ЗАДОВОЛЕНІСТЬ
ЗАДОВОЛЕНІСТЬ
Емоційний стан задоволення, що виникає при досягненні бажаного результату в діяльності або взаємодії з іншими; інтенсивність цього стану визначається характером і глибиною потреб, а також реальними можливостями їхньої реалізації.
Простими словами
Почуття приємності й спокою, яке з’являється, коли те, чого людина хотіла, справдилось; воно залежить від того, наскільки важливою була потреба і чи було реально її задовольнити.
Приклад
Студент відчуває задоволення після успішного захисту проєкту, бо задовольнив потребу в досягненні та визнанні.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і):
В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007
