Причина проблемы в отношениях в моей нервозности или я накручиваю?

Добрый день!

Больше года были вместе с парнем, полгода на расстоянии, полгода жили вместе. Очень многое прошли - и переезд, и сложное поступление и проблемы с работой. Любовь была (да и сейчас есть) просто неземной. Последнее время появились проблемы с моей нервозностью.

Вы говорите, что часто Вам приходилось жить на расстоянии? Какая причина? В каких отношениях Вы со своими родителями?

С папой нейтральные, помогает с учебой, деньгами, но близости как таковой нет.

Я думаю, что очень много из того, что с Вами происходит в отношениях со своим парнем имеет причину в Вашем детстве. У Вашего молодого человека родители развелись рано, поэтому Вам сложно найти общие очки соприкосновения. Я бы Вам рекомендовала обратиться индивидуально за терапией, чтобы Вы могли больше разобраться. Фундаментом наших отношений во взрослой жизни являются наши детско-родительские отношения

Доброго вечора, di_kod.
Скажіть, будь ласка, чи це Ваші перші стосунки (якщо ні, то які були причини розтавання у попередніх)? Чи, до початку появи неврозності, були якісь інциденти (наприклад, зрада або відкритий флірт з ішними дівчатами) з боку Вашого хлопця?

Згідно із розповіддю про батьків, повністю погоджуюся із колегою, що проблема лежить у дитячо-батьківських відносинах, тим паче, ваші історії є дуже схожими. Потрібно детальніше розглянути причину розлучення Ваших батьків і як це вплинуло на Ваші сценарні рішення. Припускаю, що Ви зараз відчуваєте такий великий біль і розпач не лише через те, що закінчилися настільки довготривалі і люблячі стосунки, але і через "несвідоме психологічне повернення" у той період життя, коли Ваші батьки розлучилися. Це стало тригером перепроживання болісного досвіду минулого. Крім цього, саме недовіра до партнера (дзвінки, контроль в соціальних мережах і т. д.) може бути викликана страхом втратити хлопця, як втратила чоловіка Ваша матір.

Есть же любовь, как можно так просто опустить руки?

На скільки я зрозуміла, Ви заключили зі своїм хлопцем "усну домовленість", що почнете контролювати власну поведінку (не пишучи йому, де він знаходиться). Одразу після цього, ввечері, Ви порушили домовленість і написали йому. З одного боку, його реакція є цілком виправданою, але, з іншого, Ви домовилися що будете над цим працювати разом (а це довготривалий процес). Я розумію Ваш гнів. Припускаю, конфлікт виник через те, що: ви попередньо не обговорили санкції за порушення домовленості + не обговорили як саме ви буде працювати над цим разом + обрали шлях не глибинного вирішення проблеми із психологом, а приховування свого страху втратити хлопця + Ваш хлопець зробив таке радикальне рішення через якісь його сценарні процеси із минулого (розлучення батьків у ранньому віці).

Що я можу рекомендувати? Якщо Ви добре обдумали і досі хочете відновити стосунки із хлопцем, то спробуйте ще раз серйозно з ним поговорити, щоб розтавити всі крапки (це буде корисно і для нього, і для Вас). Скажіть, що Ви його досі кохаєте, бачите з ним спільне майбутнє і Ви нарешті зрозуміли, у чому саме Ваша проблема (у дитячо-батьківських стосунках). Повідомте, що Ви переживали ревнощі і "влаштовували сцени" через страх втрати. Зараз Ви вирішили піти на терапію до психолога-психотерапевта. Запитайте, чи готовий він Вас підтримувати у цьому процесі (досить довготривалому), відновивши із Вами стосунки.
Якщо хлопець погодиться Вас підтримувати, то в ідеалі, було б чудово, якби він також пройшов свою індивідуальну психотерапію (тому, що за виникнення і перебіг конфліктів завжди відповідальні двоє). Це додатково засвідчить, наскільки цінними для нього є ваші відносини. Ви можете запропонувати, але вирішувати йому. У кожного свій темп і когось змусити змінитися ми не можемо.

Якщо хлопець, після серйозної розмови, погодиться відновити стосунки - чудово, ні - також прекрасно, Ви не будете так інтенсивно переживати ілюзорні очікування. Стосунки потребують взаємовіддачі, якщо хлопець відмовиться їх продовжувати та підтримувати Вас під час психотерапії, то це означає, що він до них не готовий і це, на жаль, не Ваш партнер. Тоді Ви йдете до психолога-психотерапевта, пропрацьовуєте себе і сприймаєте свої минулі відносини як хороший стимул для саморозвитку та побудови, у майбутньому, гармонійніших стосунків.

Ответ отредактирован автором 02-04-2020 20:48:18

Доброго времени суток!
А Вы не пробовали задать вопрос молодому человеку - возможно ли возродить отношения? Всё же дать надежду или забрать, в этом вопросе, может только он.
Мудрости Вам!

Ответ отредактирован автором 03-04-2020 01:03:37