<p>Доброго дня. Коротко опишу ситуацію. Мучаюсь даним розладом з 20 років, а може і з раннього дитинства. До 28 років рятувався локреном, старався любі стресові ситуації обходити третьою стороною. Стосунків з дівчиною до 28 років не було, а вже коли переборов свій страх, нарешті почав зустрічатись. Але при першій близькості нічого не вийшло і получив величезний стрес, не спав більше місяця, не міг ніяк заснути, тривога, страх просто зашкалювали. Тоді вперше познайомився з антидепресантами, (ніхто не попередив про побічні дії) а саме паксилом зранку і амітриптилін наніч 2 таб. Після першої ночі проснувся тормозом, переляк получив ще більший, дні прийому були просто пеклом( печіння тіла, тремор, головокружіння, страх і тд) не хотів просто прокидатись, цілими днями спав, це тривало більше 6 місяців, і тоді почучуть почало легшати, десь так приймав 1.5 роки це все, пізніше лишився тільки на паксилі. Почав жити тільки в 30 років, одружився. В 35 років вирішив перестати приймати паксил і це все співпало з поїздкою на море. А там почався просто жах, все вернулось, що було в 28 років. Вернувшись з моря пішов вже до приватного спеціаліста, меее перевели на міртазипін наніч і ципралекс зранку, і о чудо мені стало легше за 3 тижня, і почувався прекрасно, нажаль тільки 6 місяців, після все вернулось з новою силою( терпів я так 3 місяці, добавляв і кеталепт і атаракс і ще якісь навіть не памятаю назв, лікар все надіявся що все пройде, додатково приписали 150 зранку і 150 наніч неогабіну, чучуть це мені допомагало, але поганий стан так і не проходив, в результаті вернувся на паксил 2таб, і міртазипін 30мг, + неогабін, і вже як пів року самопочуття хвилеподібне, то тиждень жити не хочеться, плачу постійно, все пече, тривога страх паралізує, то декілька тижнів можна жити. Незнаю що робити дальше, в мене не життя а суцільний кошмар. І ніхто з спеціалістів нехоче мною зайнятись і витягнути мене з цього, я просто в розпачі, працювати не можу, інвалід одним словом. Може хтось тут порадить до кого звернутись, життя просто проходить повз, а я так і не пожив((</p>
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
Руслане, доброго дня.
Ви дуже багато і детально пишете про медикаментозне лікування.
Проте психологи не порадять вам препарати, дозування та інше.
Це виключно компетенцію психіатра.
Підкажіть, чи відвідували ви психологів за стільки часу?
Адже будь яке лікування знімає симптоматику але загальної причини не прибере.
Я б порадила індивідуально звернутися за психотерапією до спеціаліста та розібратися з причиною вашого стану.
Дополнение от автора вопроса·
Була психотерапія, десь 10 сеансів, але чомусь тільки гірше ставало, робив і мрт і електроенцефолограма все в нормі. Можливо потрібно було іншого шукати, але зараз настільки погано, що толку не буде поки хоть трохи не покращає( важко слухати когось коли так накриває( можливо це передалась генами, психотерапевти (два яких я поміняв) говорили що тільки покращити зможуть препаратами життя і приймати доведеться пожиттєво(
"зараз настільки погано, що толку не буде поки хоть трохи не покращає"
Що ви плануєте робити, щоб покращити ваш стан? Як давно ви були на консультацію у психіатра? Хтось супроводжує зараз вас в процнсі прийома ліків?
Адже саме по собі нічого не відбудеться..
Ответ отредактирован автором 08-09-2020 20:04:40
Дополнение от автора вопроса·
Бігаю, займаюсь спортом, з зими, ще появилось хоббі з деревом та епоксидною смолою. Все це було через неможу, але пройшло більше пів року, а покращень немає, тільки фізично чуть краще. і втомився морально( останній раз це 3 місяці назад був у психотерапевта, але нічого нового не почув, сказала приймати все як є, тільки коли гірше збільшувати дозу в 2 рази на 10 днів, потім вертатись назад, раніше ще був на когнітивній терапії, але ефекту ніякого не отримав від декількох сеансів і кинув цю справу. Всі мені попадались, без якої мотивації щоб помогти мені, знаю що маю перший крок зробити але їх було багато за цей рік( зараз так часто і сильно почало накривати що це мене сильно втомлює. Просто вже незнаю в яку сторону рухатись і хто захоче помогти, а не просто взяти гроші і по скоріш все закіньчити
Якщо ви так критично і скептично ставитись до психологів, яку допомогу очікуєте отримати на сайті?
Дополнение от автора вопроса·
А що пропонуєте здатися? Я не скептично відношусь, можливо просто попадались не професіонали своєї справи. А допомоги шукати немає значення де, коли хочеться виздоровіти, чи хоча б наблизитись до такого результату, тому можливо тут є люди які підкажуть в якому напрямку рухатись
Ви самі собі протиречите..
1."Може хтось тут порадить до кого звернутись, життя просто проходить повз, а я так і не пожив("
2."зараз настільки погано, що толку не буде поки хоть трохи не покращає"
3."Всі мені попадались, без якої мотивації щоб помогти мені, знаю що маю перший крок зробити але їх було багато за цей рік( зараз так часто і сильно почало накривати що це мене сильно втомлює"
Раджу ще раз перечитати ваші ж повідомлення.
Ви шукаєте вихід і тут же знаходите аргумене
ти чому не потрібно наразі щось робити, звертатися до психологів, тощо.
Якої допомоги ви шукаєте?
Вибір ваш, і рішення ваше.
Головне щоб у вас було достатньо мотивації і бажання не тільки скаржитися на долю і психотерапевтів, але й самому щось роботи, не опускати руки і не пливти за течією.
Дополнение от автора вопроса·
Я нехочу пливти за течією, хочу знайти психотерапевта, який би мною зайнявся, можливо змінив терапію, а я б робив все для того, щоб жити і радіти життю, а не скиглити.
Дополнение от автора вопроса·
Якщо дійсно психотерапія допоможе, то я не проти, але проблема знати лікаря
Складається враження, шо я вас вмовляю)
І ви робите мені послугу, що погодитись знайти психотерапевта.
Ви самі маєте бути рушієм змін і ваша мотиваувя має бути більша за всіх!
Щоб будь який психолог, психотерапевт допоміг вам- має бути довіра, відкритість і позитивне налаштування між вами зі спеціалістом.
Ви ж написали сюди щоб отримати пораду-
Зберіться, для себе зрозумійте що ваше життя у ваших руках! Ніхто окрім вас не буде найбільш зацікавленим щось зміни і покращити.
Тільки ви відповідальний за своє життя!
Менше жалості до себе в більше рішучості.
Обирайте психолога, терапевта і працюєте над собою.
Дополнение от автора вопроса·
Я написав психотерапевтам які тут є з міста Львова, описав пробоему, але поки ніхто не відгукнувся(
Я дійсно хочу щоб все змінилось, готовий працювати над собою
Якощо ви хочете змін- вони обов'язково відбудуться.
Переконана що знайдете гідного спеціаліста якому довіритеся і отримаєте позитивний результат!
Бажаю успіху Вам! Більше віри в себе і тоді обов'язково все вдасться!
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.