Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Якщо ви самі цінуєте себе невисоко, світ не запропонує вам ні на копійку...»
Питання від: Женя Вік: 19

Не вмію формулювати і доносити думку

Взагалі з дитинства дуже складно встановлювати стосунки з людьми. В розмові я переважно слухаю, а не розмовляю, бо в голову нічого не приходить (хоча не скажу, що в мене низький інтелект чи щось таке). Але коли зав'язується бесіда, я ніби стаю якоюсь відсталою і в голові пустота, відповідаю щось на кшталт (так,ага, в мене теж) одним словом короткими фразами. Я можу розмовляти більше на обширні теми, а не на буденні. Дуже часто задаю питання, а не розповідаю щось сама. Коли пояснюю щось, то мене часто важко зрозуміти. Я постійно в контакті з людьми, але досі і не навчилася цим соціальним навичкам. Також я дуже повільна людина і ледь не між кожним словом йде пауза, бо складно говорити слова ( в голові ж пусто). Я також дуже боюсь розмовляти з людьми і говорю тихо. Хоча так було не завжди, це періодично відбувається. І читаю книжки і розвиваюся, але не допомагає... Не знаю,що й робити
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доповнення від автора питання ·
Напевне все витікає із моєї невпевненості через комплекс неповноцінності. Батьки мене дуже гіперопікували
Доброго дня, Женю!

цитата:
Я також дуже боюсь розмовляти з людьми і говорю тихо.

Вважаю це (з того, що Ви написали) головною причиною складнощів у спілкуванні. Страхи мають особливість переривати потік мислення, тобто, власне, переривати контакт зі своєю свідомістю. Звідси в поведінці спостерігається зкутість, зачиненість і тому подібне.

цитата:
Хоча так було не завжди, це періодично відбувається.

Коли було інакше? І з чим пов*язуєте зміни в характері спілкування?

цитата:
Батьки мене дуже гіперопікували

Зазвичай, коли занадто опікають дитину, то внаслідок цього в неі погано формується здатність бути впевненою в собі, самостійно приймати рішення, ставитиьс до інших людей на рівних.

Отже, було б добре, якби Ви звернулись до психолога та попрацювали над питаннями самоцінності, впененості в собі й т.ін.

Ответ отредактирован автором 13-08-2021 18:06:28

Анастасия Козакова (Киев) — психолог
Анастасия Козакова (Киев) психолог

Психолог більше не активний на сайті

Доброго дня!

Я прочитала ваш допис, і мені здалося, що ваша думка і дуже добре сформульована, і донесена так, що у мене немає відчуття, ніби усе незрозуміло:) Мені здається, ви схильні до рефлексії.

Але, якщо саме тоді, коли треба говорити із людиною, а не писати, у вас виникає щось на кшталт ступору - то я можу припустити, що ви для чогось себе зупиняєте/призупиняєте.
Так може бути, якщо під час дорослішання було не дуже безпечно пред'являтися собою, або коли інші вас увесь час зупиняли, даючи при цьому якийсь посил.

Як варіант, можна піти у психотерапію і досліджувати свій спосіб комунікації з іншими. Або ж спробувати спостерігати, що відбувається з вами, що відчуваєте, чи кажете собі якісь слова і т д. Перевіряти, чи справді є небезпека, пробувати виходити до інших. І рухатись у власному темпі - дуже важливо.
Доповнення від автора питання ·
Ви маєте рацію. Іноді буває, (останній раз десь місяць тому)що я дуже впевнено почуваюсь і тоді із цим проблеми спілкування не такі великі, але все одно пристуні.
Доповнення від автора питання ·
Я зупиняю себе для реакції. Кожного разу, коли черга відповідати доходить до мене, то я відповідаю дуже неприродно і не щиро
цитата:
Я зупиняю себе для реакції. Кожного разу, коли черга відповідати доходить до мене, то я відповідаю дуже неприродно і не щиро

Виходить, зупиняєте себе задля того, аби сховати справжні почуття та замість них продемонструвати несправжні?
...
Доповнення від автора питання ·
Ні, я абсолютно щира по відношенню до людини, але через те, що я не знаю як реагувати правильно, я надто перебільшую із емоціями і в той момент я навіть собі не вірю і так соромно стає.
Анастасия Козакова (Киев) — психолог
Анастасия Козакова (Киев) психолог

Психолог більше не активний на сайті

Це і є важлива точка - ви зупиняєте себе, щоб відреагувати правильно. Що буде, якщо ви відреагуєте неправильно? Яким є ваше лякаюче очікування?
Також важливим мені здається те, що ваше власне "правильно" в момент відреагування кудись зникає або зменшується, а "правильно" іншої людини збільшується. Як думаєте, чому так?
...
Доповнення від автора питання ·
Я і реагую в більшості випадків неправильно. Бо правильно - це коли я задоволена і власною реакцію, і реакцією іншої людини на свої слова, їхнє формулювання і зміст сказаного. І я постійно намагаюся сказати правильно, але все одно не виходить
Доповнення від автора питання ·
Так, абсолютно. Бо я всіх,хто вміє спілкуватися, вважаю вищими за себе. Тут проявляється моя низька самооцінка
Доповнення від автора питання ·
Вважаю всіх кращими від себе
Анастасия Козакова (Киев) — психолог
Анастасия Козакова (Киев) психолог

Психолог більше не активний на сайті

цитата:
Вважаю всіх кращими від себе

Якщо так, то, на мою думку, це питання неможливо вирішити у рамках форуму, і дуже швидко. Це питання більше для психотерапії, ніж для консультації. Спробуйте обрати для себе психотерапевта і попрацювати з вашим питанням.
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?