Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 4 години тому: «Здравствуйте! цитата: «Объективно я понимаю, что ответственность за свои неудачи несу я, но всё же мне очень хочется обвинить в этом родителей. И эта обида преследует меня постоя»
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 19 годин тому: «Здравствуйте! Вы проделали огромную и очень глубокую внутреннюю работу. То, что вы открыто признаете свои чувства, видите взаимосвязь между дефицитом ресурсов и желанием переложить»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 20 годин тому: «Вітаю! цитата: «Чим можна допомогти собі в такий важкий період?» Спочатку зазирнути в себе і розібратись з певною установкою щодо життя і наявності в ньому радості та задоволення»
Питання від: Алексей Вік: 18

Сильная чувствительность и перепады настроения

Ещё с детства я был глубоко ранимым и очень чувствительным ребенком и это усложняло моё взаимодействие с людьми.
Сейчас же ранимость до сих пор присутствует и мешает в социальном взаимодействии. Сам меланхолик и вот если рядом со мной появляется холерик/группа людей (люди резкие, импульсивные) - это невыносимо. Либо я начинаю конфликтовать, так как я рос в довольно в агрессивной среде, либо я предпочитаю закрыться, обидеться, уйти в себя, поскорее закончить диалог/общение/обсуждение, чтобы лишний раз не проявить агрессию, не продолжать интенсивный диалог(даже если никакого конфликта не назревало).
Я остро воспринимаю какие либо советы, особенно - критику, а ещё хуже - осуждение. Это вызывает у меня такой бурный поток самых разных негативных эмоций (чувство несправедливости, гнев, грусть, страх). Даже безобидная шутка может расстроить, задеть, разозлить вне зависимости от темперамента человека. Если что-то такое произошло во время какой либо деятельности (учеба, хобби) это истощает настолько, что бросаются все дела и на восстановление состояния уходит несколько часов времени.
С другой стороны, какая либо радостная незначительная вещь (комплимент, новость, покупка) может вызвать у меня бурную радость. Моя чувствительность дарит мне возможность понимать прекрасные абстрактные идеи, поиск смысла во всем прекрасном или мрачном, понимать и видеть то, чего большинство не может.
Но стремления к искусству убивают как раз таки эмоциональное истощение, эти качели, перемены настроения. Чаши моих весов перевешивает то темный, то светлый мир, хотя я понимаю, что не существует абсолютного зла или абсолютного добра.

Какие есть методы самопомощи? Как успокоить себя и почему так со мной происходит? 
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Доброго дня, Алексей.
Скажіть, будь ласка, а які у Вас були стосунки з батьками? Вони Вас критикували? У Вас хороший запит на індивідуальну психотерапію. Якщо говорити про "самодопомогу", то це як лікувати відкритий перелом, прикладаючи подорожник - неефективно і може ще більше нашкодити, адже Вам необхідно пропрацювати себе саме через терапевтичні стосунки.
Доповнення від автора питання ·
Доброго вечора! Я знаю, що батьки мене люблять, але я відчував деякий "пофігізм" від них, особливо від батька, у підлітковому віці часто конфліктували усією родиною (батько надзвичайно агресивний). Їм не подобалися мої невдачі, вони увесь час вимагали від мене мужності та успішності і критикували за те, що я слабкий і у навчанні, і як хлопець/людина, я болісно це сприймав, а на успіхи не звертали уваги, ставилися прохолодно, типу "ну молодець"
цитата:
Їм не подобалися мої невдачі, вони увесь час вимагали від мене мужності та успішності і критикували за те, що я слабкий і у навчанні, і як хлопець/людина, я болісно це сприймав, а на успіхи не звертали уваги, ставилися прохолодно, типу "ну молодець"

Дуже Вам співчуваю, припускаю, що саме їхні установки сформували голос Вашого Внутрішнього Критика, який "сидить" у структурі Вашої особоистості, тому Ви так боїтеся осуду + Вам не вистачало прийняття, яке Ви зараз намагаєтеся компенсувати. Рекомендую Вам обрати психолога-психотерапевта для індивідуальної роботи.
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!
Доповнення від автора питання ·
Розумію, що терапія потрібна, як тільки буде можливість, то відразу. Велике вам дякую!
Добрый день, Алексей!
Вам хорошо бы было поработать с психологом или психотерапевтом с Вашими реакциями на критику и с отношениями с родителями. Вы пишите, что выросли в агрессивной среде, было бы не плохо поразбираться с этим.
По поводу высокой чувствительности, можете почитать книгу Элейн Эйрон «Сверхчувствительная натура. Как преуспеть в безумном мире» или другие книги этого автора. Возможно найдете там для себя какие-то ответы или рекомендации.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.