Насильство, аб'юз, кримінал

у меня ситуация была в 9 лет, щас мне 13. папа бил, кричал на маму выгонял ее из дома на моих глазах и на меня орал и иногда трогал меня, пил очень много и курил и пару раз курил наркотики при чем с самого моего детсва, относительно спокойно было когда мне 5 лет было а потом пошло поехало все на спад. в итоге мамка у меня свалила за конфетами и не вернулась. после этого батя ваще с ума сошел почти. 3 раза пытался самоубиться, 2 раза наркотиками и просто алкоголем а последний раз был когда он пытался вскрыться. я пришла со школы а папа был с синими губами и глаза у него покраснели сосуды полопались наверн, он сказал что пару раз ударил мою собаку я на него тогда обиделась и ушла в комнату бабушки (она мне типо как мама вторая буду ее бабушка просто звать) мы сидели у нее на кровати а потом пришел папа в комнату и начал истерить орать жестко, спустя кучу часов моих и бабушкиных слез от его ора он начал рушить все ( он был жестко под наркотой и алкоголем) а потом пригрохил что убьеться. он начал рушить прям все в нашей комнате, в зале поломал шкаф все перевернуто было, потом пошел на кухне взял нож и вскрыл вену на руке было очень много крови и начал бегать по дому потом вышел на балкон и начал бить стекло и попытался спрыгнуть в окно но все же не прыгнул (а жаль) потом бабушка вызвала скорую и полицию но он убежал из квартиры весь в крови а меня отвели к соседям чтоб я эого не видела. вечером пришлось возвращаься в кровавую и поломанную квартиру. а поптом он пришел ведь обоссаный грязный кровавый и не в себе. я быстро ушла мыться в ванную но он выломал дырку в двери и смотрел как я моюсь, было мега страшно мне. спустя время он еще пару раз скандалы учинял но не так жестко. щас более все нормально, он себе девушку нашел у которой еще 2 ребенка, щас он в зсу но за папу я его уже особо и не считаю и мне от него больше деньги нужны чем внимание и забота. Травма будет у меня детская и повлияет это на меня как то или нет? может изза тгго события я и сама щас режусь чуток и люблю игры с расчленнкой, ну или я просто дура и фрик.

здравствуйте.меня интересует какие проблемы,неприятности и трудности у заключенных в тюрьмах?можете привести несколько примеров?

Я живу у США разом зі своєю родиною, сюди їхати я не хотіла, оскільки в Україні в мене залишився хлопець, але батьки через страх, що ми розійдемось і я залишусь одна вискандалили і забрали мене сюди. Та це була не єдина причина мого переїзду. Вже майже 3 місяці я шукаю тут роботу, навіть вже ходила на стажування у досить солідну компанію, але я відчувала там себе максимально глупою і гіршою за інших, і хоча в мене є навички, знання мови, добре володію комп'ютером, мені досить тяжко давалось стажування і в результаті мене вигнали. Звичайно, родичі мене звинуватили, оскільки я на стажуванні відпросилась на день, хоча зробила я це порадившись з ними, адже якби прийняла таке рішення або будь-яке інше сама, мене б просто затоптали і звинуватили у всіх гріхах. Якщо я будь-що роблю по своєму, не врахувавши думку членів сім'ї назріває бурний скандал зі всіма приниженнями які можуть бути.
Один із таких випадків стався на днях. Коли батьки пішли до магазину я залишилась ззовні, щоб поговорити з хлопцем. Потім я вирішила трохи пройтись по району, буквально кілька метрів від машини, де були звичайні житлові будиночки. Коли поверталась мене видзвонила мама з криками де я. Я повернулась, біля машини вже стояв тато і почав кричати на мене з матюками мовляв чого я пішла кудись сама, в цьому місті не рідкісні випадки викрадень дівчат до борделю. Я відповіла що не думала про це, бо виглядає безпечно і все зрозуміла. Але він й надалі кричав, після чого я сказала, що не треба до мене говорити такими словами і можна спокійно сказати. Це мій батько сприйняв як ''пащекування'' і відповідно почав приниженнями і тими ж матами закривати мені рот і вказувати що я не маю права так з ним говорити, тільки промовчати і слухати, бо з батьком говорю. Я на це теж не змовчала, мені стало дуже образливо, адже я такого ставлення не заслужила і неповаги до нього не виразила, лиш захистила себе. Я доросла дівчина, чому я маю миритись і приймати за нормальне приниження? Яка різниця чи від батьків чи від когось іншого?