Розказую про конфлікти іншій людині, та почуваюсь винною за це

Доброго вечора!

Вам в родині колись говорили "Не виносити сміття з хати" (у фігуральному сенсі), не розповідати про сімейні конфлікти зайвого, не робити щось, що виставляє батьків чи інших родичів в "поганому світлі"? Якщо так, то наслідком саме такого виховання може бути страх ділитися подробицями свого життя навіть з друзями, бо це "соромно" і "що люди подуиають".

Якщо у Вас є така проблема, можете звернутися до психолога. Психологи надають клієнтам можливість конфіденціально поділитися історіями зі свого життя, і ні на чию репутацію це погано не вплине. А Ви навчитеся не картати себе за звичайну людську поведінку.

Відредаговано автором 13-05-2024 21:37:40

Вітаю!

З подругою безпечніше ділитись агресією, осудом, бо ці почуття не до неі. Ви таким чином зливаєте напругу, проте потім накриває сором після полегшення, бо розумієте що до ваших родичів окрім злості є любов, і негоже виставляти рідних у поганому становищі. Я бачу тут страх власної агресії, якби ви її проявляли з рідними її вільно, то не потрібно було б розповідати подрузі і друге - це неприйняття власної тіні. Ви і ваша родина маєте різні відтінки своїх проявів і соромитись них, ніби піддаватись цензурі суспільства. Типу треба бути правильним, хорошим.
Ви хочете ділитись в безпечному просторі з кимось надійним, тому рекомендую вам терапію! Це буде сприяти розвитку, а не лише розрядці збудження, напруги.

Відредаговано автором 13-05-2024 22:36:14

Як реалізовувати потребу виговоритись

Так, щоб без шкоди для себе, а може навпаки, з великою користю, люди ідуть виговорюватись до психолога. І це, насправді найкращий варіант, бо саме у наших сильних почуттях, приховані ті проблеми, які не дають нас спокійно жити. Подруга вислухає, можливо дасть пораду. Психотерапевт же допоможе вирішити для себе питання назавжди.

розказую подрузі просто щоб виговоритись, але після цього почуваюсь винною, відчуваю що розказала лишнє, що тепер про мою сім'ю думатимуть погано

Можливо і так, це нормально, що подруга обирає вашу сторону, проти ваших кривдників. Було б значно гірше, якби вона захищала їх.
Вам важливо що ваша подруга думає про вашу родину? Не можна зіпсувати імідж сім'ї? Тоді ви залишаєтесь одинокою у своїх проблемах, бо я так розумію у сім'ї підтримки не вистачає? Тут важкий вибір, обрати себе у пошуках полегшення, і як наслідок, згладження ситуації, чи сумнівну честь рідних, яким не холодно і не жарко від думок вашої подруги. Начебто все зрозуміло. Але ви відчуваєте вину. Схоже вас виростили винуватою, гіпервідповідальною за щастя сім'ї. І тепер ви вже просто не знаєте, як-то, коли обираєш себе і при цьому залишаєшся хорошою людиною.

Доброго ранку!

Як реалізовувати потребу виговоритись, без почуття провини (це не прямі конфлікти якісь, і не шукаю з подругою рішень, це більше про випустити емоції, отримати підтримку зі сторони)

Приєднуюсь до думок колег. Проблема є. Вона не така проста, бо має кілька вимірів. Однак це не перешкода, аби її нарешті вирішити.

В який спосіб?
За рахунок чого?

На мою думку, головне - розвивати навичку УСВІДОМЛЕННЯ свого життя в цілому(!) Йдеться про сценарій стосунків в родині, про цінності і принципи, якими користуєтесь задля задоволення власних потреб.

От, наприклад, щирі розмови з подругою. Для мене це нормально - ділитись емоціями з близькими за світоглядом людьми. Проте варто усвідомлювати - чим саме ділитись, в якому об'ємі і до якої міри.

Друге. Також варто усвідомлювати, як виникають

сильні емоції (обурення, злість, роздратування) що пов'язані з сім'єю

. Які розбіжності і суперечки тому слугують? Чи можна їх вирішувати конструктивно або зовсім унеможливлювати, розвиваючи стосунки і роблячи їх більш відкритими та психологічно здоровими, де є взаємна повага і бажання слухати одне одного?

Щодо вини - то окрема тема. У Вашому випадку вона, ймовірно, вигадана. Тобто не реальна, а уявна. Однак все одно завдає емоційного дискомфорту, адже походить з моделі Вашого виховання і прищеплених цінностей, що можна, а чого краще уникати.

Як висновок. Раджу обрати психолога і розібратись в ситуації комплексно, бо частковий підхід принципово проблему не вирішить.

Відредаговано автором 14-05-2024 10:03:14

Як реалізовувати потребу виговоритись, без почуття провини (це не прямі конфлікти якісь, і не шукаю з подругою рішень, це більше про випустити емоції, отримати підтримку зі сторони)

це одне з тих міркувань, які штовхнули мене ще в студентстві піти до психолога.