Токсична?

Не можу зрозуміти свою маму. Що це - прояв любові? турбота? Кожного разу думаю: чим же вона здивує наступного разу? І бачу, що меж тут не має. Вчора тихенько підійшла до мене і видає: "Всі люди говорять, що ти страшна і замухришка, і чоловік твій або покине тебе, або знайде коханку. Так що думай, і роби щось". А що робити?! Я з двома маленькими дітьми, не завжди є час навіть щоб поїсти вчасно!((.. Навіщо ж так знущатись?! До цього говорила, що чоловік зі мною заради дітей, а так би кинув давно вже. Або ж говорила, що чоловік заради документів зі мною (він іноземець, в черзі на отримання громадянства). Невже я таке сміття, непотріб, що мене не можна просто любити?! Або ж заявлала не раз, що він для мене застарий (чоловік старший за мене), що він нікому не потрібний (і тут мабуть камінь в мій город, бо я ж підібрала такого непотрібного).
Яка мати скаже "Пісец!" своій донці, що дзвонить на радостях після узд повідомити радісну звістку про те що буде хлопчик? Яка мати буде посилати на х.. свою вагітну на останьому триместрі доньку, говоритиме, що вона ій не дочка?! Я буду ридати, заходитись в істериці - а вона буде просто проходити мимо, незворушно, відчужено.
А ні підтримки, а ні прояву любові, ні зацікавленостю моїм життям. Просто тупо сидить в телефоні, лайкає, коментує щось, дивиться відео. Я ж сама по собі.
І так в принципі було завжди.
Наболіло. Другий день ходжу переварюю, що я страшна.