Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Інна Олегівна Горошко
Інна Олегівна Горошко 1 година тому: «Вітаю! цитата: «Моїй дитині 1,9, я вперше хочу поїхати на 10 днів у відпустку, але нею думаю чи не зарано?» Згодна з колегою. На це питання відповідь знаєте тільки Ви самі. Хто н»
Інна Олегівна Горошко
Інна Олегівна Горошко 2 години тому: «Вітаю! Ви вважаєте цитата: «Я відчуваю себе не надто розумною для цієї посади.» А якби у Вас була б ця ж посада тільки з ЗП як на колишній роботі чи несуттєво більша? Як би Ви с»
Інна Олегівна Горошко
Інна Олегівна Горошко 2 години тому: «Марія, вітаю! цитата: «Я думаю, можливо проблема в тому, що я дуже сильно невпевнена в собі» Вектор ваших думок вірний. Я думаю, що Ви досить симпатична дівчита. А це я зрозуміл»
Питання від: Mila Вік: 30

Конфлікт з чоловіком через котів.

Добрий день. У шлюбі завели двох котиків з чоловіком,ініціатива була моя, першого кота він обрав сам. Я кота звісно полюбила,все було добре. Потім мені потрапилась киця з притулку на очі,я вмовила чоловіка забрати її. Він до цього ставився нейтрально, йому і першого кота вистачало.Але перший час киця дуже його любила. Врешті зараз кіт її ображає,вона боїться при ньому їсти,він їй не дає спокійно ходити в туалет, і тд. Як наслідок,вона почала ходити в туалет де прийдеться. І почалися через це з чоловіком скандали. Дійшло до того, що я сказала, що розведусь, щоб захистити від них обох кішку. Мені її шкода, я її захищаю, ходжу за нею і відганяю від неї кота.Чоловік каже що я хвора, бо вони мають самі розібратись і якщо він її гоняє ,то це її проблеми,але ж за те, що вона ходить не в лоток він її карає! ( тикає в калюжі),але ж вона не винна,їй страшно. Я лоток переставила, він повернув на місце.Каже що вона має пристосуватись до того,що лотки в одному місці, має захищатись,давати відсіч,а не тікати і прудити по кутах. Типу виживає сильніший. І виходить що з одного богу кіт, який її лупить і вона пісяється від страху, а з іншого чоловік, який нічого не дає міняти і ще й карає її за те, що їй погано. Я відчуваю провину що ми її взяли,можливо в неї б була нормальна родина, де її не ображають. Останній раз сварка дійшла ледь не до бійки, бо вона сходила на кросівки чоловіку, він побачив і шукав її бігав, казав що голову відкрутить. Я злякалась, каюсь, перша кинулась його пхати, бо була впевнена що він її битиме. Сказав що якщо я так хвилююсь за цю кішку - він її викине. І змусив сказати, що він для мене важливіший за неї, що якби стояв вибір між ним і кішкою - я б обрала його. І я так сказала, бо він би їй голову скрутив від ревнощів. Періодично каже що якщо я вирішу піти - коти всеодно з ним залишаться (по документах вони йому належать), і що він її віддасть в притулок і я її більше не побачу. Кота він дуже любить, постійно розповідає який він «молодець» і тикає що от він нормальний кіт, його спробуй образити, він сміливий, безпроблемний. На фоні цього зʼявилась неприязнь до кота, хоча я його безмежно любила. Бо враження вони вдвох скооперувались проти киці і влаштовують їй вирвані роки. Звісно що вона до мене сильно прив’язана,і мені боляче думати, що її доведеться кудись віддати.Але я вже перестаю бачити якісь шанси щоб врегулювати ситуацію,враження, що вона живе в постійному страху і їй погано,що я зіпсувала Їй життя,коли забрала. Скажіть,чи це все нормально?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Проблема не в котах, а в ваших отношениях с мужем. Просто ситуация с котами подсветила те проблемы, которые есть. Возможно раньше удавалось на это закрывать глаза, но тут все обострилось и не получается.

цитата:
Дійшло до того, що я сказала, що розведусь, щоб захистити від них обох кішку.

цитата:
Останній раз сварка дійшла ледь не до бійки,

цитата:
змусив сказати, що він для мене важливіший за неї, що якби стояв вибір між ним і кішкою - я б обрала його. І я так сказала, бо він би їй голову скрутив від ревнощів.

Это не про теплые, крепкие отношения, к сожалению.

Как давно вы замужем?
Чем вас привлек ваш муж?
Какие у вас отношения?
Что ценного в отношениях?
Что не нравится в муже и отношения с ним? (кроме данной ситуации)
...
Доповнення від автора питання ·
Можливо ви праві. Одружені ми вже рік, разом 1,5 року.
Зацікавив тим, що він людина слова і якщо йому щось треба - отримає це будь якою ціною. Для мене це завжди було ознакою мужності, мені було спокійно, що якщо в нас є в чомусь потреба (фінанси, швидко зробити документи, в короткий термін знайти житло, щось отримати на якомога вигідніших умовах), то на нього в цьому можна покластися. Тобто мені треба було лише сказати, що треба зробити оце - йому не важливо на скільки це важко зробити, він зробить. Для нього не існує поняття «нереально». І це ж мене в ньому дратує. Я більш мʼяка, стараюсь всіх зрозуміти, до всих знайти підхід. А він як танк, дуже цинічний. Якщо я дію по його «правилах» - він хоч зірку з неба достане і піде на що завгодно, але якщо йому хоч слово поперек сказати - це жах. Він класний чоловік, стіна, ним є впевненість що все є і все буде добре, і що ця людина зробить задля мене що завгодно. І він неодноразово це доводив. Але він і в свій бік того самого очікує, що я теж буду по максимуму, що буду згодна на все, не буду сперечатись а мовчки брати і робити. І через це в нас періодично бувають сварки, бо я від нього особливо нічого не чекаю, якщо щось попрошу - нормально поставлюсь до відмови. А для нього це обовʼязок, він не сприймає слово «ні». І вважає що проблема нашого шлюбу бо я забагато думаю і егоїстична, розмірковую чи подобається мені те чи інше, а маю мовчки робити те, що він сказав, бо він готовий робити так само. Буквально «якщо ти скажеш що хочеш авто за 20к$ до кінця місяця - воно в тебе буде, це мої проблеми де я знайду гроші», він йде по головах, люди до нього інструменти. Коли ми на одній хвилі і я погоджуюсь з його думкою і позицією (проханням) - мене на руках носять, подаруночки, квіти, увага і тд, але якщо я щось скажу так, як він не вважає, чи відмовлюсь виконувати прохання- це буде скандал, будуть звинувачення що він все для мене робить, вирішує наші проблеми (половини з яких в мене до шлюбу взагалі не було), а я не можу виконати його прохання.
Окрім того, його застібає, якщо сказати «ні» і він маніпуляціями і шантажем буде змушувати сказати так, а після того скаже що йому то взагалі не треба було, і принципово було щоб я просто здалась і погодилась. Він пів року кодував мені мозок з тим, щоб я проколола язик, я пояснювала чому ні, він злився, було таке, що він вчив мене керувати, в мене на ходу не спрацювало гальмо, я перелякано кричу йому щоб допоміг загальмувати, а він каже, що зробиш пірсинг - допоможу, не погодишся - вирулюй як хочеш. Я з переляку погодилась, потім плакала через це, обзивала його підлим, а він сказав, що будь які шляхи в досягненні свого годяться, і що все одно буде як він сказав. Пройшло вже скільки часу, він отримав згоду на той пірсинг і більше не підіймав ту тему. Пів року насідав на мене з ним, а як тільки я погодилась - йому стало не цікаво. Сам потім сказав що це вже був принциповий момент, щоб я просто погодилась
цитата:
якщо йому щось треба - отримає це будь якою ціною

Звучит пугающе, если честно.
И дальше вы, собственно, и описываете достаточно неприятные вещи. А именно, эмоциональное давление и насилие, когда человеку наплевать, что вы хотите, чувствуете, а вы должны слушаться его. И ситуация с котами просто подтверждение, что живое существо ваш муж рядом не видит. И это страшно на самом деле.
А по сути, это две стороны одной медали.
И тут вопрос к вам, как вам сейчас в отношениях, когда вы видите, как человек себя проявляет?
По какой причине вы поддаетесь давлению?
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 373427 для Валентина Михайловна

Я розумію як це виглядає, і самій іноді не по собі, бо щось пояснюєш, а він як дитина «я сказав і все». От йому треба повне злияння, щоб один у одного були в пріоритеті, на першому місці і самі важливі. Я більш мʼяка, тому від початку закривала очі на інші його боки. Бо в нього як біполярка проскакує. То він починає «а чи готова ти зі мною жити під градами в донецькій області (він військовий), а якщо буде окупація - спиною до спини і померти разом. Я готовий і ти маєш бути готова», і тут же розповідає, що якщо мені загрожуватиме хоч найменша небезпека - відправить до мами за кордон. Я не розумію як це працює. Тобто він хоче, щоб я така «я за тебе помру», а він такий «ні! Я не дам тобі це зробити, їдь за кордон», але якщо я скажу що не хочу жити під обстрілами і не готова померти за нього (він же ж готовий), то він психує і ображається, каже що я люблю його не так як він мене і що в нас нема спільності, а я думаю про себе, а він типу про себе не думає
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 373427 для Валентина Михайловна

А піддаюсь бо я дуже не люблю психологічний тиск, в мене мама мене все дитинство тероризувала тим, що ведеш себе не так як я хочу, значить я буду мовчати, або бити, або спочатку одне а потім інше. Тому мені простіше погодитись, щоб замʼяти конфлікт, бо він не готовий чути мою думку, як і мама ніколи не була готова.
И вот вы снова как в детстве, в таких же условиях и переживаниях.
Но детство уже закончилось. И если тогда, будучи ребенком, вы не могли ничего сделать, то тут у вас есть выбор, как жить, на что соглашаться.
В целом, это запрос на психотерапию, поскольку просто взять и резко изменить поведение, мышление, переживания невозможно. Вы, по сути, попадете в аналогичные переживания, как в детстве и не чувствуете себя взрослым человеком, способным сказать "нет"
...
Доброго вечора Mila!
Згодна з колегою, що ставлення до нещасної киці - це лише віддзеркалення Ваших стосунків з чоловіком. Власне, кіт та киця - це проекція Вас та Вашого чоловіка і ваших стосунків.
Мені шкода, але Ви опинилися у співзалежних відносинах, в яких відіграєте зараз роль "жертви" , а Ваш чоловік - роль класичного аб'юзера.
При чому, в таких стосунках є "верхівка айсбергу", а є невидима, але основна частина, яка і визначає, що відбувається на даний момент. І якщо зовні все так як я написала вище про Ваші ролі, то на рівні підсвідомості, у Вас від відчаю та невміння правильно себе поводити, може непомітно зростати як на мене, той же самий страх та відчуття приниження... За яким стоїть все та ж агресія, як це не дивно. Але латентна, тобто, прихована. Власне, як і у киці. Яка не може зовні дати відсіч, тому дзюрить у кросівки тому, кого вважає своїм знущальником.
Вам, як на мене, не випадково трапив саме такий чоловік. І мох слова Ви дозволите своєю ж розповіддю про дитинство та стосунки з мамою.
"мене мама мене все дитинство тероризувала тим, що ведеш себе не так як я хочу, значить я буду мовчати, або бити, або спочатку одне а потім інше. Тому мені простіше погодитись, щоб замʼяти конфлікт, бо він не готовий чути мою думку, як і мама ніколи не була готова". Власне, всі наші поведінкові моделі "родом з дитинства". Ось чому Вам так важко себе відстоювати, бо над Вами ще й досі "стоїть" Ваша мама, змушуючи ту , маленьку беззахисну дитину, якою Ви були, пристосовуватися і досі мовчки, щоб вижити.
І до тих пір поки Ви не про працюєте з психологом всі психоблоки, які утворилися змалечку, навряд чи варто очікувати, що в житті киці, як і у Вашому, щось зміниться на краще.
Бо нам тільки здається, що ми робимо і говоримо все свідомо. Тоді як насправді, нами рухає наша підсвідомість на 96%. Ті програми та установки, які туди зайшли на рівні рефлексів, створюють події навколо Вас.
Окрім того, як на мене, не все так просто і з дитинством Вашого чоловіка. Його маніакальне бажання дотиснути, щоб Ви підкорилися та згодилися, як на мене, може бути пов'язане також ж кимось з його батьків. Можливо, у нього був дуже суворий батько, який його та його маму ображав. Або була дуже авторитарна мама, з якою він не міг сперечатися. І тепер подорослішавши компенсує свої приниження та почуття неповноцінності через цинічні вчинки та приниження тих, хто слабший.

Відредаговано автором 08-11-2024 16:39:18

"Але я вже перестаю бачити якісь шанси щоб врегулювати ситуацію,враження, що вона живе в постійному страху і їй погано,що я зіпсувала Їй життя,коли забрала. "
Шанс, на мою думку, є- це повернути кішку туди, звідки взяли або знайти для неї інший дім доки не пізно. Судячи з опису, ваш чоловік практично завжди отримує чого хоче, а він хоче позбутися кішки, тому, висновок- він її позбудеться рано чи пізно. Й, мені здається, в кращому випадку, це буде смітник, в гіршому- теж смітник, але зі сламаними кінцівками або ще гірше.

Я погоджусь з тим, що писали мої колеги. Але, мені здається, що Ви зараз наврядчи готові почути, що Вам говорять, враховуючи історію Вашого дитинства. Ви звикли до психологічного та фізичного насильства, й сприймаєте це умовно, як норму. Але,Ваш чоловік- не мама, робіть на це поправку. Все може бути набагато жорсткішим.
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?