Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 2 години тому: «Доброго дня! Спробую висловити свою думку дуже коротко. Як на мене, Ви самі дуже точно визначили причину того стану, в якому зараз перебуваєте: "Коли спав весь цей «шум», оголила»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 3 години тому: «Доброго дня! Співчуваю щодо Вашої киці. Сама дуже люблю тварин і знаю, як їх втрата може боліти... На мою думку, те, що з Вами відбувається - це психосоматичні прояви: "Почалос»
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 4 години тому: «Добрый день. Это уже не похоже на обычную усталость или лень. Когда не хватает сил даже на еду, воду и душ, нужна серьезная помощь. Скажи сегодня родителю или другому взрослому, »
Питання від: Karry88 Вік: 33

Жити окремо від батьків

Доброго дня. Мені 33 роки, заміжня, маю дитину 7 місяців. Жили в місті, з початком війни всією сім\'єю переїхали жити в село до моїх батьків. Чоловік не працював 2 місяці і був з нами. Потім його підприємство запрацювало, він повернувся в місто, а ми з дитиною в селі. Моїх батьків це влаштовує, так як окрім дитини встигаю і по дому щось зробити, і по господарству, але за весь цей час вже дуже виснажилась, на дитину сил іноді не вистачає, це ж не нормально. Вже декілька разів говорила, що будемо повертатись в місто, до чоловіка, бо у мене своя сім\'я є, мама дуже ображається, сваримось через це, кожного разу просить ще трохи побути, бо роботи багато, і без мене не справляться. Через цю ситуацію і з чоловіком відносини стають гіршими,бачимось з ним мало. Батьки нам допомагали і раніше, і зараз. І я їм за це вдячна, але сім\'ю свою розрушити не хочу. Як правильно буде вчинити в цій ситуації?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Здравствуйте!
цитата:
Як правильно буде вчинити в цій ситуації?

Смотрите Вы ясно описываете, что устали, что хотите вернуться к мужу в город, что отношения с мужем ухудшаются, но при этом выбираете оставаться рядом с мамой.
Как в Вашей жизни распределяются приоритеты?
Кто в Вашей жизни на первом месте?
Доброго дня!
цитата:
Як правильно буде вчинити в цій ситуації?

Насамперед, треба розібратись, що Вас змушує залишатсиь біля батьків? Які бажання? Які внутрішні потреби, а, можливо страхи? Наприклад, відчути себе невдячною, поганою дочкою, що не зважає на обставини мами й тата?

Чи, ймовірно, інтереси і потреби власної сім'Ї вважаєте другорядними, мовляв, вони можуть почекати?

Відповіді на ці питання Вам підкажуть, як вчинити.
До речі, правильних і неправильних вчинків не буває. Є доречні, актуальні... ті, що відповідають Вашим цінностям і бажанням або ні.

Ответ отредактирован автором 11-06-2022 18:33:05

Доповнення від автора питання ·
От якраз відчуття того, що буду невдячною дочкою, і змушує лишатись. Ніяк не можу собі це перебороти
Вы взрослый человек, у вас муж и ребенок. Именно они ваша семья. Родители же близкие люди. Пока вы будете считать родителей своей семьей, будет сложно уехать и принимать недовольство мамы с папой.
Что случится, если мама недовольна тем, что вы делаете/хотите сделать?
Почему сложно сделать выбор в пользу мужа, ребенка и себя? (ведь я так понимаю, что вам тоже хочется у мужу, а не жить с родителями)
Доповнення від автора питання ·
Батьки трохи допомагали мені фінансово, і цим іноді дорікають. Через це виникають відчуття, що я зобов'язана допомагати більше, якщо не робитиму цього, то буду поганою, невдячною дочкою
Родители помогали добровольно? Если за это вы что-то должны, то стоило обговорить это изначально. А упрекать, когда помог, это не очень красиво. Лучше тогда не помогать вовсе, иначе это не помощь, а действие ради манипуляции, шантажа
Кто в вашем представлении плохая, неблагодарная дочка? Какие ее критерии?
цитата:
але сім'ю свою розрушити не хочу

Дети должны жить отдельно от родителей.
Поэтому Вам надо возвращаться к мужу, в свою семью.
цитата:
відчуття того, що буду невдячною дочкою

Чувство вины придется прорабатывать с психологом.
Самостоятельно от этого избавиться невозможно.
цитата:
От якраз відчуття того, що буду невдячною дочкою, і змушує лишатись. Ніяк не можу собі це перебороти

цитата:
Батьки трохи допомагали мені фінансово, і цим іноді дорікають. Через це виникають відчуття, що я зобов'язана допомагати більше, якщо не робитиму цього, то буду поганою, невдячною дочкою

Шлях людини до стану власної свободи (тобто вільної від ірраціональних страхів і т.п.) лежить почасти через біль. Через опозицію, а іноді і конфронтацію з рідними та близькими, хто звик ставитись до неї як до продовження себе, ніби вона повинна слухатись, зважувати на їхні бажання та потреби, ігноруючи власні.
Пройти цей шлях важко, складно навіть наважитись, адже поглядаючи у цей бік обов'язково стикнешся з таким явищем як ЗРАДА. От тільки це хибне уявлення, невротичне, тому нездорове.
Впоратись із складними почуттями, упевнитись у власному праві жити своє життя, йти за своїми бажаннями допомагають психологи. Скористайтесь цією моживістю)
Знаєте, коли дійшла до моменту, що це Ви допомагали батькам, а не Вам допомагали з маленькою дитиною-дещо здивувалася.
А тепер Ви ще й відчуваєте себе поганою.

З точки зору теорії розвитку, кожен має відділитися від батьків і стати самостійною особистістю.
Ви створили свою власну родину, але досі відчуваєте потребу в схваленнні батьків. Тобто Ви поки не стали справді дорослою.
Це не так легко, але потрібно.

Ваша родина тепер - це чоловік і дитина. Тільки Ви і чоловік маєте приймати рішення. Воно може не сподобатися батькам, але Ви маєте це витримати.
В теперішній ситуації важливо керуватися аргументами безпеки- чи безпечно там, куди хочете повернутися?
Якщо ні, то варто знайти в собі сили поки не повертатися.
При цьому, якщо залишитесь , вчитися не робити те, що не готові, лише тому, що батьки будуть незадоволені. Це їх вибір- жити так, як вони живуть. І їхня відповідальність за цей вибір- наприклад, важка праця. Ви їм допомагаєте, але не жертовно, а за бажанням. Вони обрали матеріально допомагати, але це їх вибір.
При цьому, в питанні повернення варто звернути увагу і на те, чи не використовує ваш чоловік таку ж стратегію, як і батьки?
Мовляв, "треба повернутися, бо мені потрібна допомога ".
Бо, маю припущення, що й там Ви можете "відпрацьовувати" хороше ставлення до Вас.

Ответ отредактирован автором 12-06-2022 14:38:58

Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.

Пов'язані матеріали

Більше питань та статей на цю тему.

Пов'язані питання