Як зберегти сім'ю?

Question

Почалися проблеми в сім'ї. Чоловік замкнувся і навіть бачити не хоче. Говорить що я його дістала тим що завжди щось не так. Я зрозуміла всю свою проблему, готова на все заради того щоб зберегти сім\'ю, але він говорить щоб навіть не приїздили з дітьми до нього, бо поки що не хоче бачити, бо боїться що зненавидить мене. Що робити в даній ситуації, як повернути все? Я у відчаї

Секлета Олексіївна Болдирєва · Answer

Доброго дня.
Дуже Вам співчуваю, це непростий період для вашої сім'ї.
Нажаль, поки що бажано не чіпати Вашого чоловіка та дати йому час заспокоїтися, бо зараз в такому емоційному стані він скоріш за все, не буде до Вас дослухатися.
А вам бажано звернутися до психолога за підтримкою себе, тому що ви потрібні ще і своїм дітям, вони теж можуть страждати від такої ситуації.

Секлета Олексіївна Болдирєва · Answer

А коли він сам дзвонить, що говорить та які питання сам питає?

Секлета Олексіївна Болдирєва · Answer

Зрозуміла.
Як Ви вважаєте, чому тоді він говорить про ненавість до вас, якщо ви до нього приїздите? Відредаговано автором 02-08-2023 14:33:49

Секлета Олексіївна Болдирєва · Answer

Дякую за розгорнуту відповідь. Співчуваю, що вам довелося пережити таку важку подію.
Можливо, насправді як то кажуть "накипіло" і можливо йому треба побути наодинці, щоб відпочити, тому що такі складні ситуації проживати дуже важко і потрібен час, щоб прийти до тями.
Я бажаю Вам сил та терпіння. Робіть те, що вважаєте правильним для себе та своєї сім'ї.

Ірина Миколенко · Answer

Доброго дня!
Самое лучшее в вашей ситуации будет - как не парадоксально ... отпустить ситуацию.
Да вам это сейчас тяжело сделать. Но именно это должно помочь снять напряжение между вами и мужем.
По его поведению можно сказать - что ему нужна передышка от вас и ваших отношений.
Ему нужно пожить одному - разгрузиться. Дайте ему такую возможность.
Дождитесь когда он сам пойдет с вами на контакт ( возможно через неделю, а может и через месяц ). 
Но дайте ему время. 
И когда он первым напишет или позвонит вам - будьте с ним максимально дружелюбной, тактичной.

Вы говорите, что вы все поняли - а детальнее можно, что именно вы поняли? Відредаговано автором 02-08-2023 14:59:27

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго дня!
[quote]я почула все що він хотів до мене донести і зрозуміла свої помилки.[/quote]
Важливо об'єктивно подивитись на ваші помилки. В чому їх зміст буквально?

Також важливо з'ясувати - це ви свої вчинки і дії вважаєте помилками чи погоджуєтесь з оцінками чоловіка? 

[quote]Він також признає свою вину[/quote]
Якщо визнає свою провину, то міг вибачитись. А в реальності вибачився?

Ірина Миколенко · Answer

Все наладиться потихоньку! Судя по всему вы друг друга любите! Просто - дайте мужу чуть прийти в себя. 
А сейчас больше подумайте о себе, и о детях. 
Постарайтесь день заполнять чемто приятным, заботой о себе, и о детях. 
Делайте, то что вам приносит удовольствие, что радует, пусть и по мелочам.
Возможно творчество вам поможет отвлечься - рисование, музыка, прогулки на улице.
А мужу вы важны - раз он вам звонит, каждый день. Ему просто нужен отдых и это нормально.
А почему с родственниками мужа не можете поговорить? Нет доверия? 
А снимать квартиру нет возможности отдельно?

Ірина Миколенко · Answer

Смотрите родственники правы в том, что к мужу конечно надо ехать. 
Вы же семья. Но все же, я думаю - лучше если муж сам приедет и заберет вас от его же родственников, как хозяин положения. Там бы и с мужем поговорили. ( но решать конечно вам двоим, как вам лучше сделать )
Возможно родственники поскорее хотят, чтоб вы уже уехали... такое тоже может быть...

Если у мужа спокойная обстановка, более менее и нет обстрелов... то конечно, нужно к мужу!
Тогда нужно этот вопрос решать с мужем. Чтоб забирал вас к себе. 
Но надо решать этот вопрос без скандалов... скандалами и эмоциями вы лучше не сделаете... 
Надо максимально дипломатично и собрано - здраво с взрослой позиции с мужем поговорить и прийти к компромиссу. Сказать ему, чтоб вас забирал. Что так долго вы тут не сможете быть. 
А он уже пусть решает этот вопрос. 
Возможно вам такая сложная ситуация дана сейчас - чтоб вы наконец поняли как вы друг для друга по настоящему важны! И что вы семья!  И что не какие преграды вам не помеха! 
И когда будете общаться с мужем, больше мягкости ласки ему выражайте. ( это смягчит ситуацию )

Значит пока вы временно там - то расстворяйтесь в детях - играйте с ними, учите их стихам, читайте им книги, обнимайте их. В поле собирайте цветы, ягоды. Это будет хоть чучуть вас успокаивать и отвлекать.

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Стосовно помилок, я їх розумію сама, а коли через кілька днів він передзвонив і ми почали говорити без емоцій, а як нормальні люди то його слова підтвердили все те що я і так для себе зрозуміла.[/quote]
На жаль, розкриватись на форумі ви не хочете. Тому коментар щодо ставлення до помилок грунтовно дати неможливо. Є шанс в особистому контакті з психологом.
Можу припустити, що впродовж спільного життя могли відбутись настільки взаємні впливи одне на одного або вплив з перевагою когось одного, що потім вкрай важко відокремити свої думки і своє бачення. 

[quote]В реальності не вибачився, бо він майже ніколи не вибачався і до цього, а разом ми вже більше 10 років. Каже що ми вдвох довели нашу сім'ю до цього.[/quote]
Якщо так, то, можливо, замість нього вибачаєтесь ви - і коли є підстави, і коли нема? І почуття не своєї провини теж берете на себе? Дивний сценарій виходить - вам так не здається? 
В разі, якщо винесемо за лаштунки останній конфлікт, то наскільки задоволеною жінкою ви себе відчували протягом 10 років?

Сімейну кризу створюють обидва партнери. Це так. Щоправда, внесок в кожного СВІЙ. Тому валити все в одну купку я б не став.

Ірина Миколенко · Answer

Я тут подумала - может проблема еще в том... что вы оба сильные личности. И вы и ваш муж. 
Ну оба с сильным характером. Оба привыкли терпеть сильные нагрузки, привыкли сами справляться с своими проблемами. И вам тяжело именно о проблемах друг другу говорить. Что и почему не устраивает или тяжело или болит.
Не знаю может гордость не дает вам этого сделать, или воспитание такое.
Как будто всегда должны держать марку даже в семье. ( ну это так всего лишь мои домыслы )
А нужен откровенный разговор - когда можно сказать - "да устала или да устал помоги... как то так. Или как могу тебе помочь? я вижу тебе тяжело...  давай помогу... давай вместе будем это решать, мы же семья".

Ірина Миколенко · Answer

Тогда надо учится по новому общаться вам с мужем. Учится открываться друг другу даже если тяжело. Признавать свою слабость. И не стеснятся этого... хотя по началу будет непривычно... и как то как будто это не с вами... но семья для того и дана, что можно быть самим собой, можно показать даже свои слабости, и получить понимание и поддержку.

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

Лучший вариант сейчас это заметить просьбу мужа не приезжать и обратиться к психотерапевту.
Вот эти фразы "муж - смысл моей жизни", "на все готова ради сохранения семьи" 
то не про любовь, не про здоровые отношения и не про адекватную самооценку. Это про зависимость. А когда у кого-то из пары второй партнер смысл жизни, то это пугает и напрягает. И рано или поздно хочется выйти их этих отношений.
Поэтому начните с себя - разберитесь с тем, почему смысл жизни муж, со своими переживаниями, а потом уже, на более трезвую и холодную голову общайтесь с мужем.

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]він зламався в один момент. І в цьому моя провина. Все навалилося одразу: робота, яка потребує бути в тонусі 24/7, ще з'явилися друзі сімейна пара, які постійно кличуть відпочити, а я проти бо після 19.00 з однорічною дитиною і її режимом це майже не можливо, а вони дзвонять сто разів. І плюс до всього у нашій сім'ї сталася дуже жахлива подія, я завагітніла, але лікарі заборонили народжувати. В цей момент його робота забрала повністю, мені не було ніякої підтримки і я як то кажуть почала депресувати. Захворіла донечка маленька. І ось так ми пару тижнів почали спати не в одному ліжку і дійсно були скандали, які частіше провокувала я. Розмовляємо ми нормально зараз не скандалимо, я почула все що він хотів до мене донести і зрозуміла свої помилки. Він також признає свою вину, але на даний момент маємо те що маємо.
Щасливою я з ним завжди почуваюся, якщо не брати останній місяць. Я перед ним вибачилася. І те що до цієї ситуації ми привели нашу родину разом він сам ска[/quote]
Про все це я вже уважно читав і над тим розмірковував. От тільки вашої вини ніде не побачив(!) Зате звернув увагу. як ви самі оцінюєте вагітність -  [quote]дуже жахлива подія[/quote] Поясніть, якщо взмозі - чому вагітність охрестили дуже жахливою подією?
 І ще одна обставина і деталь - [quote] мені не було ніякої підтримки і я як то кажуть почала депресувати. [/quote]
А хто, окрім чоловіка, мав би вас підтримати?
Ви почали депресувати. В чому це виражалось?

[quote]Я перед ним вибачилася. [/quote]
За що саме?

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

По какой причине вы сделали аборт?
Кто был инициатор?
Как муж отнесся к этому?

Павел Леонидович Басанский · Answer

Варвара, я б радив Вам спочатку звернутися до психолога на психотерапію особисто Вам, щоб пропрацювати свої почуття та можливі помилки у спілкуванні з чоловіком. А потім вже їхати до нього та йти до психолога вдвох на сімейну консультацію. Бо Ви можете бути не готові емоційно до цього.

Светлана Владимировна Киселевская · Answer

Добрый день!
[quote]але він говорить щоб навіть не приїздили з дітьми до нього[/quote]
Получается, муж заставил вас с детьми уехать из вашей с ним квартиры?
Он вас выгнал?
Или зачем вы уехали к каким-то родственникам?
Если у него возникли какие-то внутриличностные проблемы, то почему он сам не ушел?

[quote]вони мені сказали, що як би не було, щоб я збирала манаття і їхала до чоловіка і зберегла сім'ю, а вони мене в цьому підтримають. Що в розлуці ми не врятуємо її. І старшому сину треба йти в школу, тут де ми зараз обстановка більш менш спокійна, але все одно є польоти іноді, а там де чоловік все спокійно. Так що вони кажуть щоб ми їхали.[/quote]
Что мешает вам прислушаться к этим советам?

Светлана Владимировна Киселевская · Answer

[quote] І по факту получається що як вигнав. [/quote]
Поэтому вы не можете вернуться?
И вам надо ждать, когда он позовет вас обратно?

Но вы ведь вероятно не можете долго находиться у этих родственников?
Да и 
[quote]старшому сину треба йти в школу[/quote]
и
[quote]там де чоловік все спокійно.[/quote]

По какой причине вы не думаете о себе и детях, а прислушиваетесь только к желаниям мужа?

[quote]Говорить що я його дістала тим що завжди щось не так. [/quote]
В конфликтах обычно виноваты оба партнера. 
Поэтому вы не можете одна нести ответственность за то, что происходит между вами.

И тем более не можете отвечать за психологическое состояние мужа -
[quote]Чоловік замкнувся[/quote]
[quote] боїться що зненавидить мене.[/quote]
Потому что это его личные проблемы, которые он должен сам решать в индивидуальной работе с психологом

Светлана Владимировна Киселевская · Answer

[quote]невже я дійсно такий домашній тиран, якого немов би відправили в силку і тепер ми з дітьми повинні чекати помилування.[/quote]
Скорее это он - домашний тиран, который выгнал вас и не разрешает возвращаться домой.

[quote]А він каже[/quote]
Вам надо думать, в первую очередь, о себе, а уже потом - о нем.

Чего вы хотите?
Какие у вас есть желания? Відредаговано автором 03-08-2023 09:03:11

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Після цього я стала більш агресивна, байдужа, мене навіть деякий час не цікавило чи я причесана. По приходу з роботи постійно чіплявся до чоловіка, то він не так сказав, не те вдягнув, не те купив, не так з дітьми грає... [/quote]
Ви перебували в дуже складній і важкій ситуації. Упевнений, що вам була конче потрібна щира підтримка з боку чоловіка. Можливо, ще й психолога. На жаль, усього цього ви не дочекалися. А вас самій не вистачило сили, аби впоратись з болем втрати самотужки. Та й, правду кажучи, навряд чи комусь з жінок вдається вийти із подібного стану без якихось втрат. 

[quote]Коли захворіла дитина то якось забула про себе взагалі і почали лікуватися, і чоловік взагалі став не цікавий для мене, спати стали окремо, не було ні сімейних вечорів, ні якої радості.[/quote]
Впродовж перебігу тих подій спряцював ваш особистий механізм вираження емоцій і почуттів. І чоловіка також. Проблеми виявились занадто складними, а готовності іх долати спільно у взаємодії не вистачило. Тому актуально ретельно пропрацювати ваші почуття і здібності витримувати психологічне навантаження і вашу модель стосунків, аби внести відповідні корективи.

[quote]Коли прийшла в себе, то він зламався.[/quote]
Те, що ви пережили, стало випробуванням для вас обох. Сталося вже те, що сталося. І це треба прийняти і рухатись далі, поважаючи себе. 

[quote]Вибачилася за те що не зрозуміла його, що йому було важко також це все переживати, але всю свою біль кожен ніс в собі.[/quote]
З огляду на це варто шукати інші способи взаємодії, бо ті, що були раніше, не спрацювали. І тут образи недоречні. Потрібен діалог в якості клею, який дозволить зберегти сім'ю і послужить запорукою для подальшого життя.

Светлана Владимировна Киселевская · Answer

[quote]Але це все ж для нас він старається. [/quote]
Если он старается для вас (вашей семьи), тогда зачем он вас выгнал?
Какой в этом смысл?

Получается, что вместо решения проблемы он предпочел наказать вас изгнанием?
Так это как раз и есть моральное насилие, то есть - абьюз.
И тогда ваш муж - тиран.

[quote]Я не можу сказати що мій чоловік тиран, він завжди був добрим, люблячим. [/quote]
Оправдание мужа заставляет вас чувствовать себя виноватой.
Этого, собственно говоря, он и добивался, выгоняя вас. То есть манипулировал (делал так, как хотел) на вашем чувстве вины.

Но вы не можете нести ответственность  за вас двоих.
Поэтому вам надо разделить вину пополам.
И подумать, зачем мужу надо манипулировать вами.
И по какой причине вы не можете противостоять ему.

Ірина Миколенко · Answer

Доброе Утро!
Вам надо поговорить с мужем. И чем скорее тем лучше. 
Сказать ему как есть... что вы очень устали тут жить. Что вы хотите вернутся к нему. И что вы сделали работу над ошибками... многое переосознали. 
( вы действительно многое переосознали - это видно по вашим сообщениям на сайте ).
Главное не доводите дело до скандалов, когда будете с ним говорить, до повышенных тонов, до криков. До упреков и обвинений... так дело не решите. ( хотя взаимных обид у вас и у него много накопилось ).
Тут нужно выдержку тренировать моральную. И сказать - " Для тебя важны наши отношения наша семья? Если да, то давай вместе с этого выкорабкиваться... и вместе решать что делать дальше. Но спокойно... пожалуйста... давай обговорим. Ты скажешь что тебе не нравится - и болит и на что обида есть. 
А я скажу, что мне не нравится и больно... и постараемся выслушать друг друга. Тогда мы хотя бы поймем, что у нас происходит. Молчанием мы тут не поможем..."
Нужно максимально спокойно, чутко с ним общаться. Чтоб он действительно увидел, что вы уже другая. 
По другому себя ведете.
Тогда я думаю у вас будет шанс с ним наладить отношения.
И все возообновить - и вернуть прежнюю семью, и уют и комфорт в отношениях.
Но главное вообще поменять стиль общения - стараться спокойно все обсуждать (без криков и скандалов... иначе так дело, до развода дойдет).
Просто вы оба сильно сейчас друг на друга злитесь... обижаетесь... много чего недосказанного между вами... не умеете, как я уже говорила друг другу открываться когда болит и тяжело.
И потому каждый закрылся со своими проблемами сам на сам...
Но вас еще и время поджимает... ребенка в школу отдавать надо.
Нужно уже сейчас решать эти все проблемы.
Ну а когда с мужем помиритесь и вернетесь к нему.
Уже тогда нужно подумать а где же я? Почему я так расстворяюсь в муже... в семье... в детях?
Где я как личность? 
Чтоб потом не было такой зависимости от решений мужа... и ощущения что вас прокрутили через мясорубку.
Нужно со своей ценностью работать и самореализацией, самодостаточностью, (но это уже с психологом).

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Я так розумію що діалог потрібен віч на віч, а ще краще зі спеціалістом?! Як бути, я заплуталася. Ця ссилка мене тільки гнітить, дає поняття що я якась нікчемність бо не можу нікуди дітися і повинна чекати помилування. Я спустошена, в розпачі, таке враження що мене перекрутили через м'ясорубку[/quote]
Хто б і що б не казав і не радив, варто слухати себе. Пригальмувати з пошуком правильного рішення. Побачити ситуцію цілісно. Врахувати і зважити на всі деталі та обставини. Так уникнете помилок, зате ваші бажання визріють. І до них підтягнуться адекватні способи реалізації.

Ірина Миколенко · Answer

І вам дякую!)
Тримайтеся!

Светлана Владимировна Киселевская · Answer

[quote]Підкажіть будь ласка як мені краще поступити в цій ситуації? Їхати наперекір йому чи сидіти і чекати далі?[/quote]
Первое, что вам надо сделать - это не надо спешить.
Потому что если вы неправильно построите свое общение с мужем и приедете к нему, то есть большая вероятность все испортить.

Во-первых, разговаривать надо только в формате "Я-сообщерия" - о себе, своих чувствах и желаниях.
Потому что любые разговоры в формате "ты" (ты должен, ты можешь, ты думай, ты делай, ты скажи и т.д.) ваш муж будет воспринимать в качестве нападения. И вместо примирения вы получите еще больший конфликт.

А во-вторых, вам надо научиться противостоять его манипуляциям.
Прочитайте хоть какую-то литературу на эту тему, чтобы понимать, о чем идет речь, если у вас нет возможности взять для себя индивидуальную консультацию и разобраться с тем, как вам надо вести себя с мужем, чтобы было так, как вы хотите. Відредаговано автором 03-08-2023 14:07:50

Павел Леонидович Басанский · Answer

[quote]невже я дійсно такий домашній тиран[/quote]
Так.
І про це говорить наступне:
[quote]Чоловік замкнувся і навіть бачити не хоче. Говорить що я його дістала тим що завжди щось не так.[/quote]
[quote]дійсно були скандали, які частіше провокувала я[/quote]
[quote]Після цього я стала більш агресивна, байдужа, мене навіть деякий час не цікавило чи я причесана. По приходу з роботи постійно чіплявся до чоловіка, то він не так сказав, не те вдягнув, не те купив, не так з дітьми грає...[/quote]
Ось саме з цим я і радив би Вам попрацювати з психологом особисто. ДО ТОГО, як їхати до чоловіка. 
Бо, навіть якщо Ви й усвідомили ці свої помилки, але СХИЛЬНІСТЬ до них НІКУДИ не поділася. І обов'язково ще проявить себе в майбутньому. Десь, в когось (підозрюю, що в своєї мами) Ви цьому навчились: якщо щось не так з Вами, якщо Вам погано - то будете дивитися НЕ В СЕБЕ, а скоріш зірветеся на чоловіка чи на когось ще. Напрацьований алгоритм.
А це може зруйнувати навіть дуже гарні стосунки.

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Як зберегти сім'ю?

Відповіді психологів