Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
question author 7 годин тому: «Реакція на відповідь № 391314 для Людмила Петровна Колесник Дякую за відповідь і допомогу»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 7 годин тому: «Вітаю ! Насамперед хочу сказати: те, що з Вами зараз відбувається, — нормальна реакція психіки на надзвичайно сильний стрес. Коли людина чує діагноз "рак", мозок нерідко переходит»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 11 годин тому: «Доброго дня. З цим впоратися можливо лише так як Ви в розповідаєте. Розуміючи, що є ніби дві частини Вас. Одна раціональна, реалістична, яка бажає знайти реальну работу та працюват»
Питання від: Anya Вік: 22

Комплекс

Вітаю, з 6 років в мене вітіліго, спочатку не було жодних комплексів, воно в мене було майже не замітним, потім в школі з 3- 4 класу мене почали ображати за мою зовнішність, цькувати, фукати, кричати що я заразна(воно не передається) і подруга з якою я близько дружила довший час, почала цуратись мене, і говорити що їй соромно зі мною гуляти, через те що моя зовнішність «виділяється» в мене почались страшні комплекси, я почала постійно приховувати вітіліго( фарбувати волосся, носити одяг щоб не було видно моїх плям, наносити тональні, автозагари, коректори, іт,д) в підлітковому віці ніхто з моїх друзів не знав що в мене є вітіліго, однокласники навіть забули що воно в мене було, але коли хтось помічав хоч якусь плямку, або відросше коріння на ділянці з вітіліго мене кидало в холодний піт, і ставало дуже дурно, дихати було важко, через це я не їздила з друзями на озера, не ходила в шортах літом, чи коротких спідницях, зараз мені 22, і мені це дуже заважає жити, звісно деяким друзям я відкрилась, і вони знають про мою «особливість», але заводити відносини, чи відкрито ходити, приймати для себе що це я , і це нормально я не можу, мені здається що чоловіки не захочуть бути зі мною, я не буду їм подобатись, люди будуть боятись торкнутись мене, чи просто знаходитися поряд, будуть тикати пальцями, чи кривитися, я не знаю як з цим боротись, і як прийняти цей факт щоб мені стало просто легше жити, і що я не потворна через ці білі плями
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Ірина Миколенко — психолог
Полтава ·
Доброй ночи!

Отвечу парадоксально... но только если примите себя всецело - со своей особенностью и необычностью.
Только тогда можете освободиться от своего косплекса.
Но это долгий и не простой процесс! К нему надо созреть - многое о себе понять.

Узнать себя лучше - как личность!
Какая вы - если посмотреть глубинно?
Какой характер? Какие интересы? Какие цели на жизнь?

А пока получается, что вы замкнулись на своей особенности - и у вас вся жизнь вокруг нее вертится...
Что ограничивает вас и сковывает...
Попробуйте посмотреть на себя масштабнее!

И конечно работа с психологом вам нужна - комплексы сами по себе не уйдут...
А жить вас с витилиго - всю жизнь!
Так что теперь всю жизнь - из за этого страдать?
Да тяжело... да много не понимания от людей... так люди они такие - они многого боятся и не понимают.

Может надо искать тех, кто вас примет безусловно - и всецело!
Вам нужно научится саму себя принимать - знаю тяжело - из за этой особенности.
Но только так можно обрести гармонию и баланс!

Верьте в себя! Не смотря не на что - верьте!
Вера в себя для вас будет самым главным стимулом!
У вас наверняка есть свои таланты! Вот задача их открыть и развивать!
Тогда вам легче будет себя принимать и ценить!
А значит и комплекс начнет уменьшаться!
Добра вам и Любви!)
Доброго ранку Anya!
Мені дійсно дуже шкода, що так склалося. Адже, діти та підлітки надзвичайно залежать від своєї зовнішності, бо внутрішній світ знаходиться лише ще в стадії формування. А отже, немає на що спертися, щоб змогти прийняти якісь свої особистісні відмінності від інших.
Щоб спробувати Вам допомогти, потрібно глибше розібратися у самому процесі ставлення до нас. Нам здається, що оточуючих відносяться до нас суто за нашою зовнішністю, тоді, як насправді, вони реагують суцільно на наше внутрішнє сприйняття самих себе. Тобто, якщо ми не любимо себе, не сприймаємо себе зі своїми особистісними ознаками, переживаємо через те, як до нас почнуть ставитися, оточуючі миттєво почнуть реагувати "дзеркально" відповідно нас самих. Насправді, ті, хто знаходиться поруч з нами, лише транслюють зовні наше внутрішнє ставлення до себе та наші страхи і переживання, не більше...
Інша справа, що зараз дитячі та підліткові страхи переросли, як на мене, у глибинні підсвідомі установки і почали керувати Вашим життям, по факту, це саме життя псуючи.
Окрім того, вітіліго має свої психо-соматичні причини, розібравшись в яких, можна спробувати не лише зменшити кількість білих плям на тілі, але і повністю вилікувати себе. Адже, людський організм самовідновлюючийся. І не відбувається цього лише тому, що ми самі не даємо йому правильно функціонувати підсвідомими блоками із заборон, стресів та травм.
І головне в процесі одужання - це внутрішнє прийняття себе та своєї зовнішності. А це можливе лише тоді, коли в дитинстві у нас була підтримка, у тому числі, психо-емоційна, взаєморозуміння зі значимими людьми, тепло та вдосталь реальної уваги від них...
Як ставилися до Вас батьки в дитинстві?
Чи були у Вас з ними довірливі стосунки? Чи відчували Ви їх прийняття та щиру увагу? Чи були в дитинстві якісь важкі стреси, чи травмуючі події? З якого віку з'явилося вітіліго?
...
Доброго ранку!
цитата:
мені здається що чоловіки не захочуть бути зі мною, я не буду їм подобатись, люди будуть боятись торкнутись мене, чи просто знаходитися поряд, будуть тикати пальцями, чи кривитися

Мені здається - написали Ви. Проте "здається" - це ж дієслово, яке відображає площину уявного. Тобто НЕ РЕАЛЬНОГО(!)
А як буде насправді, поки що ніхто достеменно не знає і тому ствердно сказати не може. Чи не так?

По-друге.
цитата:
я не знаю як з цим боротись

Заявляєте, що не можете боротись зі своєю уявою. А навіщо з нею боротись? Треба просто жити. Займатись тим, що Вам подобається. Чого душа прагне.

цитата:
і як прийняти цей факт щоб мені стало просто легше жити

Вважаю, прийняття відбувається поступово через розфокусування проблеми. З цим допомагає психолог.
Доброго дня, Аня!

Співчуваю вашій історії! Відчуваю самотність, зневіру та страх. Більшість людей має своє «вітіліго», у когось це проблеми з харчуванням, у когось діабет, нетрадиційна орієнтація і ще купа всього. Світ і люди все більше і більше прагнуть бути толерантними до різності та унікальності! І це є ваша задача по відношенню до себе!

Симптом це лише частина особистості, а не її домінанта. Травматичний досвід з подругою в юності ніби закапсулював вас, а ви подумки спробуйте вернутись в той час і дати їй відсіч, захищаючи себе! Програйте це в діалогах, щось накшалт цього: «Знаєш, я теж тебе стидаюсь, ти абсолютна нечутлива і жорстока, не хотілось би мені мати таку подругу! Класно, що в тебе нема такої проблеми і тому ти крута мене соромити, але я така яка є!» А далі попробуйте сказати собі тій дівчинці-підлітку: «Прикро, що тобі доводиться відчувати таку зневагу, проте я з тобою і розділяю твої почуття і ти не винна в цьому!».

Саме такі діалоги і проговорювання вертають вам життя, яке зупинилось в минулій травмі!
Доречі є дуже відома модель з таким симптомом! Вона не ховає себе, а приймає і світ теж у відповідь!

Я щиро бажаю вам підтримки до себе вразливої і рекомендую вам психотрепію! Шкіра - це наш бар’єр у контакті з світом, вже пора відмовлятись від старих стереотипів взаємодії і відкриватись самій собі і людям ❤ Тут доречі вас ніхто не зацькував😉
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?