Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Не поспішай допомагати тим, хто не просив тебе про це. Не лізь із порада...»
Питання від: Мила Вік: 21

Не люблю ребёнка

Доброй ночи У меня проблема. Я ничего не чувствую к своему ребёнку, не люблю её, часто кричу на неё, особенно когда мужа нет дома. Был момент когда я её шлепнула. Я очень боюсь, боюсь что могу ей навредить. Мы с мужем планировали ребёнка, это желанная девочка, муж ко мне прекрасно относится, дочь без проблем и капризов и отлично спит, как бы нет повода для нервов и т.д.. Но я прям сильно завожусь и вымещаю на ней злость. Я девушка не глупая, понимаю, что это все идёт с семьи, в детстве часто получала за не за что. Но хоть я и понимаю откуда это всё, я не могу найти решение проблемы. Помогите пожалуйста, я не хочу навредить крохе, не хочу чтобы она росла в обиде и нелюбви как я. Она совсем маленькая, а я её обижаю... Помогите прошу
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Добрый день.
Если действительно хотите помочь ребёнку, тогда начинайте заниматься с психологом, не откладывая на потом. До пяти лет полностью формируются привычки, установки, самооценка ребёнка, именно в этот период очень важно правильно вести себя с малышкой. Заниматься с психологом можно как очно, так и онлайн. Выбирайте специалиста, и удачи вам!
...
Доброго ранку Мила! На скільки я зрозуміла, Вас в дитинстві били та ображали? Хто саме? Батько чи мама? Які стосунки були між батьками?Ви пишете "Я девушка не глупая, понимаю, что это все идёт с семьи, в детстве часто получала за не за что. Но хоть я и понимаю откуда это всё, я не могу найти решение проблемы.". Ви правильно підмітили, що навіть розуміючи "коріння" проблеми, тільки одним усвідомленням цю саму проблему вирішити не вдається. Справа в тому, що нашими діями та емоційними реакціями керує не наша свідомість, яку ми можемо в деякій мірі контролювати,а наша підсвідомість, в яку закладаються поведінкові батьківські моделі поведінки та дитячі установки. Таким чином формується певна "програма", яка запускається у відповідний момент життя. Як це сталося з Вами. У момент народження Вашої дитини, програма ставлення до дітей "запустилася" автоматично... Якщо дійсно хочете змінити свої поведінкові стереотипи, потрібна повна трансформація Ваших підсвідомих установок та реакцій... Тим паче, як мені здається, "авторами" такої агресивної програми щодо власних дітей, могли бути навіть не Ваші батьки... Дуже ефективними у таких випадках бувають сімейні розстановки у тому числі... Які так само як і інші методики можна робити онлайн...
...
Доповнення від автора питання ·
Алла Григоровна, вы правы. В детстве я получала и много. Именно родители меня никогда не били, но мама оставила меня с бабушкой и дедушкой, сама устраивала личную жизнь.
Дедушка добрый, а вот бабушка.. Её все называли гитлером в юбке, она любила контроль, полное послушание. Я стояла на кукуруза несколько часов за то что рисовала на стене, могла получить за то что подходила к бабушке тогда когда она с кем то общалась и я в этот момент что-то хотела. Если я падала и разбивала колено, то я ещё бегала по двору от бабушки ибо она била веточкой с дерева, когда она обрабатывала мне рану, то прям на свежую рану лила горячую воду, потом зеленку.. Чтобы больше не хотелось падать.. Если я была занята хобби (читала или слушала музыку) а она подходила и говорила, чтобы я допустим поубирала, а я говорила что сделаю это позже, то наушники сразу оказывались порваными, книжка выброшена а у нас скандал на пару часов. Игрушки я могла взять только с разрешения, это абсурд но даже воду я должна была просить. Мне нельзя было гулять с соседскими детьми ибо они "вырваные и плохие". Нельзя было даже съесть меньше или что-то другое, тоже сразу скандал был. Малейшее не послушание и я должна была извиняться стоя на коленях рядом с иконой и поцеловав ей руку. Так было 17 лет.. Пока я не переехала.
Скажу сразу, дедушка влияния не имел, он от бабушки тоже получал и неплохо, она его обливала кипятком если он отказывался что-то делать, мама частично знает о некоторых вещах но она тоже боялась бабушки.. Ну и плюс булинг в школе из-за внешности, веса. Мама добивала словесно, если у меня была плохая оценка, она говорила что я её разочаровую, что я глупая, неуч и т.д..у меня глупые шутки, то что я постоянно весёлая это плохо, то что я плачу из-за обиды это тоже плохо.. В итоге я выросла человеком с кучей комплексов, закрытая в себе. Иногда когда нахлынут эти воспоминания, я могу просто весь день рыдать ... Потому что все что я хотела это любви
Доповнення від автора питання ·
Вы знаете с какими мыслями засыпает ребёнок в 4-5 лет? Я не знаю ибо засыпала с мыслями "лучше бы боженька забрал меня назад. Лучше бы я не родилась". Мне хочется кричать об этом на весь мир, хочется каждому сказать, что просто дарите любовь малышу.. Я всё время клялась себе в том что никогда не буду поступать так со своим ребёнком как поступали со мной.. А в итоге вот
Я накричу на неё а она маленькая глупвшка так искренне улыбается мне, глаза полны любви, в эти моменты просто хочется уничтожить себя за такое поведение, просто ненавижу себя за это, за такое отношение к крохе
Я Вам дуже вдячна за те, що Ви змогли відверто розповісти про своє таке важке дитинство... І з того, що Ви написали, я ще більше впевнилася у тому, що Вами керують оті самі поведінкові моделі, які Ви несвідомо "записали" в дитинстві... Окрім цього, у Вас велетенська непропрацьована дитяча травма, яка не дає Вам нормально спілкуватися з донечкою... Якщо життя посилає певні випробування, це означає, що у нас і є внутрішні сили, щоб з ними впоратися. Потрібне лише Ваше величезне бажання перервати оту страшну родову програму ненависті та жорстокості...
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?