Question

11-04-2020

Вже більше року я студентка інституту, до цього мені часто казало, що я людина комунікабельна і цікава, легко знаходжу друзів, але останні рік- півтора в мене немає ніякої зацікавленості в діалозі і тим більше в монолозі аби з кимось : друзі, близькі родичі, просто знайомі. Я вічно натягую маску , щоб людям здавалась хоч якась моя зацікавленість , можливо, щоб не образити їх. Я не бачу сенсу ні в друзях , ні в кому іншому, крім просто зв'язках для крайньої потреби( хоча таке буває дуже рідко і я полягаюсь тільки на свої сили) або просто не хочу собі ворогів, але на превелике моє здивування, хлопець в мене є( хоч і з'явився саме в цей період) і хоч там все добре і я його люблю, але навіть розмова з ним мене утомляє з перших хвилин, просто його слухаю , а на прохання розповісти про свої переживання відшучуюсь, чомусь не можу нікому розповісти ніяких своїх думок, просто впевнена, що нікому до цього немає ніякого діла, що їм не цікаво і вони роблять це просто з вічливості. Мама почала переживай , що я втратила зацікавленість в житті і єдине, що я роблю — це вчуся, не піднімаючи голови. Можливо тільки після її слів я задумалась, але справді мене заспокоює тиша і самотність, а присутність хоч якось людини поруч вже навіює думки : щоб сказать, щоб їй це сподобалась і вона відчувала себе комфортно — хоча сама в цей момент цього просто не хочу. Порадьте, будь ласка, можливо щось, чи це серйозне чи ні

Вопрос от: Сніжана; Возраст: 18

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

12-04-2020 13:47:47Дополнение от автора

Хммм, я задумалася над вашими питаннями, коли це почалось, точно не скажу, довго це не помічала, але з'явилось десь років 2 назад. З дитинства мені не щастило з подругами, чомусь було таке відчуття, що вони боліли так сказать мною, їм не потрібен був більш ніхто і я віддавалась їм не з меншим ентузіазмом, а потім десь через рік або і менше, вони без причин просто переставали спілкування , в мене це повторювалося разів 3, тому я себе відгородила від занадто близьких друзів, а в останньому році навчання, перед ЗНО, я не бачила сенсу в спілкуванні, мене цікавило тільки навчання і кращий результат своїх трудів, памятаю , що мене дратувала моя вихователька( я вчилась в ліцеї закритого типу, де і ночувала в гуртожитку з однокласниками) з її беззаботностю, хоча раніше мені це в ній подобалось. Зараз я задумуюсь, що не боюся самотності, але з іншої сторони, після закінчення навчання я просто здуюсь і не знайду сенс жити далі

12-04-2020 19:10:13Дополнение от автора

Дякую вам, я обдумую те, що Ви мені порадили і просто постараюсь зрозуміти себе. Ви мене заспокоїли, превелике вам спасибі

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Советы посетителей

Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.

Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Павел Леонидович Басанский (Киев) · Answer 1 · 2020-04-12 02:17:10

Так може, Вам ніхто і не потрібний, Сніжана?
Подумайте про перспективу жити самій, без будь-яких контактів з оточуючими.
Що відчуваєте, коли про це думаєте?

Є варіант і такий: відгородження від інших - це захист від можливого душевного болю, який відчували колись... А от з ким і як це було? Ви знаєте краще.

Анастасія Дмитрівна Голоскокова (Львов) · Answer 2 · 2020-04-12 07:54:35

Доброго дня, зверніть увагу, що Вам трішки дискомфортна думка про те, що Вас слухатимуть аналогічно як Ви інших.
Наскільки ця ситуація прмносить незручності в життя? Як давно це почалося? Чи щось трапилось в цей період?

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 3 · 2020-04-12 09:32:52

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) 12-04-2020 09:32:52

Добрий ранок! Після яких подій Ви відчули такі зміни у собі?

👍 рекоммендовать:

Павел Леонидович Басанский (Киев) · Answer 4 · 2020-04-12 19:01:32

цитата:

З дитинства мені не щастило з подругами, чомусь було таке відчуття, що вони боліли так сказать мною, їм не потрібен був більш ніхто і я віддавалась їм не з меншим ентузіазмом, а потім десь через рік або і менше, вони без причин просто переставали спілкування , в мене це повторювалося разів 3, тому я себе відгородила від занадто близьких друзів

Тобто, це все ж таки така Ваша захистна реакція від можливого душевного болю від вірогідної зради друзів і не тільки їх в майбутньому?

цитата:

Зараз я задумуюсь, що не боюся самотності, але з іншої сторони, після закінчення навчання я просто здуюсь і не знайду сенс жити далі

Добре, що не боїтеся. Але ж сенс знаходиться у Вас в середині, а не десь ззовні - в інших людях та подіях. Там і шукати треба - в собі!

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 5 · 2020-04-12 19:18:59

Добре, що зрозуміли. Можливо це були ті люди, на яких не треба витрачати час і ресурс. Але є і інші люди.

Павел Леонидович Басанский (Киев) · Answer 6 · 2020-04-12 19:52:05

Підтримую відповідь колеги.
Те, що з Вами відбувалося дало Вам досвід і знання про людей, хоча й через біль. Але так буває часто і з усіма - ми платимо за знання та досвід своїм болем.
Головне: зробити з цього правильні висновки. До людей слід дуже уважно придивлятися, тестувати їх та вивчати - перед тим, як зближатися з ними та під час цього сближення, не поспішати надто відкриватися перед ними. І тільки коли різні ситуації перевірять відносини і сформується потрібний ступінь довіри - можна починати бути більш відкритими.
І звісно будуть траплятися такі люди, на кого точно не треба витрачати свій час і сили, яких не треба дуже близько до себе підпускати. Але й будуть і інші люди, які точно заслуговуватимуть на Вашу довіру та вкладання у стосунки. Треба тільки навчитися розрізняти одних від других.
А також не вважати, що всі однакові і треба або ВСІХ підпускати, або навпаки НІКОГО не підпускати до себе, як у Вас це і трапилось. Всі - різні, і підхід до кожного повинен бути свій, індивідуальний.
І дуже радий, що зміг Вам допомогти.
Будь-ласка))

Перестало цікавити спілкування із усіма, не маю зацікавленості ні в друзях , ні в знайомих

Советы посетителей