О раздражении, ожирении

Question

Здравствуйте) жру как не в себя,  много ем, все понимаю но не могу остановится,  в декрете больше 7 лет, занималась тортами на заказ потом в связи с не хваткой времени, перестала. Сижу с детьми, школьник 3 кла пойдет, и девочка 4 года, с этим карантином постоянно дети дома ,  если честно,  я часто на них раздражаюсь а потом заедаю или если вечер запиваю алкоголем. Дома все надоело, уборка, готовка, сад огород... делаю все аби как. на работу хочу, но нужно просить детей с кем то быть. Моя мама на роботе постоянно, свекровь не хочет с моими детьми сидеть ( но говорит что я обнаглели и свесила на мужа ноги) . Хочу на работу и боюсь, я очень быстро учусь, но очень мнительная и доверчивая , боюсь что дети опять начнут болеть и куча всяких напрягов.  Но дома превращаюсь в свинью и бесхарактерное существо... на себя забила.... многое не могу себе позволить (одежда , косметика, так как не зарабатываю. Расту как на дрожжах...

Ирина Григорьевна Инститорова · Answer

Здравствуйте!
Попробуйте сформулировать свой вопрос.

Наталья Викторовна Луценко · Answer

Добрый день!
Неконтролируемое обжорство появляется тогда, когда психологически женщина хочет выстроить барьер (слой жира) между собой и окружающим миром. У вас нет собственного, личного пространства, где бы вы могли уединиться и отдохнуть от всех, заняться каким-то любимым делом. Вот эту проблему вам и стоит решить, тогда желание переедать уйдёт автоматически. Удачи!

Оксана Сенченко · Answer

Доброго дня, Lana.
Скажіть, будь ласка, які у Вас стосунки з чоловіком? Що вони Вам дають, а чого у них не вистачає? Чи допомагає Вам чоловік із побутом та дітьми?

[quote]потом в связи с не хваткой времени, перестала[/quote]
Коли Ви помітили, що у Вас почало не вистачати часу? З чим це пов'язано?

[quote]я часто на них раздражаюсь а потом заедаю или если вечер запиваю алкоголем.[/quote]
Роздратування - це сигнал того, що якісь Ваші потреби не задоволені, а їжа та алкоголь - спосіб "заглушити" ці потреби через своєрідні замінники, що лише погіршує ситуацію (адже це лише "замінники"). Єдиний вихід - це знайти ці незадоволені потреби (поки я бачу у відпочинку, самореалізації, позитивній увазі) та подумати, як їх можна задовільнити.

[quote]Хочу на работу и боюсь, я очень быстро учусь[/quote]
А яку роботу Ви б хотіли? Які у Вас критерії?

[quote]но очень мнительная и доверчивая , боюсь что дети опять начнут болеть и куча всяких напрягов.[/quote]
ОК, давайте уявимо наступну ситуацію: це трапилося. Що далі? Як можна вирішити цю проблему?

Запам'ятайте, що щасливі діти - це щасливі батьки. Тому, перш за все, "вдягніть кисневу маску на себе, щоб потім надягнути її на іншого". Ви цінна тому, будь ласка, потурбуйтеся про себе. Найкраще для Вас - це індивідуальне звернення до психолога-психотерапевта.Ответ отредактирован автором 26-08-2020 12:46:56

Ирина Терещенко · Answer

Добрый день 
Как вам идея отдать детей в садик и школу, и устроится на работу, если вы этого хотите?
Почему отказываете себе в самореализации?

Ирина Григорьевна Инститорова · Answer

Вы выбираете заботиться и ухаживать за всеми кроме себя.
Т.е. выбираете не себя, а других.
Что Вы можете сделать для себя?

Оксана Сенченко · Answer

[quote]раніше я могла працювати вночі з торьиками а зараз не можу бо дитина менша 4 роки постійно потребує уваги і вночі без мене не спить, і мій організм не витримує, після того як я 4 роки займалася тортиками і могла не спати по 4-5ночей .[/quote]
Побут, ремонт - це також робота, яку часто недооцінюють, а Ви ще і працювали вночі. За нормою у Вас має бути 8-годинний робочий день, а не 24 год, тому Вам необхідно відкоректувати Ваші робочі години (з урахуванням годин на побут).

 [quote]З чоловіком стосунки иакі поки я зручна всіх все влаштовує, чоловік ге хоче щоб я сиходила на роботу , бо потім куча не зручностей, і з дітьми і по побуту . Він любить випити , так розслаблюється, раніше мене це дуже бісило, а зараз я теж випиваю і якби мені все рівно. [/quote]
І як Вам таке життя із чоловіком? Що Вас взагалі тримає у цих стосунках? Я не бачу тут ні співпраці, ні взаємної поваги, ні близькості. 

[quote]Мала в мене розбалувана і капризна, і щоб менше крику і негативу було я мтараюсь їй потикать.[/quote]
Діти - наше дзеркало, а поведінка Вашої доньки відображає Вашу сімейну атмосферу. Крім цього, не зовсім зрозуміло, що Ви вкладаєте у поняття "капризна". Таке враження, що Ви хочете зробити доньку "зручною", як це зробив із Вами чоловік. Тільки якщо у доньки немає вибору, бо вона неповнолітня, то у Вас є. Таке відчуття, що Ви засіли у позицію психологічної Жертви, знецінюючи свої можливості.

 [quote]оловік добре заробляє ( але багато , вибачте просирається) і робить багато роботи дома і ремонти і допомагає родичам , тому гарікати на нього не можу. І требувати теж бо я не заробляю тому мовчу. [/quote]
Стосунки - це не лише гроші і обов'язки, але і психологічна близькість, повага. Основа гармонійний стосунків - відкрите конструктивне обговорення своїх бажань, почуттів, інтересів. А що Ви, взагалі, вкладаєте у поняття "стосунки"?

 [quote]І я зривають починаю кричати. [/quote]
Щоб Ви не кричали, не дратувалися, потрібно, делегувати обов'язки і турбуватися про себе.Ответ отредактирован автором 26-08-2020 13:10:42

Оксана Сенченко · Answer

[quote] але зараз я притримуюся сірої мишки , бо потім ця заздрість виливається погано на мою сімю.[/quote]
Це Ваше когнітивне викривлення, яке немає під собою ніякого раціонального підгрунття (припускаю, Ви засвоїли цю установку від батьків).  Зараз Ви намагаєтеся підтвердити свою позицію Жертви і безвихідність ситуації, хоча варіантів безліч (найняти няню, прибиральницю, щоб себе розгрузити; піти на індивідуальну психотерапію до спеціаліста; якщо не відчуваєте себе щасливо із чоловіком (а внього ще і алкогольна залежність, над якою також потрібно працювати, але він сам має цього захотіти) і він не хоче із Вами співпрацювати (пішовши до сімейного психолога), то розглянути варіант розлучення тощо). Як, на Вашу думку, Вам можуть зашкодити?  І ви ніяк не зможете "відстояти себе"?
Ответ отредактирован автором 26-08-2020 13:22:40

Оксана Сенченко · Answer

[quote]З чоловіком розлучатися не хочу бо діти. [/quote]
Вас тримають лише діти? Знаєте, іноді краще, щоб батьки розлучилися, ніж щоб діти перебували у токсичному середовищі. Як Ви думаєте, що діти візьмуть для себе, якщо ситуація не зміниться?

[quote]Відстояти себе не можу, живемо біля його батьків і біля чоловікової сестри, свекруха власна жінка, і манвпулятор добрий , вони перекручують такого, що просто важко себе відстояти. [/quote]
Ви - доросла жінка ті ніхто не має права Вас до чогось змушувати без власної волі. Це лише Ваш вибір. Так само Ви обираєте, чи Вами будуть маніпулювати, чи ні. 

Якщо Ви бачите, що не зможете впоратися із цією ситуацією самостійно і Ви не можете знайти кошти на психолога (чоловік, друзі, родичі, робота тощо), то зверніться у соціальну службу за безкоштовноми консультаціями у Вашому місті.

Инна Черняева · Answer

[quote]Хочу на работу и боюсь, я очень быстро учусь, но очень мнительная и доверчивая , боюсь что дети опять начнут болеть и куча всяких напрягов.[/quote]
Добрый день. 
А вы думали о том, какой пример вы подаете детям, своим настроением и поведением, в чем они виноваты перед вами? И задумайтесь ,что их будущее будет целиком от этого зависеть, от того, что они все копируют сейчас, видя недовольную и раздражительную маму. Понимаете ли вы как проявлять любовь, выстраивать счастливые и взаимогармоничные отношения в семье? 
Мне кажется, ситуации чрезмерно эгоистично выглядит.
Я очень уважаю, что вы решили обратиться за помощью сюда, и вы получили много поддержки от коллег. И когда вы все уже перечитали, так что вам нужно на самом деле?

Оксана Сенченко · Answer

[quote]Не понимаю как проявлять любовь и вистраивать гармоничние отношения[/quote]
По перше, щоб Ви могли давати любов і турботу іншим, Ви маєте полюбити і подбати про себе (відпочивати, розвиватися, реалізовуватися у всіх сферах життя тощо). По друге, для стосунків потрібні двоє партнерів, а не один. Ви не здатні змінити чоловіка без його бажання. Водночас, Ви можете змінитися сама і можливо тоді чоловік зробить якісь висновки (хоча ймовірність надзвичайно низька), або і не зробить, і тоді Ви нарешті усвідомите, що варті кращого. 

Вище колеги написали Вам шляхи вирішення: звернення індивідуально до спеціаліста, пошук зовнішніх ресурсів тощо. Лише Ви відповідальна за своє життя, тому вибір лише за Вами: чи Ви будете щасливою, чи - ні.Ответ отредактирован автором 26-08-2020 17:37:47

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

О раздражении, ожирении

Ответы психологов