Проблеми в стосунках

Question

Зустрічалась з хлопцем 5 років, я в перебуваю в Україні він на момент вторгнення знаходився за кордоном, всі 10 місяців війни він взяв утримання мене і моєї сім\'ї на себе ( донька від попереднього шлюбу і мама). В нас різниця у віці 7 років, я старша . Декілька днів назад ,скпшав що він не хоче далі продовжувати стосунки. Що не може дати мені те що я хочу, стабільність сім\'ю в майбутньому в т.д. що хоче бути сам. Ми далі спілкуємось ( більше я проявляю ініціативу). Від допомоги він не відмовляється, навіть наполягає. Але мені важко прийняти що ми не разом. Хотіла зірватись в поїхати до нього на вихідні,але боюсь що це зіпсує і це спілкування яке є. Я не знаю що робити, ч не хм третій день,майже не сплю. Звичайно я сказала йому ,що я підтримую його рішення,що я також розумію що ми стали більше друзями ніж коханими. Але насправді це не так, ч не хочу його втрачати. А що робити не знаю.

Наталия Горская · Answer

Мало інформації про те, як і що було  до цього. Що це були за стосунки,  хто ви були один для одного, навіщо  кожному з вас були потрібні ці стосунки?
Ситуація ускладнюється багатьма моментами.
Ви не можете поспілкуватись вживу.  Це впливає. 
Ви не кажете те, що насправді  відчуваєте, а можливо,  і раніше  не казали, а це вже  про якість стосунків,  які вони були  .
Вам добре  було  б розібратися з багатьма  моментами  цих стосунків індивідуально зі спеціалістом,  щоб розуміти,  що насправді  відбувається. 

Щодо хлопця- він чітко  озвучив, що не хоче  продовження. 
Це його бажання. 
Можливо він почав інші стосунки  за кордоном. 
Ви не можете  вплинути на його бажання. 
Та і якби  уявити, що Ви якось посприяли відновленню стосунків,  то хіба Ви б хотіли,  щоб з Вами були  без бажання?
Хіба ж Ви не гідні  інших стосунків,  коли кожен  їх хоче?

Щодо матеріального забезпечення - можна припустити,  що хлопець  гарно вихований і хоче допомогти.  Але є і ваша відповідальність,  чи дозволите Ви собі користуватись  цим.

Соломія Лехіцька · Answer

Доброго дня
Співчуваю вам, відчувається, що ви зараз дуже збентежена і розгублена. 
Згідна з колегою, що для повноти розуміння ситуаціі не вистачає інформації про ваші стосунки до початку війни. 
Скажіть, буд ласка, якої ви очікуєте допомоги на сайті. Конкретизуйте ваше питання: що робити, щоб що?

Светлана Владимировна Киселевская · Answer

[quote]не хочу його втрачати[/quote]
Для осуществления цели у человека, кроме "хочу", должно быть "могу" и "делаю".
Какие у Вас есть возможности для возвращения парня и что Вы будете для этого делать?

Ирина Николаевна Островерх · Answer

Вітаю вас!

"Але мені важко прийняти що ми не разом. Хотіла зірватись в поїхати до нього на вихідні,але боюсь що це зіпсує і це спілкування яке є. Я не знаю що робити, ч не хм третій день,майже не сплю."

Так розлучення приймати не легко.
А що не зірвались раніше? Ви пишете, що 5 років разом, що заважало бути разом впродовж цих 10 місяців?
Що стало  цінного вам у цих стосунках?

"Але насправді це не так, ч не хочу його втрачати. А що робити не знаю."

А що ви раніше робили у відносинах?
 Що саме вам не хочеться втрачати у цих відносинах?

Ольга Владимировна Головченко · Answer

Добрый день!
[quote]Зустрічалась з хлопцем 5 років, я в перебуваю в Україні він на момент вторгнення знаходився за кордоном, всі 10 місяців війни він взяв утримання мене і моєї сім'ї на себе ( донька від попереднього шлюбу і мама). В нас різниця у віці 7 років, я старша . Декілька днів назад ,скпшав що він не хоче далі продовжувати стосунки. Що не може дати мені те що я хочу, стабільність сім'ю в майбутньому в т.д. що хоче бути сам.[/quote]
Скажите, а какую помощь Вы хотите получить от психологов и в чем Ваш вопрос? Отношения на расстоянии чаще всего претерпевают изменений. Если человек решил прервать эти отношения, то это его право. Возможно, что Вы можете с ним это обсудить еще раз через время и тогда у Вас будет большее понимание. Скажите пожалуйста, а Вы сами себя можете содержать и Ваша мама?

Тетяна Олександрівна Бородавко · Answer

5 років у стосунках і не одружені. Майже рік не бачилися, а у вас двох зберігалася ілюзія стосунків. При цьому чоловік забезпечує вашу сім'ю із 4 жінок. Все це дуже заплутано. Вам просто потрібно прийняти правду про цю ситуацію. Погляньмо на факти. Ви незаміжня за цим чоловіком. Ви з ним не маєте сексуальних стосунків більше 10 місяців. Він Вам за статусом "молода людина", тобто ніхто. І вже давно. Він нарешті зрозумів, що нічого реального немає. Те, що він забезпечує вас, триватиме недовго. Ви його не губите. Його у вас і не було. А ось з якого приводу муки, безсоння треба проясняти. Інформації мало.

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]А що робити не знаю.[/quote]
Відчувається, що Ви розгублені. Щось імпульсивно приходить на думку, але потім не доходить до реалізації, бо раціональний погляд на речі блокує подальші рухи...

Хочу спитати, на що Ви розраховували раніше - усі ці 5 років? А ці 10 місяців? На що сподівались? Чого прагнули?

[quote]Але мені важко прийняти що ми не разом.[/quote]
Так, це, дійсно, важко прийняти, коли люди були разом, одне одного кохали, розуміли, підтримували, поважали... будували спільне майбутнє.
З огляду на це, чи насправді ви були разом? Можливо, лише поруч?

[quote]Декілька днів назад сказав, що він не хоче далі продовжувати стосунки.[/quote]
Звісно, його оприлюднене бажання Вам важко сприйняти. Та чи є альтерантива? Важаю, що нема. До того ж, на мою думку, і йому це рішення далося далеко не легко. Натомість так в житті буває, коли людина, переосмислює себе і свої прагнення, відповідно. Буває, що почуття згасають і з ними нічого вдіяти неможна, хоч якби не намагався. Проте життя на цьому не закінчується. Воно триває надалі, щоправда, за умови, коли Ви не пручаєтесь об'єктивним змінам, коли не застрягли в минулому.
Та Ви й самі визнаєте і помічаєте, що ролі ваші в сутності своїй якісно змінились, відійшли від первісних [quote]Звичайно я сказала йому ,що я підтримую його рішення,що я також розумію що ми стали більше друзями ніж коханими. [/quote]
Отже, з цього, напевно, і потрібно виходити, шукаючи відповідь на питання[quote]що робити [/quote]

Наталия Павловна Венглинская · Answer

ДОброго часу доби!
 [quote]я сказала йому ,що я підтримую його рішення,що я також розумію що ми стали більше друзями ніж коханими. Але насправді це не так, ч не хочу його втрачати. А що робити не знаю.[/quote]
Тобто Ви збрехали?
Навіщо? З якою метою? Що заважає сказати йому правду, те що насправді Ви відчуваєте, про думаєте, про що мрієте

Наталия Павловна Венглинская · Answer

[quote]Збрехала, тому що знаю його характер. [/quote]
Якби Ви дізналися, що хлопець Вам бреше, бо у Вас складний характер - як би на це зреагували?
Чи довіряли би після цього хлопцю?
Та я не зовсім розумію. Тобто якщо б Ви йому сказали, що кохаєте його як і раніше, що Він для Вас так само дуже важлива людина - то він би Вас покинув і перестав з Вами спілкуватися?

Віталія Юріївна Мельник · Answer

[quote]не хочу його втрачати[/quote]
Чому не хочете його втрачати? Що для вас ці стосунки?
Яку допомогу очикуєте від психологів сайту? Не розумію вашу потребу

Наталия Павловна Венглинская · Answer

[quote]мене стримує те ,що донька баче в ньому друга. Для неї він став важливою людиною. [/quote]
Ви думаете, що коли вона до нього прикипить і душою і тілом і коли він всеодно вас покине їй буде легше і краще? Може Ви лише  прикриваєтесь донькою?

 [quote]Якщо я перестану з ним спілкуватись[/quote]
Ви перестанете, чи це йому Ви вже не потрібні? Чия ініциатива розірвати стосунки?

 [quote]Я просто не розумію як правильно себе повести і саме ці переживання відображаються на мені не найкращим чином. Я не їм майже і не сплю. Як це прийняти поки не розумію.[/quote]
Ви покохали людину яка не кохає Вас - це конче болісно. У Вас є історія з цією людиною в 5 років - це немалий час. Втрата коханого - це набагато складніше і болісніше ніх коли помирає хтось з близьких. Бо тоді є фізична крапка. А у розриві стосунків її немає і свідомо або підсвідомо Ви маєте надію, що все може повернутися... Але якщо хлопець прийняв остаточне рішення, то чим довше Ви будете залишатися у ціх відносинах - тим складніше и болісніше буде пережити їх закінчення. Мені дууууже шкода, і я б дуже хотіла сказати Вам щось оптимістичне... але Вам доведеться пройти через сум, біль, гнів, відчай та прийняття втрати... Краще, якщо поряд буде хтось, кому Ви довіряєте і хто Вас може підтримати. А ще краще, коли Вам буде допомагати це проходити фахівець - психолог\психотерапевт.
Вам зараз може бути доречним знайти одну-дві дуже важливі цілі, або речі на яких Ви моглиб максимально зосередитись. Це може бути щозавгодно - новий складний проеект по роботі, або щось для розвитку доньки, або якесь складне навчання. Це як варіант.

Ответ отредактирован автором 04-01-2023 20:52:35

Віталія Юріївна Мельник · Answer

Я читала всі ваші відповіді. І в мене особисто виникає відчуття якоїсь недосказанності з вашої сторони. Чи якоїсь гри. Щось, що наче, є за ширмою.
Це  я поділилася з вами своїми відчуттями. 
Щодо ваших очікувань:
[quote]Чи спілкуватись далі ,чи обірвати спілкування повністю. Чи сказати те що я відчуваю , чи промовчати але підтримувати дружні стосунки.[/quote]
Жоден психолог, що себе поважає, не дасть вам відповіді на це. Бо це ваш досвід і ваша відповідальність. І вам краще знати, як вам бути. 
Для мене особисто цікаво, що ви тут пишете про це :
[quote]Тому що він близька для мене людина. Тому що це ті стосунки які я шукала .[/quote]

А трішки вище про те, що :[quote]Мені важко усвідомити, що мені 33 і я сама. [/quote]
Це для вас щось значить? 

Також не зрозуміла. Ви 5 років жили на відстані? Бо ви так впевнено декілька разів стверджували, що ми обоє не хочемо створювати сім'ю офіційно, тоді в чому сенс ваших відносин? Можливо він передумав, а ви про це не знаєте?

Светлана Владимировна Киселевская · Answer

[quote]Очікую допомогу у тому, як мені розібратись зі своїми думками.[/quote]
Вам надо разобраться с тем, хотие ли Вы его вернуть.
Если да, тогда надо
[quote]спілкуватись далі [/quote]
и
[quote]підтримувати дружні стосунки[/quote]
Если же хотите расстаться и пережить расставание, тогда надо
[quote]обірвати спілкування повністю[/quote]
И однозначно, не имеет смысла сейчас говорить о своих чувствах.
Это Вам никак не поможет.

Если Вы будете хотеть вернуть его, то Вам придется вести себя с ним по-другому.
Стратегию и тактику такого поведения можно будет разработать только в индивидуальной работе с Вами.
Общие рекомендации на форуме Вам точно в этом не помогут.

Соломія Лехіцька · Answer

Підтримую слова колеги Володимира Тарасенка про те, в даній ситуаціі у вас немає особливо вибору. Тому ваше питання, яким ви так сильно переймаєтесь, нажаль, теж вирішувати немає особливого сенсу. 
Хлопець вирішив вийти зі стосунків. Це його право. Розумію, що боляче. Але ж це жива людина, а не коза на ланцюгу. Його не можна повернути. 

З опису можна зробити висновок, що хлопець порядний, чесний, не легковажний. Тому, якшо він прийняв рішення припинити стосунки, то, мабуть, це зважене рішення. Тут не йшла мова про те, що в стосунках було щось, з чим він не готовий миритися, а тепер ви вирішили це змінити. Він сказав, що просто не хоче разом бути. Можливо, якщо ви поїдете, то вам би і вдалося його вмовити. Але це ж не було б від щастя і кохання, а, швидше, від почуття провини і жалю. Хіба ви хочете, щоб з вами були в стосунках через такі причини?

Стосовно спілкування. Ви пишете, що в основному ви його ініціюєте. Тобто, швидше за все, хлопець його не бажає, але не хоче відмовлятися, щоб не виглядати поганою людиною. Ви за це спілкування тримаєтеся, бо воно дає вам примарну надію на відновлення стосунків. Але, якщо відверто глянути правді в очі, то насправді воно нічого не вирішує. Тому, мабуть, хлопець правий, що його варто припинити. Мабуть він цього і хоче, але не наважується прямо сказати, тому каже, що так буде краще для вас. 

Загалом, якщо людина щиро хоче знати як для вас найкраще, то вона запитує: як тобі буде краще? Схоже, це не ваш випадок на даний час.

Ви декілька раз написали про свій вік. Це для вас якась особлива позначка 33 роки? Ви молода жінка в розквіті сил, а так пишете, ніби в глибокій старості залишаєтеся сама без партнера і у вас більше немає шансу з кимось познайомитися. 

Повернути партнера, який прийняв обдумане рішення припинити з вами стосунки, можна твльки маніпуляціями та іграми. Але це, по перше, не на довго, а по друге, не принесе нікому щастя.Ответ отредактирован автором 04-01-2023 22:00:25

Наталия Горская · Answer

"Стосунки " протягом 3 років на відстані- загалом це видимість стосунків. 
Вам важливо було  відчувати себе  "не одною ".
Але це не справжні стосунки, коли люди живуть разом,  коли  кожного дня ділять одне з одним свої переживания, стикаються з проблемами, вчаться вирішувати  їх,  бачать одне одного  в різних станах, змінюють себе, та багато  іншого.  
Раз в 3-4 місяці  можна стримати  своє роздратування,  та побути таким як "треба ". Це не кожного дня бути з живою людиною.
Можна припустити,  що в цих стосунках  більше  ілюзій,  ніж реальності. 

Хлопець  чітко  сказав, що більше нічого не буде. 
Він не хоче  бачити Вас в своєму майбутньому. 

Якщо триматись за це спілкування заради надії  на майбутнє, то це як відрізати хвоста частинами- кожне спілкування  буде боліти. 

Щодо  того,  чи сказати, що кохаєте- якщо не скажете, потім  можливо,  будете  вважати, що це могло  щось змінити. 
До того  ж, Стосунки, це коли все справжнє. 
Чи готові бути справжньою?

Ситуація  схоже,  дійсно  про закінчення. 
Нажаль,  продовжуючи ілюзії  Ви тільки  додасте собі болю.

Вам важливо опрацювати  своє ставлення  до "33 роки, а я одна ", бо бути в стосунках на будь-яких умовах тільки  заради "бути не одною ", це дуже  несправедливо стосовно  Вас. 
Ви  гідні  таких стосунків,  в яких  Вас будуть  дійсго кохати .

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Проблеми в стосунках

Відповіді психологів