Переслідування. Коли минуле не відпускає.

елементарне почуття образи, і як наслідок, помсти. навіть якщо немає переслідувань фізичних, будуть переслідування власної совісті. хто знає, що гірше?

Це тема залежних стосунків. Один партнер відмовляється приймати відхід другого. Життя без нього (неї) не миле. Причини криються у глибокому дитинстві. Для того, щоб «вилікувати» від залежних стосунків раз і назавжди, потрібна тривала терапія.

На мою думку, цією людиною рухає захист від певного почуття. Ці почуття та переживання можуть бути різними залежно від особистої історії людини. Однак сама захист представлена в більш загальних термінах. Тому, коли людина когось переслідує, вона не бажає переживати щось, а ніби намагається викликати це в іншому. Тобто, ніби міняються ролями. Те, що переслідує її саму, вона перетворює на себе і починає переслідувати. І якщо людині самій страшно, то, починаючи переслідувати та стаючи агресивною, страшно вже жертві (переслідування). Якщо розібрати етимологію, корінь латинського слова persist (persecution mania — манія переслідування) має багато спільного з нав’язливістю. Говорять, наприклад, «персистуючі симптоми» — тобто повторювані. Ще, якщо подивитися в словнику, можна знайти багато цікавого. Скажімо, це те саме, що активність, виживаність тощо. Тому таким людям це необхідно для безпеки через дію — відреагування почуттів, але не через переживання, проживання почуттів.

З досвіду роботи з такими ситуаціями можу сказати, що в тих конкретних випадках мала місце незавершеність і невисловленість. Розрив стосунків був дуже відірваним, не було озвучено це розставання як таке. Коли один просто йде, другому залишається лише будувати здогадки. І то, на свою користь. Цей голод за інформацією та правдою штовхав людину на переслідування. Один завершив стосунки, а інший у них застиг.
Тому, якщо мова не йде про залежні стосунки, варто повернутися до того, як вони взагалі були завершені і чи був розрив для обох.

Как правило, это сильная эмоциональная привязанность к партнёру. У кого-то это усиливается заниженной самооценкой, собственничеством, завышенным эго и, конечно, страхами.

просити прощення, краще відновити стосунки. адже просто так почуття не виникають. а якщо вже вирішили розірвати, то терпіть. треба розуміти, що це виривання шматка серця. і якщо, з якоїсь причини, ви цього не відчуваєте, то інший може переживати подвійний біль.

Найкраща стратегія — це «вийти з гри», не піддаватися на «ігри» колишнього партнера. Не грати ні роль Жертви, ні роль Переслідувача, ні роль Рятівника. Зберігати нейтральну позицію. Це може не сподобатися, і «колишній» почне проявляти неадекватну поведінку. Не лякатися. Якщо ви твердо вирішили вийти зі стосунків, така позиція нейтральності буде найоптимальнішою.

Загалом, звичайно, якщо розмірковувати психологічно і залишатися в полі цих понять, то переслідування може зберігатися й завдяки несвідомому стану того, кого переслідують. Звичайно, це не означає, що все залежить від нього, але розбиратися слід із собою. Жертва та агресор часто пов’язані, і ще слід з’ясувати, хто з них хто. Єдина стратегія — це ясність для себе та чітке повідомлення для іншого. Існують, зрештою, адміністративні та судові заходи.

Якщо людина, яка переслідує, психічно здорова — варто піти на ризик останнього діалогу.

Також є інший варіант — у транзактному аналізі існує драматичний трикутник Карпмана, в якому є Жертва, Переслідувач і Рятівник. Кожному на якомусь рівні вигідно грати в цю гру з переслідуванням.
Щоб завершити це, потрібно вийти з гри. Подивитися, в якій ролі кожен учасник, і перестати в ній бути.

Якщо ж переслідування не припиняються, варто повернутися до того, як стосунки були розірвані. Іноді потрібна юридична підтримка або навіть запит до поліції.

Для начала, если это возможно, общение, проговаривание обид, извинения друг перед другом.
Затем, вежливое дистанцирование, игнорирование в риторике "мы больше не пара, нужно всё отпустить и жить дальше, извини, если я чем-то обидел(а), ты сможешь найти себе другого, лучшего партнёра".
*Но очень важно понимать, что каждый случай индивидуален, эта тема очень специфична, и любая из рекомендаций может иметь обратный эффект, поэтому важно всё применять с осторожностью, искать, подбирать свой способ (самостоятельно или общаясь с психологом).

так. можуть і вбити. навіть без погроз.

Це всього лише погрози. Маніпуляції, якщо хочете. Поверніться до попереднього пункту.

Все залежить від обставин та особистості людини. У деякому відсотку випадків — цілком можливо.

Варто аналізувати людину. Якщо відчуття безпеки немає — це привід зайнятися забезпеченням цієї самої безпеки. Неважливо, наскільки загроза реальна. Необхідно отримати це відчуття безпеки.

В большинстве случаев не стоит. Но! Сделать всё возможное, чтобы перестраховаться от этого.

думаю. не всегда это можно предугадать. ведь это часто бывает впервые. но предотвратить можно. для этого нужно выбирать партнера тщательно и достаточно долго. встречаться с ним "за ручку". съесть с ним пуд соли. а потом выходить замуж и на всю жизнь. а если отношения начинаются с секса, а потом спрашивают"как тебя зовут?". то о каких распознаваниях может идти речь? дело сделано. по факту вы стали мужем и женой. и любое невнимание и ни дай бог взгляд не туда. будет расцениваться как супружеская измена. на закону это не так. а по природе человеческой так. вот и думайте. успехов!

Элементы преследователя можно распознать, если сразу увидеть развитие отношений по "зависимому" сценарию.

Относительная дистантность, отсутствие яркого интереса или даже холодность, а затем выраженная идеализация - наверное является предикторами возможных последующих реакций по этому типу

Обычно эти люди очень быстро входят в эмоциональный контакт и нарушают личные границы партнера. Они недоверчивы и часто дают интерпретации чувствам другого, вместо их обсуждения. Такие люди несколько настойчивы, временами агрессивны и имеют склонность к собственничеству.
Однако стоит понимать, что это не повод навесит ярлык на партнера. Человек с этими же характеристиками может и не преследовать.

Як правило, це не можливо. І часто цьому заважає закоханість.
Важливо працювати над собою, над самоусвідомленістю, певним дистанціюванням від того що відбувається між вами, щоб більше "бачити" партнера, ваші стосунки, помічати можливі поведінкові патерни які вам не Ок, перевіряти партнера на певну "адекватність", завищені ревнощі і т.д.
Важливі критерії, це уміння домовлятись, уміння чути один одного, уміння конфліктувати, вибачатись, змінюватись заради партнера. Якщо цього не має, задумайтесь чи ваша це людинка.