Відносини чоловіка та моєї мами

Question

Одружені 13 років. Живемо з моєю мамою.Останні роки час від часу виникають сварки між чоловіком та моєю мамою.Мама не промовчить а чоловік відразу спалахує, і що найгірше починає вживати матюки, а це щепогвршує ситуацію. Урезультаті мама хапається за серце, згадує все своє життя, звинувачує мене і т.д. Я виступ у ролі буфера: прошу не вживати погані слова, не кричати, не нервуватись, не коментувати і т.д. Я не виношу таких ситуацій, хочеться втікнути далеко, хочеться спокою...
Як мені бути? Як роводитись у таких ситуаціях? Жодна із сторін своєї провини не визнає.

Ірина Миколенко · Accepted Answer

Доброе Утро!

Сочувствую вам - так жить реально тяжело...
( темболе годами)
У вас классический треугольника Карпмана - где сошлись Жертва - Агрессор и Спасатель - и все вы периодически ролями меняетесь.
Ваш муж и теща - больше в роли то жертвы то агрессора к друг другу - потому и нападают на друг друга.
Вы же чаще всего или в Жертве или в Спасателе находитесь - пытаетесь все както уладить склеить уравновесить... но не выходит - они нападают и на вас и вы этого не выдерживаете ... и скатываетесь в роль Жертвы - безвольной и потому хочется убежать от этого дурдома...
Вам бы спокойствия...

Знаете первое что посоветую - если хотите спасти брак!
1. Придется выбирать сторону или муж или мать - кто для вас важнее.
Не получится так между ними - уже не получится - надо признать факт они разные и не уживаются у них своя война.
Потому вам надо определиться с кем вы? - и выбрать сторону - и не пытаться найти компромисс - его просто не существует в вашей ситуации. ( так бывает в жизни)
2. Перестать их Спасать - пусть они сами с собой разберутся уже наконец - перестать всех утихомирить.
3. Искать другое место жительство - смотря на какой территории вы живете - если у мамы - то съезжать от мамы и жить отдельно с мужем. 
Если мама живет у вас - то искать жилье отдельное маме. ( это если вы выберете сторону мужа)
По другому увы - вы этот вопрос уже не решите - так как проблема давняя и много обид накоплено у вас у всех на друг друга.
А с психологом проработать - отношения больные с матерью - а они явно не здоровые - так как она на вас нападает все вам высказывает - и видимо такое было и в детстве тоже.
Отсюда ваша такая невыносимость подобных ситуаций.

Ну и еще понять осознать - что если есть конфликт его нельзя искусственно замять - и сделать вид, что нечего не происходит - что потому люди и кричат - потому что они просто разные и им тяжело вместе.
У них разное мнение - у них все разное - они сами по себе разные - и это хоть и неприятно осознавать - но это правда.
Учится вам надо разность признавать людей - такой вот у вас урок от жизни.

А какие у вас отношения с мужем? ( ваши личные)
без матери - если вот именно вы и муж? 
Есть ли понимание есть ли поддержка?
Есть ли чувства?

Яна Кіркеснер · Answer

Вітаю, Міко. 
Ви з чоловіком все подружнє життя живете з мамою чи це тимчасова ситуація?
Які стосунки у вас з мамою? У вас з чоловіком?

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго ранку, Міка!
[quote]Одружені 13 років. Живемо з моєю мамою.[/quote]
Окремо жити вже ніяк? 
Житло мамине чи ваше? 
Чоловік якось намагається вирішити проблему з окремим проживанням від тещі?

[quote]Останні роки час від часу виникають сварки між чоловіком та моєю мамою.Мама не промовчит[/quote]
Мама не промовчить на ЩО? - уточніть, будь ласка.

[quote]а чоловік відразу спалахує[/quote]
Якщо вона до нього ставиться вороже, осуджує і так далі, то не дивно, що він спалахує.
[quote]і що найгірше починає вживати матюки, а це щепогвршує ситуацію. [/quote]
На жаль, чоловік поводить себе ганебно.
Проте й мама, звинувачуючи Вас, теж не кращим чином. Ви ж його дружина, а не свекруха, що виховала такого сина.

[quote]Я виступ у ролі буфера: прошу не вживати погані слова, не кричати, не нервуватись, не коментувати і т.д. [/quote]
Ваша роль, судячи з усього найбільш невдячна. Ви самі себе виснажуєте, намагаючись примирити два ворогуючі табори.

[quote]Як мені бути? Як роводитись у таких ситуаціях?[/quote]
Якщо обрали чоловіка за партнера на все життя, то варто разом з ним шукати варіант окремого проживання. Треба роз'їхатись і звести до мінімуму їх контактування. 
Не виключаю, що з часом, за умов окремого проживання, стосунки між ними вирівняються. Кожній родині потрібен свій окремий простір, бо звички, погляди, переконання і спосіб життя загалом співпадати не можуть в принципі.

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Якщо б ми з'їхали, це був би кінець світу для неї.[/quote]
Отже, мама реалізує доволі знайомий сценарій "з вами погано, а без вас ще гірше."
Натомість у вашої з чоловіком сім'ї має бути свій власний сюжет.

Ірина Миколенко · Answer

А найти вам отдельное жилье, но не далеко от матери, к примеру?
И объяснить ей - "что будешь жить отдельно - но я каждый день к тебе буду приходить - и навещать тебя - кормить, убирать, следить за приемом лекарств?
Просто гдето не далеко снять вам квартиру - рядом с маминым домом - можно даже на той же улице. ( чтоб было близко )
Помоему это был бы идеальный вариант для вас всех. ( если есть конечно возможность финансовая)
И мама близко и под присмотром вашим.
И у нее есть своя территория - где только она хозяйка.
И у вас есть своя территория - где вы живете как муж и жена ( без третьих лиц)
Мужу конечно тяжело так... особенно если характерами не сходятся и мировозрением.
А так да, ситуация у вас вот либо и дальше - все это терпеть вам... либо вот только разъезжаться.

Яна Кіркеснер · Answer

Нажаль ви мало що зможете змінити поки живете всі в купі. Ваша мама вже в такому віці, що змінювати поведінку не буде, а сама поводить себе як дитя, що вимагає уваги - це вже особливості такого поважного віку.
Вам із чоловіком як окремій родині треба обміркувати переїзд на інше житло, аби зберегти все те чудове, що є між вами. Домовтесь з мамою, що будете її регулярно відвідувати; допоможіть їй знайти спілкування серед однолітків (бо насправді саме цього вона потребує).
Це складний та болісний для всіх шлях, однак найбільш правильний , на мою думку.

Інна Олегівна Горошко · Answer

Вітаю!
[quote]Якщо б ми з'їхали, це був би кінець світу для неї.[/quote]
Це Вам мама сказала, чи це Ваша думка?
якщо Ви залишете все як є, сварки вашого чоловіка та мами, рано чи пізно, поставлять Вас перед вибором. 
особливо якщо [quote]Жодна із сторін своєї провини не визнає.[/quote]
Кого Ви оберете?
на мою думку, якщо Ви хочете зберегти сім'ю, то Вам краще переїхати в окреме житло і на відстані підтримувати мати.

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

Что вам делать?
Перестать играть в игру - жертва, спасатель и преследователь. По очереди роли меняются, но суть остается одна.
Плюс пора отделяться от мамы и жить отдельно. 
Пока будете вестись на манипуляции с хватанием за сердце, то так и будет это продолжаться. Тем более, что мама не особо и лечится хочет, раз не принимает все препараты. Но это ее выбор.

Вы пишите изначально жили с мамой. 
По какой причине? 
Семья должна жить отдельно. Тут вопрос вашей сепарации от мамы. Предположу, что мама по жизни страдалица и манипулятор, а вы с чувством вины "как я маму брошу?".

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Відносини чоловіка та моєї мами

Відповіді психологів