Доброго дня, Юлия.
Дуже Вам співчуваю, помітно як Вам зараз тяжко, хочеться Вас підтримати. Таке враження, що Ви надто втомилися. Скажіть, будь ласка, які у Вас стосунки з чоловіком, він допомагає Вам у догляді за дитиною? У Вас є час на себе? Як проходить Ваш звичний день?
цитата:
Иногда переполняют эмоции как гнев, раздражение, ненависть, но подавляю их и это тоже выливается в слезы.
А чому Ви їх "подавляєте"? Що для Вас гнів? Важливо виражати гнів, але робити це конструктивно. Наприклад, бити м'ягку подушку впродовж 5 хвили однією рукою. Гнів сигналізує про незадоволення потреб і порушені межі і це нормально, що Ви його відчуваєте, прислухайтеся до нього.
цитата:
Особенно выводит из равновесия постоянные капризы и крики ребенка, который очень активный. Не бывает и дня, что бы я не орала на ребенка. Состояние постоянного напряжения, словно сжатый кулак, который не разжимают.
Ваш емоційний стан безпосередньо пов'язаний з емоційним станом дитини. У віці 2 років дитина лише навчається контролювати свої почуття, а Ви є тим "контейнером", що має утримувати емоції дитини і показувати на власному прикладі, як з ними справлятися. А якщо Ви в нересурсі, то про цю функцію можна і не говорити. Скоро у дитини почнеться криза 3 років, коли "прокидається" негативізм і Ви маєте бути в ресурсі, щоб допомогти дитині пройти його якомога менш безболісно. Запам'ятайте: вдягніть кисневу маску на себе, а потім - на іншого, адже щасливі батьки - це щасливі діти.
цитата:
.Я бы и гормоны проверила и к психологу бы обратилась, но денег нет. Скажите пожалуйста, как можно выйти из этого состояния?
Уявіть, що до Вас приходить пацієнт з апендицитом, а він Вам говорить - грошей на операцію не має, порадьте мені щось, щоб живіт перестав боліти - це неефективно і травматично, жодний лікар цього не дозволить. Психічне здоров'я так само важливе, як і фізичне, а його ігнорування - це саморуйнування себе та своєї дитини. Тут справа скоріше в пріоритетності. Ви говорили з чоловіком про можливість звернутися до ендокринолога, психолога-психотерапевта, можливо психіатра? Чи є інші люди, які могли б Вас у цьому підтримати (батьки, друзі тощо)?
Ответ отредактирован автором 17-03-2021 13:47:11