарисовали себе некий план, картинку как должно быть- и когда ваши ожидания не реализовывались - начали импульствно принимать решения.

В отношения всегда участвует двое.
Сама постановка вопроса вернуть назад или нет- говорит о том что вы не учитываете желания и чувства вашего партнёра.
Сегодня уходи, завтра приходи .. это не осознанный подход.

Попробуйте разобраться в себе для начала.
Чего ожидали от отношения? Какую позицию занимал в них каждый?
Чем они были дороги, ценны для вас?
Т.к. когда мы дорожим чем то редко отказываемся от этого сразу.
А если отношения дороги и важны не были, тогда вопрос зачем они нужны вам?

Доброго дня, Анна.
Скажіть, будь ласка, що, першопочатково, Вас привабило у колишньому партнерові? Що Вам давали ці стосунки, а чого у них не висатачало? Який у Вас був попередній досвід стосунків (ініціатор розтавання і причина)?

умом понимала, что отношения никуда не ведут и я вряд ли вообще люблю своего парня.

Опишіть, будь ласка, детальніше, куди б Ви хотіли, щоб ці стосунки "вели"? Чи казали Ви про це бажання хлопцю? Що Ви вкладає у поняття "любов" і "стосунки"?

Если же я все вроде как понимаю и осознаю, почему так больно и как прекратить рыдать?

Скільки вже пройшло часу після розлучення? Ви намагаєтеся придушити свою афективну сферу через раціо. Навіщо? Розтавання - це втрата і, як будь-яка втрата, ми маємо її оплакати, тому переживаємо ряд стадій: шок, заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття. Дозвольте собі посумувати, погніватися, говоріть про втрату і, таким чином, Ви відпустите попередні стосунки і матимете ресурс для вибудовування нових.

Ответ отредактирован автором 19-08-2020 12:21:51

Він турбувався, переживав про мене і любив.

Ви так само, чи це було лише в одну сторону?

але потім мене почали ображати деякі його жарти, які до цього я сприймала зі сміхом + він часто ставив свою сферу діяльності вище, за всі інші. Не вистачало квітів і компліментів, якщо чесно.

Чого саме стосували ці жарти? Ви казали, що Вам це неприємно і Ви б не хотіли, щоб так продовжувалося; що хотіли більше проявів уваги з його боку. В чому проявлялася ця пріоритетність діяльності? А у Вас, особисто, є якісь сфери життя, окрім стосунків: професійна, особистісна, соціальна тощо?

Мені б хотілося, щоб хоча б для початку ми були знайомі з батьками одне одного. Пару разів запрошувала його на знайомство, але він казав «якось потім».

Ви казали хлопцю, що у Вас складається враження, що він відкладає знайомство із Вашими батьками. Можливо його щось лякало?

Для мене любов це турбота, повага, повне розуміння і прийняття. Стосунки повинні щось давати обом партнерам і не стояти на місці.

У Вас хороше уявлення про любов і стосунки, однак Ви упустили один момент: для того, щоб партнери турбувалися і розуміли один одного, необхідно конструктивно заявляти про свої почуття, потреби і бажання, адже партнер не здатний "читати думки". У Ваших стосунках не вистачало відкритого обговорення.

Після розриву пройшов день ) Розумію, що це дуже мало. Просто деякі люди так легко це все переживають, а я просто не можу зупинити сліз, хоча САМА ж ці стосунки вирішила завершити.

Ніколи не порівнюйте себе з іншими - це невдала стратегія. Кожна людина унікальна: зі своїм бекграундом, ЦНС, особистісними характерстиками тощо. Дехто переживає втрату (горювання) плачучи, а дехто - відключаючись в емоційному плані (захист психіки від надмірних емоцій). Я б сказала, що перший варіант навіть кращий, адже, таким чином, Ви вивільнюєте свої переживання, а не тримаєте їх під пресом, що потім може "вистрілити" у психосоматику, невроз, депресію, проблему у майбутніх стосунках і т. д. Безумовно, у Ваших стосунках були і позитивні моменти і вони ніколи не зникнуть, залишивши слід у Вашій історії. Крім цього, варто додати, що це були Ваші перші стосунки, тому такий "емоційний накал" є цілком зрозумілим. Оплакуйте втрату, зробіть висновки і надалі це допоможе Вам побудувати гармонійніші стосунки.

Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!

А то, что он никак не попытался меня вернуть, значит, что просто не любит?

Я б не робила таких однозначних висновків лише за одним поведінковим проявом, можливі безліч різних варіантів: він поважає Ваше рішенні і тому не хоче вімішуватися; йому зараз дуже тяжко, однак він намагається це не показувати тощо. І власне, що Вам дасть відповідь на це питання? Ми не здатні "читати" почуття, бажання і думки інших людей, але здатні осягнути власні і, відповідно до них, самостійно приймати рішення, - це Ваша основна задача.