Я не знаю, як виплутатись з складної ситуації. Допоможіть, будь-ласка.

Я три роки зустрічалася з хопцем. Він позвав мене заміж. Потім було непорозуміння, і ми не говорили два місяці. Я думала, що він мене бросив. І тут я взнаю, що він мене любить, весь цей час тихенько був поряд і розв'язував усі мої проблеми, так, щоб я і не помітила. Він преревнував до мого друга, і замовк, щоб розібратись, чи я не зраджувала. Мені це розповів спільний друг, і запитав: "Чи я усвідомлюю, що винна ?" Я сказала: "Що так, що як хоче, хай мене вдарить, тільки вибачить." (Я просто заявила нареченому, що не перестану общатись із старим другом, що він має залишитись просто другом, і сказала, це як гіперболу, що готова на все.) Про ці мої слова дізнались усі друзі. З хлопцем помирились. Він пообіцяв, що ніколи не підніме руку на мене. Потім мене знову друзі ерепитали, чи я правда б дозволила таке. Я відповіла, що так. З цього моменту почався жах просто. Вияснилось, що мій любимий до мене практикував садомазо, і срийняв мене буквально. Я сказала, друзям, що він не може мене вдарити. На що його почали звинувачувати, що він підкаблучник. Всі знайомі знають про все це. І тепер ставлять ультиматум, що або я терплю, як мене при всіх отшлепають, або опозорять його і не будуть більше з ним общатись. Я сказала, що цього не потерплю. Публічного позору я точно не переживу. Я не знаю, як із цього виплутатись. Він правда дуже хороший я його люблю. Він не хоче нічого поганого, і збирався від цього повністю відмовитись. А виходить, що я сама винна. Він зі мною не говорить. Я не хочу його втратити... Допоможіть, будь-ласка. Чи можна тут знайти якийсь вихід.