КОМУНІКАЦІЯ

КОМУНІКАЦІЯ

Комунікація — процес обміну інформацією і встановлення психологічного контакту між суб’єктами або системами, у якому повідомлення створюється, кодується, передається каналом, приймається та інтерпретується з подальшим впливом на поведінку або стан адресата. Аналіз акта комунікації включає ключові складові (адресант, адресат, повідомлення, код, канал, результат) і охоплює вербальні та невербальні засоби (жести, міміка, паралінгвістика, паузи, просторово-часові сигнали), різні функції (інформативна, регулятивна/управлінська, емотивна, фатична) і форми (безпосередня — міжособистісна, опосередкована, публічна, масова).

Простими словами

Комунікація — це обмін смислами між тими, хто посилає повідомлення, і тими, хто його отримує; це відбувається не лише словами, а й через інтонацію, жести, паузи або технічні канали й має на меті передати інформацію, викликати емоції або встановити контакт.

Приклад

Мати погладжує дитину, каже спокійним тоном «все добре» — слово, інтонація й дотик разом передають заспокоєння й змінюють поведінку дитини; це приклад одночасної вербальної та невербальної комунікації.

Образно

Комунікацію можна уявити як налаштування двох радіоприймачів: щоб сигнал дійшов і був зрозумілий, і мовник, і слухач мають «співпасти» на одній частоті й використовувати спільний код.

Важливо не плутати

Комунікація близька до поняття «спілкування», але ширша: спілкування часто описує людську міжособистісну взаємодію загалом, тоді як комунікація підкреслює процес передачі інформації, його структуру (код, канал, результат) і застосовується також до опосередкованих або міжсистемних форм обміну.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини