ЗАПОВЗЯТЛИВІСТЬ
ЗАПОВЗЯТЛИВІСТЬ
Заповзя́тість — сукупність ділових і моральних рис особистості, що проявляються в активності на роботі та в громадському житті; вміння генерувати нестандартні, оптимальні рішення, ризикувати обґрунтовано й наполегливо доводити справи до завершення. Вона включає здатність виходити зі складних ситуацій через інноваційні способи організації діяльності, економне використання ресурсів у межах закону й моральних норм та узгодження власних інтересів із інтересами колективу й суспільства.
Простими словами
Якщо коротко — це працелюбність із ініціативою й наполегливістю: готовність пробувати нові шляхи, відповідально ризикувати й завершувати розпочате.
Приклад
Керівник, який пропонує й тестує нетипові підходи до зниження витрат, бере на себе відповідальність за результат і добивається впровадження змін, проявляє заповзятливість.
Важливо не плутати
Не плутати з підприємливістю: підприємливість частіше підкреслює орієнтацію на бізнесову вигоду, тоді як заповзятість акцентує також моральні риси, наполегливість і суспільну чи колективну відповідальність.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і):
В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007
