цитата:
Я думаю на меня это влияет, но не понимаю как.
А що б Вам дало розуміння того, як це на Вас впливає? Зараз, з Вашої розповіді, можна зробити висновок, що сварки з батьками викликають у Вас гнів, сум і можливо
страх (у випадку з братом).
цитата:
Я им постоянно говорю, что мне это не нравится, мне даже бывает не столько жаль , что я это вижу, сколько то, что это все видит и слышит мой младший брат.
Спічуваю, що Вас не чують. Важливо було б також проаналізувати детальніше як Ви про це говорите батькам, коли саме і т. д. Звісно, ми нездатні прорватися в зачинені двері, проте у нашій владі спробувати пдібрати ключ.
цитата:
Что бы я не делала вечный вопрос, а что я делаю, иногда ходит следом за мной и смотрит, что я делаю, расспрашивает то, что не надо. Когда даже чай я не хочу, он спрашивает: почему? Я: не хочу просто. Папа: не бывает такого, что просто не хочу, на все есть причины. Или когда у меня плохое настроение и пытаюсь не с кем не общаться, то папа не даёт побыть наедине и расспрашивает, что случилось, я говорю, что не хочу общаться, то он обижается, начинает говорить какой я не правильный ребенок, раньше я была лучше, сейчас я ему такая не всегда нравлюсь, сам себя накручивает и обижается. Может из-за того, что на протяжении 6 лет мы с ним редко виделись и он не привык, что я не маленькая уже. Но меня папа никогда не пытается понять, даже есть он 100% не прав(таких много случаев. Хочется личного пространства и меньше контроля от папы
Так, помітно, що Ваш тато порушує Ваші особистісні межі і Ви, як наслідок, реауєте на це гнівом. Це нормальна реакція, що Ви дратуєтеся, адже, таким чином, Ви намагаєтеся відстояти їх.
А як Вам ідея заручитися підтримкою батьків і звернутися індивідуально до психолога? Спеціаліст міг би стати тою фігурою. яка б налагодила контакт між Вами і батьками, допомогла б побачити один одного з інших точок зору, а якщо батьки б не захотіли працювати над цим, то допомогла б Вам оплакати таку ситуацію та безпечно сперауватися від них.
Ответ отредактирован автором 16-11-2021 16:07:09