Як побороти токсичний сором?

Самые

дієві поради в боротьбі з цією поганкою

это искать деньги и начинать психотерапию.
Так как за стыдом скрываются страхи и чувство вины.
И если с виной еще может быть и есть возможность как-то справиться самостоятельно, то со страхами сделать это будет просто невозможно.

Ответ отредактирован автором 19-11-2022 05:53:37

Вітаю, Вероніка!

На протязі багатьох років я страждала від токсичного сорому

Що таке сором - зрозуміло. Це коли ваш образ ідеальної себе відрізняється від вас реальної. І чим більше різниця, тим сильніше почуття сорому.
А що у вашому розумінні "токсичний сором"?

Я зрозуміла, що це токсичний сором десь рік тому і дотепер це переслідує мене.

Що сталося рік тому? Що саме вас переслідує?

в чому полягають деякі мої проблеми пов'язані з соціумом

Вони можуть бути пов'язані з соромом, як ви думаєте, а можливо - і не пов'язані.
Сором пов'язаний тільки з вашими уявленнями про себе. Провина - індикатор неладів у відносинах. Про неї ви не згадуєте. Так, можливо що саме сором заважає вам проявляти себе у соціумі.

Мені невимовно тяжко жити з цим, це руйнує моє життя почати хоча б зі спілкування з людьми і моїми розповідями про себе.

Тут як мінімум три фактори, зібрані докупи, причиною яких ви бачите тільки "токсичний сором". Самій собі не можливо зробити психологічний аналіз. І визначитися з причинами розладів.
Сором - це складне почуття. В системній сімейній терапії він (частіше за все) вказує на перейняті почуття із родової системи, що до вас особисто не має відношення. А тому ніякими "роботами із собою" не лікується. Тут ви теж самі не можете бути ні діагностом, ні терапевтом.

я звертаюсь до вас з надією на дієві поради в боротьбі з цією поганкою

Судячи з того, що я вище описала, поради можуть тільки ускладнити вам життя.
Але щось ви вже можете зробити. Наприклад, у спілкуванні, говоріть не про себе, а цікавтеся співрозмовником. Так ви уникнете сорому за себе, і контакт з людиною поліпшите. Залиште спроби "боротися з цією поганкою". Це тільки посилює ваші комплекси, переключіть увагу на інше. І полюбіть "цю поганку", як би дивно це не звучало, бо в ній є якась ваша частинка. А зараз ви робите з собою те саме, що і люди, які впливали на вас - додаєте відчуження своїм проявам у соціумі, називаючи "поганкою".
І в той же час шукайте можливість для роботи з психологом.

Ответ отредактирован автором 19-11-2022 07:33:56

Добрий ранок, Вероніко!

На протязі багатьох років я страждала від токсичного сорому, адже усе життя була під впливом людей, які намагались мене присоромити за будь-що.

Співчуваю Вам. На жаль, іноді дорослі, з метою "виховання" дитини чи близької людини, задіюють такий жахливиий інструмент, як сором. Звісно, так легше подкорити і примусити іншого діяти в потрібномі тобі ключі. Наслідки, без перебільшення, бувають жахливі.
В того, кого обробляють соромом, формується пригнічена самоцінність і бажання зникнути взагалі, адже витримувати надважке навантаження сорому просто вкрай тяжко. Проте зміни можливі. Вони починаються з усвідомлення проблеми. І, на щастя, свою проблему Ви усвідомлюєте.
А далі має відбутись певна тривала робота щодо усвідомлення своєї унікальності і цінності як людини, як особистості, яка має повне законне право БУТИ СОБОЮ. Що означає знати себе, приймати себе, вміти реалізовувати свої бажання і потреби у взаємодії з іншими людьми.

Я Вам пропоную переглянути відео. Вважаю, воно допоможе у Ваших прагненнях, хоча і не замінює собою співпраці з психологом. До речі, користуючись Інтернетом, маєте можливість знайти психолога, який працює на благодійній основі, такі люди є.

"СТЫД И ВИНА. КАК СОВЛАДАТЬ С НИМИ"
https://upsihologa.com.ua/audio-video-480

Вітаю!
Сором побороти звісно можна. Почати з того, що мої погані думки щодо себе це не я. Намагайтеся шукати в собі позитивні риси характеру. Можливо, були випадки, коли Вас щиро хтось похвалив. Нехай Ваші сильні сторони стануть Вашою опорою.
Знаєте, є така теорія, що до людини ставляться так, як вона дозволяє до себе ставитися. Чи можете Ви сказати тому, хто Вас соромить, що з Вами так не можна?

Вітаю, Віроніко
Ви написали про свій сором, відкрилися незнайомим людям, надали можливість всім відвідувачам сайту подивитися на вашу проблему. І це добрий знак - сором не має над вами повного контролю. Ви можете дистанціюватися від проблеми і говорити про сором.
Перший крок, який потрібно зробити – це навчитися дбайливим стосункам з собою. Наче ви – уважна, ніжна, турботлива мама для себе. Для цього потрібно відстежувати, що відбувається у вас в голові і якщо ви помічаєте критику, засудження, негативне оцінювання, негайно зупинятися і казати собі: «Моя дівчинко, Віроніко, тобі зараз важно, щось пішло не так, але я поряд, ми з тобою що-небудь придумаємо. Разом ми впораємося». Такою внутрішньою роботою ви виростите в своїй душі образ мами, на яку зможете спиратися в складних ситуаціях. Зробіть для себе те, чого не змогли зробити реальні батьки.
Разом з теплим зверненням до себе потрібно внутрішнім поглядом перевірити тіло, почати дихати повільно, глибоко і розслабитися: «Я розслабляюся, зараз я розслабляюся…». Можна потрусити кінцівками, головою, посміхнутися, потупотіти ногами по підлозі.
Довго пишеться, але на практиці це займає одну-дві хвилини. Розслаблення + добрі слова до себе за будь яких обставин – це вихід із паралізуючого стану.
Розслаблення важливо робити кожен день перед засинанням. Знайдіть в Інтернеті інструкцію «Релаксація по Джекобсону» і навчіться турбуватися про своє тіло, наче матуся за своєю дитинкою. У розслабленому тілі сором не живе. Це протилежні стани, бо сором заставляє людину стиснутися, закам’яніти, викликає бажання зникнути. Коли ви розслабляєте тіло, сором теж поступово відступає, ви переключаєте увагу на інші речі.
Коли навчитеся розслаблятися і підтримувати себе словами, можна робити наступні кроки.
1. Знайдіть справи, які будуть вам допомагати почувати себе комфортно у своєму тілі. Це може бути спортзал, танці, йога, масаж, прогулянки в лісі. На ваш смак. Знайдіть, після чого ви стаєте більш спокійнішою фізично та психологічно? Складіть свій список і робіть кожен день і тоді, коли накриває хвиля сорому.
2. Бажано мати людину, групу або спільноту, які вас приймають без осуду, оцінок, без обесцінювання. Це можуть бути близькі друзі, родичі, терапевтичні групи або групи за вашими інтересами, де б ви почували себе «своєю», де б ви були сама собою.
3. Заведіть щоденник та розпочніть його з вашої історії про сором, як він жив з вами всі ці роки, як він з’явився, ріс, змінювався. Щодня записуйте ваші історії, як ви справлялися з соромом, що у вас вийшло, а що – ні, що ви в наступний раз зробите по іншому.
4. Буде добре, якщо ви відслідкуєте, в яких ситуаціях та з якими людьми найчастіше з’являється сором, проаналізуєте і в своїй уяві ці ситуації проживіть по іншому, намалюйте інший сценарій з бажаною реакцією та поведінкою та з приємним результатом для вас. Нові сценарії краще прокрутити в своїй голові декілька разів, особливо, після невдачі, так нові моделі поведінки будуть закріплюватися, і ви непомітно почнете міняти свої стандартні реакції на більш адаптивні.
5. Прочитайте книги:
Борис Цирюльник «О стыде. Умереть, но не сказать»
Карин Альвтеген «Стыд. Психологический триллер»
Дженифер Джекет «Зачем нам стыд»

Ответ отредактирован автором 20-11-2022 21:09:17