Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 13 хвилин тому: «Доброго ранку Світлано! Оскільки Ви не окреслили чітко питання психологам, щоб спробувати Вам допомогти, як на мене, насамперед, потрібно зрозуміти, а якими були Ваші підліткові у»
Тетяна Штапова
Тетяна Штапова 1 година тому: «цитата: «Перед початком осені у мене вмикається часто ностальгія, сум. Якщо раніше я відчувала як просто упадок настрою, то зараз я чомусь сумую за життям 2-3 роки тому. У мене збе»
Анна Автонділова
Анна Автонділова 3 години тому: «Вітаю! Що саме ви називаєте "більш вагомими речами". Що це для вас? І чи це справді ваші сьогоднішні цінності та бажання, чи це давні очікування щодо того, яким має бути життя в ць»
Питання від: Влада Вік: 18

Я сумую за самою людиною чи за емоціями поруч з нею?

Доброго дня, я розлучилася з хлопцем кілька місяців тому і помітила, що в моменти, коли мені якось особливо важко чи сумно, я повертаюся думками до свого колишнього, згадую якісь хороші моменти у стосунках. Але мені незрозуміло, я сумую за самою людиною чи за тими добрими емоціями та відчуттями, які були поряд з нею? Яке почуття має бути, коли я сумую за самою людиною? Чи можливо люди взагалі нездатні сумувати за конкретною людиною, а тільки за емоціями, що асоціюються з певною людиною...
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Краща відповідь
Да, вы правильно рассуждаете.
И даже в отношениях родитель-ребенок наступает момент, когда безусловная любовь уже под вопросом, потому что только маленький малыш смотрит на родителя, как на божество и единственно лучшего и правильного человека. В подростковом возрасте идет уже трезвый взгляд (правда там перекос идет в обесценивание, но потом выравнивается). И когда уже взрослый ребенок и взрослый родитель, то нормально не соглашаться на токсичные отношения и нужно выбирать себя.

Желание же безусловной любви во взрослом возрасте, когда хочется, чтобы партнер любил тебя несмотря ни на что, говорит лишь о том, что ребенок не получил эту любовь от родителей и не напитался ею. И тогда идет отчаянный поиск того, а кто ж меня долюбит? Это больно и тяжело на самом деле. И это просто нужно прожить и оплакать, что не было такого в детстве
...
Вы не так давно расстались и конечно же нормально, что вы грустите, скучаете, вспоминаете.
Есть определенные стадии проживания утраты (вы можете про них почитать в интернете). Они не идут друг за другом, могут чередоваться, но они так или иначе, обязательно есть.
И скучать за эмоциями, за тем, что вам человек давал это нормально. Мы все так делаем.
А что вас смущает в ваших переживаниях?
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 372585 для Валентина Михайловна

Може я лякаюся своїх думок і боюся на цій ностальгії знов йому написати або навіть запропонувати повернути стосунки, бо не хочу переживати знову те саме, що я проживала під час розставання (на сильному стресі я навіть ледве могла спати). Та стосовно самих відносин не хочу, щоб він знову створював такі ситуації, в яких робив би мені боляче і не розумів би цього. Тому я й хочу зрозуміти, мені не вистачає, просто добрих емоцій чи його самого? Як це зрозуміти?
Судя по тому, как вы пишите, что не хотите возвращаться и снова прожить то, что болело, то предположу, что все же были эмоции, было то, что МЧ давал вам и это было очень ценным. И за этим вы скучаете.
Тут важно бы понять, что это было. Тогда станет понятно и дефицит чего у вас есть. Например, внимания, заботы, ярких эмоций вместе.

Как недавно я увидела в одном видео на тему расставания -"большое заблуждение думать, что то, что вам нужно, есть только у одного человека. На самом деле есть много людей, которые могут дать вам это".
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 372587 для Валентина Михайловна

цитата:
Тут важно бы понять, что это было. Тогда станет понятно и дефицит чего у вас есть. Например, внимания, заботы, ярких эмоций вместе.

Думаю, що турботи та якоїсь теплоти. Стосунки не були такими, як я хотіла, але щось добре в них все-таки було.

цитата:
Большое заблуждение думать, что то, что вам нужно, есть только у одного человека. На самом деле есть много людей, которые могут дать вам это.

Дуже розумна фраза. Але водночас і не дуже приємна, ніби незамінних немає: і я можу в іншого взяти чогось, що мені не вистачає, і той інший може легко взяти якихось гарних емоцій, що йому не вистачає в іншої дівчини. Тут виникає питання у тому, що невже людина приходить у стосунки лише брати якісь позитивні емоції?

Із моїм колишнім приблизно так і було. Ми чудово проводили час коли все було гладко і добре, але як тільки у мене настали складнощі, я ніби стала неприємна йому. Він навіть кривив якось обличчя коли я йому щось розповідала про свої проблеми.

Тобто звісно добрі емоції прикріплюють до людини, але враховуючи, що не завжди хтось здатний давати ці добрі емоції, вони не можуть бути базою, бо життя складне. Не можна очікувати, що відносини будуть завжди давати тільки радість і задоволення.
цитата:
не дуже приємна, ніби незамінних немає: і я можу в іншого взяти чогось, що мені не вистачає, і той інший може легко взяти якихось гарних емоцій, що йому не вистачає в іншої дівчини. Тут виникає питання у тому, що невже людина приходить у стосунки лише брати якісь позитивні емоції?

Да, незаменимых нет. Как бы это ужасно не звучало. Потому что люди расходятся, хоронят любимых, рыдают, горюют, но проходят годы и они смогут обрести любовь и счастье с другим человеком.
Но это не значит, что будучи в отношениях с тем первым человеком, они легко и просто его готовы заменить. Оставаться в отношениях, строить их, развивать, оставаться, когда сложности и пробовать с ними справляться это выбор. И он делается потому, что есть чувства, ты помнишь и опираешься на то хорошее, что было, что есть сейчас. И это позиция взрослого человека - оставаться и в горе и в радости. Но эта радость и хорошее должно перевешивать, иначе ради чего терпеть?
А по поводу того, зачем человек приходит в отношения, то да - эмоции, переживания, время вместе, разделить свою жизнь с кем-то, с кем тебе хорошо. Безусловная любовь бывает только у матери к ребенку и то, часто и ее нет такой.

Речь не про то, чтобы только хорошее получать в отношениях. Но изначально я иду в отношения, чтобы в них мне было хорошо. А ради чего нужно идти? Если тебе там плохо, другой изначально проблемный, ты это видишь, и все равно начинаешь отношения, то там нет ни любви, ни здоровых отношений. Это про спасательство, созависимость. И там мало радости, счастья, а больше страданий, эмоциональных качелей и нет тебя - всю жизнь занимает другой и его потребности, переживания.

Відредаговано автором 15-10-2024 13:30:12

...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 372603 для Валентина Михайловна

цитата:
Безусловная любовь бывает только у матери к ребенку и то, часто и ее нет такой.


А що означає безумовної любові не існує у дорослих відносинах? Любов заслуговується чи в принципі безумовність неможлива там, де є вибір? Тому що, наскільки я розумію, там де є вибір, є й певна умова чому я цю людину обираю. Бо якби вона була іншою, я б її не обрала. А безумовна любов любить тебе просто за факт твоєї присутності: я от зараз думаю, що якби я жахливо не поводилася, батьки все одно любили би мене. У дорослих відносинах, як я розумію, такого не буде і не повинно бути, бо ти в стосунках із дорослою людиною, яка повинна брати за себе і свою поведінку відповідальність. Тобто якщо хтось постійно робить боляче та руйнує твоє життя, можна спробувати поговорити, з'ясувати стосунки, можливо допомогти, але якщо нічого не вийде, треба вказати на двері, щоб людина сама вирішувала свої проблеми.

Взагалі у дорослих відносинах, як мені здається, тебе обирають в першу чергу саме емоційно: ти маєш подобатися (тобто збігатися з якимись уподобаннями людини), а потім вже вміти вибудовувати стосунки (тут уже й відповідальність, вміння спілкуватися), бо стосунки, які триматися тільки на емоціях і вподобаннях розваляться.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?