Доброго дня, nikcc5.
Дуже Вам співчуваю. Помітно, що у Вашому житті Ви пережили багато стресових ситуацій (сварки батьків, розлучення, "травля" з боку вчителів, покидання Вас однолітками, використання Вас як об'єкта-замінника для вивільнення гніву Вашою матір'ю, відсутність підтримки та проявів уваги, любові збоку Вашого батька і матері), що перетворилося на хронічний стрес і, як наслідок, сприяло виникненню у Вас основних симптомів депресії: агедонія, сум і загострене почуття провини, психомоторна загальмованість. Можливо у Вас є ще порушення сну? Крім цього, у Вас спостерігається яскраво виражена аутоагресія, що проявляється у самоушкоджуючій поведінці (Ви вказали у дописі про те, що Ви іноді собі завдаєте шкоду).
Перш за все, Вам потрібно пройти медлогляд у ендокринолога, психіатра, невропатолога (Вам всерівно доведеться його робити, коли Ви будете вступати до ВНЗ, тому це лише плюс) тому, що в основі депресії лежать біохімічні порушення (це може бути ендогенною депресією). Крім цього, Ви зазначили про часті "крайнощі" у афективній сфері, а це може бути зовсім інше, ніж депресія (для цього потрібна діагностика психіатра). Безумовно, додатково, Вам необхідно звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта, адже проблема 100 % лежить і на рівні психології (у Вас багато психологічних травм у дитинстві, які необхідно пропрацювати). Таким чином, Вам необхідно працювати паралельно із різними спеціалістами.
Тепер скажіть, будь ласка, чи Ви б могли поговорити зі своєю мамою про Ваш психічний стан, описати ситуацію та попросити у неї підтримку у зверненні до спеціалістів (адже Ви неповнолітня, а мама відповідальна за Ваше психологічне благополуччя)?
Ви цінна тому, будь ласка, попіклуйтеся про себе!
Ответ отредактирован автором 02-07-2020 13:50:01