Питання від:
Jenny
Вік:
27
Апатія, неприйняття іншими
Я завжди була в якійсь апатії, депресії. Це з дитинства. У дитсадку у мене не було друзів. Пам'ятаю, я щось пропонувала типу гри, але на мене ніяк не реагували, хоча між собою вони придумували ідеї і потім грали в це. Я дивилась на ляльку однієї дівчинки і так заздрила, ну дуже гарна лялька була. Я просила погратись, але була черга бажаючих, коли дійшло до мене, мені чомусь не хотіли давати, типу уже все. Це дрібниці, але чомусь я до сих пір цк пам'ятаю. Усі з кимось грали, а я наче і в групі, але одна. Я хворіла і рідко ходила в садок, я його ненавиділа. Тоді у мене сформувалось відчуття наче я не така, у всіх є друзі, а я одна, у інших краще, інші кращі. Мені боляче від цього. У школі теж саме. Мої ідеї не підхватували, не подобались іншим. Я не була лідером, але хотілось. Пам'ятаю, як усі на екскурсію по парам брались за руки і йшли, усі швидко знвходили пару, а мені хто залишиться. У перших класах була подружка. До неї приходила на перервах старша сестра, вона не хотіла зі мною спілкуватись. Приходила якась подружка із старших класів. А до мене ніхто не приходив. Я заздрила. Мені було сумно. Ця подружка щиро хотіла зі мною дружити. Коли вона мені дзвонила після школи, щось розказувала, я не знала що їй відповідати, не знала що правильно сказати, хотілось втекти, бо боялась якщо скажу щось не то то ображу чи засмучу її, я відчувала себе неловко, якоюсь дивною. Через якийсь час я подружилась з іншою дівчинкою, мені з нею було цікаво, у неї були якісь цікаві ручки, мультфільми на касетах дівіді і т д. А з попередньою подружкою я перестала спілкуватись, чим її образила. Мені казали вона багато плакала. Потім ця моя нова подружка переїхала і я залишилась без друзів. І отак я була одна. Школа викликала страх. Я боялась опозоритись і опозорити батьків. Була відмінницею. Усі одне з одним дружили. Я боялась щось сказати, боялась засудження, що мене висміють чи причепляться, 'нападуть'. Були агресивні особи, які любили сваритись у класі. Боялась, коли мені треба було захищатись, а говна летіло багато, бо я вчилась добре, а вони ні. Я ходила після школи в музичну і вільного часу не було. З друзями гуляти не ходила,а інші ходили. Я відчувала себе ізгоєм. Я була в окулярах через поганий зір, сиділа на перших партах, не одна, але з однокласницею не спілкувались особо. Моя проблема, що я не знала навіщо мені треба з кимось спілкуватись, і що взагалі казати, що робити. Мені сказали треба вчитись-я вчилась. А що треба заводити дружбу я не знала.
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
