Страх втратити дитину

Question

Добрий день. Прошу поради, як впоратися зі страхом втрати дитини? У мене маленький син. Я розлучена. Майже з його народження помічаю страх втрати. Навіть коли у нього застуда, мене сильно колотить, іноді аж тіло боліти починає. Ми прожили в окупації 11 місяців. Зараз 7 місяців живемо у Німеччині. І знову цей страх. В окупації від подій та обстрілів. У Німеччині боюся зробити щось не так. Чула про випадки із соціальними службами. Причиною може бути те, що моя прабабуся втратила двох дітей під час голодомору і ще з двома її розлучили надовго. І я з дитинства знала ці історії. Тому, напевно, боюсь. Ця проблема вирішується один на один з собою, чи треба ходити на прийом до психолога? Якщо потрібен психолог, підкажіть, будь-ласка, хто може зарадити. Дякую. Слава Україні!

Анна Борисовна Королёва · Answer

Добрый вечер! Сочувствую Вам. Важно понимать природу этого страха, а скорее за ним стоит тревожность. Немного Вы прикоснулись к прошлому опыту с бабушкиной историей. Интересно, как Вы прожили бабушкин опыт. Какие чувства у Вас вызвала её история? Какие мысли и убеждения у Вас в связи с этим были сформированы. Возможно есть ещё что-то в вашей тревожности за ребёнка. Я рекомендую совместно с психологом поисследовать. Буду рада помочь! 
[quote]Ця проблема вирішується один на один з собою, чи треба ходити на прийом до психолога? Якщо потрібен психолог, підкажіть, будь-ласка, хто може зарадити.[/quote]

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго дня, Anastasia!
[quote]Прошу поради, як впоратися зі страхом втрати дитини? У мене маленький син. Я розлучена. Майже з його народження помічаю страх втрати. Навіть коли у нього застуда, мене сильно колотить, іноді аж тіло боліти починає.[/quote]
Прийміть мої слова підтримки. Страх за дітей в тій чи іншій мірі притаманний усім батькам. Однак у Вашому випадку він надмірний. Це свідчить про Вашу тривожність, для якої були і є певні підстави [quote]Причиною може бути те, що моя прабабуся втратила двох дітей під час голодомору і ще з двома її розлучили надовго. І я з дитинства знала ці історії. Тому, напевно, боюсь.[/quote]
Окрім тієї історії позначається Ваша емоційна вразливість та, ймовірно, схильність надавати подіям переважно негативний характер. Звісно, це не стосується війни.

[quote]Ця проблема вирішується один на один з собою, чи треба ходити на прийом до психолога?[/quote]
Вважаю, що доречним буде звернення до психолога там в Німеччині або спілкування з фахівцем в Україні онлайн. Пошукайте контакти психолога в соціальній службі, яка переймається питаннями біженців з України, в осередках співвітчизників і просто об'яви в Мережі. Вам обов'язково допоможуть.
Також і самі можете багато корисного зробити для себе. Головно, перебувати в реальності і мати справу з реальністю. 
Наприклад, що мається на увазі[quote]У Німеччині боюся зробити щось не так.

[/quote]?[quote]Чула про випадки із соціальними службами[/quote]
В тих випадках, очевидно, були переконливі причини, коли дитину залишали без батьківської турботи, били, не годували, примушували до чогось негідного... 
Ви ж такого, сподіваюсь, не робите.

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]українців, що дітей у Європі відбирають через те, що у них є потреба у якісній генетиці, та через низьку народжуваність.[/quote]
Завжди будуть чутки. А чи мають місце факти. Ось що важливо.

Светлана Владимировна Киселевская · Answer

Добрый день!
[quote]. А чому так, не розумію. [/quote]
Это происходит не потому что
[quote]дітей у Європі відбирають через те, що у них є потреба у якісній генетиці, та через низьку народжуваність. [/quote]
а из-за того, что в Германии существует защита прав детей. И за этим следят специальные службы.

[quote]ця історія довела до сильних хвилювань.[/quote]
Если вы хотите перестать волноваться, то имеет смысл получить юридическую консультацию на эту тему.
Потому что наличие информации снижает страхи.
Вы будете знать, как надо себя вести с ребенком. И чего ни в коем случае нельзя делать.

[quote]Ця проблема вирішується один на один з собою, чи треба ходити на прийом до психолога? [/quote]
Если же вы хотите проработать свой страх
[quote]втрати дитини[/quote]
то вам будет нужна индивидуальная психотерапия.
С этим вы можете обращаться ко мне, так как я имею соответствующую квалификацию и опыт, а также работаю с такими проблемами и могу вам помочь. Відредаговано автором 15-09-2023 20:11:05

Оксана Юрьевна Селезнева · Answer

Вітаю.
"Прошу поради, як впоратися зі страхом втрати дитини?"
Якби Ви були моєю клієнткою,  я би запропонувала Вам не " впоратись " із страхом,  а познайомитись з ним: звідки  він з'явився та для чого Вам потрібен. Бо страх- це дуже корисна річ, він допомагає нам не коїти дурниць. Його головна мета- захист. Але, коли в нього такі очі, що Ви не можете сприймати ситуацію адекватно, перебільшуєте її, страх перестає виконувати свою захисну функцію та починає шкодити. Це, як імунітет. Без нього людина помре, а коли його занадто- хворіє.
Причини появи страху можуть бути,на перший погляд,  не пов'язані з втратою дитини( як приклад з бабусею). А пов'язані з тим, як Ви пережили розлучення з чоловіком. Або, з тим, не втрачали Ви останнім часом близьку людину( маму або тата, сестру,брата)? Або, Ваша мама не втрачала дитину у ранньому віці? Можливо,  Ви пам’ятаєте, як хворіли маленькою та Ваша мама дуже  хвилювалась з цього приводу? Ви самі не хворієте зараз?
Тобто, щоб все це з'ясувати,  потрібна індивідуальна робота, як і для того, щоб повернути Вас до "нормального" рівня страху матері за свою дитину.

Віталія Юріївна Мельник · Answer

Добрий день. 
Героям Слава!
В вашій історії я відчуваю страх не тільки втратити дитину, а і в інших сферах життя.

Я би вам точно рекомендувала звернутися в індивідуальну роботу з психотерапевтом. Окупація, розлучення, родова історія, еміграція - теми, які викликають різні сильні переживання. Тож звертайтеся, будь ласка.

Павел Леонидович Басанский · Answer

Доброї ночі, Anastasia!
Впевнений, що Ваш страх має складну природу, тобто складається з декількох частин. Одна з них:
[quote]Ми прожили в окупації 11 місяців. Зараз 7 місяців живемо у Німеччині. І знову цей страх. В окупації від подій та обстрілів. У Німеччині боюся зробити щось не так. Чула про випадки із соціальними службами.[/quote]
Друга:
[quote]Причиною може бути те, що моя прабабуся втратила двох дітей під час голодомору і ще з двома її розлучили надовго. І я з дитинства знала ці історії. Тому, напевно, боюсь[/quote]
Існують може й інші. Але й цих достатньо для роботи з психологом.
Для вирішення другої Вам потрібен спеціаліст, який вміє будувати геносоціограму (родове дерево) та працювати з ним. Задля перепрограмування генетично переданого страху.

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Страх втратити дитину

Відповіді психологів