НАПРУЖЕНІСТЬ
НАПРУЖЕНІСТЬ
Психічний стан, що виникає внаслідок для людини складних або надмірно вимогливих умов і характеризується підвищеною мобілізацією, звуженням поля уваги, інертністю та стереотипністю мислення. Напруженість може бути ситуативною або зумовленою індивідуальними рисами особистості; зменшити її допомагають методи релаксації, розслаблення та самонавіювання.
Простими словами
Відчуття внутрішньої напруги й напруженої уваги, коли думки стають вузькими й повторюваними через складну ситуацію або особисті риси.
Приклад
Студент перед іспитом відчуває сильну напруженість: важко зосередитися, думки крутяться по одному сценарію й виникає відчуття «затуплення».
Важливо не плутати
Може плутатися зі стресом; напруженість описує саме стан підвищеної внутрішньої мобілізації й змін у пізнавальних процесах (звуження уваги, стереотипність мислення), тоді як стрес ширший і включає фізіологічні, емоційні та поведінкові реакції організму.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і):
В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007
