Question

02-04-2020

Больше года были вместе с парнем, полгода на расстоянии, полгода жили вместе. Очень многое прошли - и переезд, и сложное поступление и проблемы с работой. Любовь была (да и сейчас есть) просто неземной. Последнее время появились проблемы с моей нервозностью. Как будто бы слишком сильно погурзилась в отношения, портилось настроение, когда уходил к друзьям и я устраивала непонятные сцены в соц сетях, что он чувствовал и не мог спокойно отдохнуть. Последней каплей стала поездка на дачу с общим другом, где мне показалось, что в споре меня не хотят выслушать и я психанула и вышла из комнаты. После этого были долгие разговоры о том, что мне нужно работать над собой, я осознала свою психологическую проблему (хотя она сущетсвует и приносит дискомфорт последние месяца три), договорились, что все переживем, все было идеально. Вечером парень поехал ночевать к другу и я снова что-то написала не так, хотя я очень старалась и мне казалось, что все в порядке. Днем он приехал и сказал, что нам нужно расстаться окончательно. Мы были в родном городе, он уехал в Москву - написал хозяину квартиры, то есть как бы все точно и окончательно. Общались после этого исключительно по делу какие вещи кому взять. Я пока осталась в своем родном городе из-за вируса и просто не понимаю что делать. Есть же любовь, как можно так просто опустить руки? Прошу помочь взглядом со стороны и направить меня в правильное русло. Прошла всего пара дней, но я даже не понимаю стоит ли работать над избавлением от надежды на то, что все наладится. Я точно в скором времени поеду в Москву, чтобы как минимум работать и забрать вещи, мы увидимся и я все время думаю о том, что все наладится, хотя может это и не стоит того. Заранее спасибо!

Вопрос от: di_kod; Возраст: 22

понравился вопрос?

02-04-2020 17:37:34Дополнение от автора

Причина была в том, что жили в разных городах. Парень учился в Москве, я заканчивала университет в своем городе. Как только закончила - переехала. С родителями у нас отношения сложные. У меня родители развелись, когда мне было 12. Жила с мамой и сестрой, с папой отношения последние 6-7 лет были очень хорошие, но периодически он пил. Это, конечно, проблема, но на наше общение она почти не влияла. Я просто не общалась, пока он в таком состоянии, потом он приходил в себя. С мамой отношения нормальные, не могу сказать, что самые-самые близкие, но я много ей доверяю и в целом все хорошо.
У парня родители развелись в самом детстве. С мамой отличные, очень доверительные отношения, я такого никогда не видела в жизни. С папой нейтральные, помогает с учебой, деньгами, но близости как таковой нет.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Похожие онлайн консультации

02-04-2020 Растворилась в отношениях. Проблемы с родителями.

29-03-2020 Проблемы в отношениях с родственниками

29-03-2020 Проблемы в отношениях с мужчиной.

22-03-2020 Проблемы в отношениях с парнем

14-03-2020 Проблемы в отношениях

29-02-2020 Проблемы в отношениях. Расставание.

24-02-2020 Проблемы в отношениях

16-02-2020 Проблемы в отношениях с парнем

07-02-2020 Проблемы в отношениях

27-01-2020 Проблемы в отношениях

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 1 · 2020-04-02 17:14:34

Добрый день!

цитата:

Больше года были вместе с парнем, полгода на расстоянии, полгода жили вместе. Очень многое прошли - и переезд, и сложное поступление и проблемы с работой. Любовь была (да и сейчас есть) просто неземной. Последнее время появились проблемы с моей нервозностью.

Вы говорите, что часто Вам приходилось жить на расстоянии? Какая причина? В каких отношениях Вы со своими родителями?

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 2 · 2020-04-02 17:51:50

цитата:

С папой нейтральные, помогает с учебой, деньгами, но близости как таковой нет.

Я думаю, что очень много из того, что с Вами происходит в отношениях со своим парнем имеет причину в Вашем детстве. У Вашего молодого человека родители развелись рано, поэтому Вам сложно найти общие очки соприкосновения. Я бы Вам рекомендовала обратиться индивидуально за терапией, чтобы Вы могли больше разобраться. Фундаментом наших отношений во взрослой жизни являются наши детско-родительские отношения

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 3 · 2020-04-02 20:46:12

Доброго вечора, di_kod.
Скажіть, будь ласка, чи це Ваші перші стосунки (якщо ні, то які були причини розтавання у попередніх)? Чи, до початку появи неврозності, були якісь інциденти (наприклад, зрада або відкритий флірт з ішними дівчатами) з боку Вашого хлопця?

Згідно із розповіддю про батьків, повністю погоджуюся із колегою, що проблема лежить у дитячо-батьківських відносинах, тим паче, ваші історії є дуже схожими. Потрібно детальніше розглянути причину розлучення Ваших батьків і як це вплинуло на Ваші сценарні рішення. Припускаю, що Ви зараз відчуваєте такий великий біль і розпач не лише через те, що закінчилися настільки довготривалі і люблячі стосунки, але і через "несвідоме психологічне повернення" у той період життя, коли Ваші батьки розлучилися. Це стало тригером перепроживання болісного досвіду минулого. Крім цього, саме недовіра до партнера (дзвінки, контроль в соціальних мережах і т. д.) може бути викликана страхом втратити хлопця, як втратила чоловіка Ваша матір.

цитата:

Есть же любовь, как можно так просто опустить руки?

На скільки я зрозуміла, Ви заключили зі своїм хлопцем "усну домовленість", що почнете контролювати власну поведінку (не пишучи йому, де він знаходиться). Одразу після цього, ввечері, Ви порушили домовленість і написали йому. З одного боку, його реакція є цілком виправданою, але, з іншого, Ви домовилися що будете над цим працювати разом (а це довготривалий процес). Я розумію Ваш гнів. Припускаю, конфлікт виник через те, що: ви попередньо не обговорили санкції за порушення домовленості + не обговорили як саме ви буде працювати над цим разом + обрали шлях не глибинного вирішення проблеми із психологом, а приховування свого страху втратити хлопця + Ваш хлопець зробив таке радикальне рішення через якісь його сценарні процеси із минулого (розлучення батьків у ранньому віці).

Що я можу рекомендувати? Якщо Ви добре обдумали і досі хочете відновити стосунки із хлопцем, то спробуйте ще раз серйозно з ним поговорити, щоб розтавити всі крапки (це буде корисно і для нього, і для Вас). Скажіть, що Ви його досі кохаєте, бачите з ним спільне майбутнє і Ви нарешті зрозуміли, у чому саме Ваша проблема (у дитячо-батьківських стосунках). Повідомте, що Ви переживали ревнощі і "влаштовували сцени" через страх втрати. Зараз Ви вирішили піти на терапію до психолога-психотерапевта. Запитайте, чи готовий він Вас підтримувати у цьому процесі (досить довготривалому), відновивши із Вами стосунки.
Якщо хлопець погодиться Вас підтримувати, то в ідеалі, було б чудово, якби він також пройшов свою індивідуальну психотерапію (тому, що за виникнення і перебіг конфліктів завжди відповідальні двоє). Це додатково засвідчить, наскільки цінними для нього є ваші відносини. Ви можете запропонувати, але вирішувати йому. У кожного свій темп і когось змусити змінитися ми не можемо.

Якщо хлопець, після серйозної розмови, погодиться відновити стосунки - чудово, ні - також прекрасно, Ви не будете так інтенсивно переживати ілюзорні очікування. Стосунки потребують взаємовіддачі, якщо хлопець відмовиться їх продовжувати та підтримувати Вас під час психотерапії, то це означає, що він до них не готовий і це, на жаль, не Ваш партнер. Тоді Ви йдете до психолога-психотерапевта, пропрацьовуєте себе і сприймаєте свої минулі відносини як хороший стимул для саморозвитку та побудови, у майбутньому, гармонійніших стосунків.

Ответ отредактирован автором 02-04-2020 20:48:18

Наталия Павловна Венглинская (Киев) · Answer 4 · 2020-04-03 00:58:21

Доброго времени суток!
А Вы не пробовали задать вопрос молодому человеку - возможно ли возродить отношения? Всё же дать надежду или забрать, в этом вопросе, может только он.
Мудрости Вам!

Ответ отредактирован автором 03-04-2020 01:03:37

Причина проблемы в отношениях в моей нервозности или я накручиваю?