Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 43 хвилини тому: «Вітаю ! Я Вас дуже добре чую. Вам насправді набридло не просто «життя» — Вам набридло життя, у якому Вам постійно доводилося виживати й обходитися без того, що для інших є звичайн»
question author 2 години тому: «Реакція на відповідь № 391792 для Дмитро Олексійович Ратушний Спасибо да попробую смотреть на неё с точки зрения наблюдения, из всех детей она бо»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 4 години тому: «Доброго ранку. Насправді, в житті буває по-різному. Інколи люди просто випадково зустрічаються через декілька років після розставання, і старі почуття відкриваються по новому. Але»
Питання від: Worms Вік: 22

Боязнь работы, хотя за плечами почти непрерывный стаж с 16 лет

Я всегда боролась за то, чтобы работать, ругалась из-за этого с родителями, пока училась в колледже.
В 18 получила диплом бухгалтера, но продолжала работать официантом, барменом и т.д потому что нравилось и параллельно получала высшее. С 20 лет 1.5 года работала без выходных, чтобы оплачивать обучение, копить на машину...
Пол года назад ушла с этой работы, потому что постепенно, но на постоянной основе я работала уже за 5 должностей в ночном клубе без выходных, но работа физически была не сложная. Психологически мне стало все тяжело даваться - бизнес этот шёл ко дну уже несколько лет и начальство начало срываться из-за мелочей, недовольные гости (которые вечно хотят к себе внимания со стороны руководства) тоже всячески пытались оскорбить, а администратор ставала на их сторону и при них же унижала меня, чтобы хоть этих гостей удержать... Честно, даже не могу сформулировать мысль, и с другой стороны понимаю, что теперь страх перед работой у меня из-за этого, отчасти. Я не хочу работать в общепите из-за таких гостей и такого начальства, которое будет втаптывать меня в грязь (хотя на протяжении многих лет я любила приносить радость гостям), боюсь идти на работу в офис, например, потому что боюсь, что не справлюсь с обязанностями, потому что опыта работы там у меня просто нет. Есть одна мечта - начать работать в одной гос. структуре, но туда я просто не могу попасть, потому что им нужны либо мужчины, либо если женщина, то уже рожавшая и замужняя, даже через знакомого не получается туда попасть.
У меня были сбережения, чтобы прожить эти пол года, но они ведь заканчиваются. Понимаю, что проработать с психологом лучше, но я только от одной мысли о том, что кому то придётся рассказывать это, начинаю плакать, даже сейчас... Может быть есть выход какой то, книги на эту тему, вообще почитать что об этом, или у кого то опыт такой был, может быть совет, хоть что то...
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Анастасия Козакова (Киев) — психолог
Анастасия Козакова (Киев) психолог

Психолог більше не активний на сайті

А какой смысл вы предаете тому, что вы начинаете плакать при мысли о том, что психологу надо будет рассказывать? Что это для вас - плакать рядом с другим, рассказывать?
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?