Question

23-07-2016

Доброго дня, зустрічаємось з хлопцем 1,5 роки. Йому зараз 24, не можу сказати що йому важко налагоджувати контакти, він це робить коли йому треба, але робить без всякого бажання, словом для нього це страшний напряг. Можливо це з дитинства ще, справа в тому що у нього різні очі, тобто одне сіро-блакитне - інше сіро-зелене. АЛЕ це помітно лише якщо придивитись. В школі через це ровесники обзивали його відьмаком, деякі вчителі дивились косо. Доходило до бійок. Зараз ні разу не чула щоб він на це жалівся, здавалось би ніби все окей. Якби не те , що як він зізнався - він уникає дивитись на людей. І це справді так, навіть коли гуляємо разом і я просто помічаю щось цікаве , звертаю його увагу - він не дивиться, хіба людина пройде вже і він гляне вслід. Друзі між іншим в нього є, але не такі щоб найкращі. І все таки бути щирим з людьми, розлабитись він не може. Ненавидить ходити на якісь публічні заходи, тренінги, де треба розмовляти з людьми чи демонструвати свої здібності. Ледве домовились що він піде в зал, і йому навіть сподобалось, але проблема не зникла :(. Крім того важкі (на мій погляд) стосунки з матір

Вопрос от: Просто; Возраст: 19

понравился вопрос?

нравится: 1 из 1

24-07-2016 19:24:08Дополнение от автора

тепер не мої суб'єктивні враження, а факти : сказав матері що він атеїст (і то не бeз мого натиску) лише рік тому (23 роки) , а був ним ще зі старших класів школи , два рази в день мусить подзвонити матері, живуть в різних містах, він приїжджий, тут довчається і працює фрілансером (тобто робота на дому). Якщо не подзвонить він - 100500 пропущених від матері і нервотрьопки гарантовані. Мати обгрунтовує це все тим що він у неї єдиний син. Я була свідком тих розмов і з мого боку діалог виглядав як " Ага. Ага. Ага. Так. Звісно. Ага. Снідав кашею. Нє. Давай мам, папа. Нє. Добре. Папа." і це кожен день по два - три рази. Батьки працюють, зокрема матір - вчителька молодших класів. Проблем великих не мають, все як у всіх. І ще, допоки я не наполягла, коли ми з ним десь були допізна, він приходячи додому відбріхувався мамі що з 9 він дома не чув просто і тд.тп . , тепер він пообіцяв мені говорити матері правду. До цього всього, абсолютно не вміє одягатися, носить все мішкувате і дідівське, і ненавидить свою зовнішність, ненавидить фотографуватися. Щодо роботи ще, був випадок що у нього мала бути співбесіда і він хотів на ній запропонувати щоб йому платили вдвічі менше ніж вони пропонували, тільки б взяли... а він же далеко не дурень! Розумію що без очної консультації не обійтися, але поки ще немає можливості по грошах, скажіть мені, будь ласка - що я можу зробити?

24-07-2016 19:32:09Дополнение от автора

Дякую за вашу відповідь, внаслідок якоїсь помилки питання врізали на половину, а я і не помітила. Про те чи він хоче бути щасливим: До зустрічі зі мною в нього був дуже депресивний період (через натиск матері вчився не там де мріяв) і дівчини до мене також не було. Познайомились в Інтернеті, він не один раз казав, який він щасливий що у нього є я; я є його стимулом розвиватися, він почав ходити на курси, шукає перспективнішу роботу. Якщо таке станеться що ми розійдемося , я боюсь що він може чогось накоїти :(. П.с. недавно втратив діда (самогубство).

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Александр Римович Рафиков (Киев) · Answer 1 · 2016-07-23 20:21:08

Добрый день
Сделать кого счастливым это вполне понятное желание, но чревато последствиями. Просто напросто потому, что не всегда те кого мы осчастливливаем этого хотят. Самое важно что вы можете сделать это быть с ним и поддерживать его как девушка и партнер.

То как он себя ведет с другими и строит общение с этим миром по сути это есть часть его личности. И если ему комфортно так быть, то без его желания лучше не настаивать на их изменении.

Никто не будет спорить, что коммуникация и контакты с окружающим миром достаточно важны в нашем мире. Но к этой потребности эму необходимо прийти самому, что бы работать с теми особенностями своей личности что у него есть.

Як допомогти хлопцеві побороти комплекси?