Вопрос от:
M
Возраст:
22
Прийняття себе
З самого дитинства я маю симпатію до своєї статі. Мені не подобаються всі слова які на це вказують, тому мені не хочеться себе ідентифікувати таким чином і вішати на себе якісь ярлики. Хоча можливо мені просто страшно назвати себе геєм, а все інше просто виправдання. Тому що я навіть вимовити це не можу.
Довгий час я надіявся, що це пройде. Мені здавалося, що всі хлопці через це проходять. Але я дорослішання і це не проходило. Я зміг це прийняти для себе тільки тоді, коли мені виповнилося 20. Але я й надалі нікому про це не розповідав. Трохи пізніше у мене зявилися відносини, а через короткий час інші. Я був щасливий. З часом я поділився цим зі своїми друзями, пізніше зі знайомими, мені ставало дедалі легше з цим жити.
Приблизно через рік мої батьки почали задавати мені запитання, чи я часом не гей. Ці запитання викликали у мене дуже сильний дискомфорт, я змінював тему, казав що ні, але аони питали знову і знову. Пізніше мама побаяила мене з моїм тогочасним хлопцем. На наступний день ми з нею поговорили. Вона сказала, що звісно не рада, але не засуджує мене, просто боїться за мене, мою безпеку і майбутнє. Мені й досі неприємна ця розмова, але виключно через те, що мене наче розсекретили. Після цього ми більше не піднімали цю тему і поводимося так, наче нічого й не було.
Здавалось би все більш менш окей. Мама знає, друзі і деякі знайомі теж. Але мені все одно страшно. Страшно шо дізнаються інші родичі, знайомі з університету, що вони розкажуть ще комусь. В той же момент мені хочеться зробити камін-аут. Таким чином поставити крапку в цій історії, але зновк ж таки, мені страшно, я не хочу щоб всі про це знали.
Іноді я думаю що не достойний життя, що я жахлива людина. Не знаю що з цим робити і як бути.
Довгий час я надіявся, що це пройде. Мені здавалося, що всі хлопці через це проходять. Але я дорослішання і це не проходило. Я зміг це прийняти для себе тільки тоді, коли мені виповнилося 20. Але я й надалі нікому про це не розповідав. Трохи пізніше у мене зявилися відносини, а через короткий час інші. Я був щасливий. З часом я поділився цим зі своїми друзями, пізніше зі знайомими, мені ставало дедалі легше з цим жити.
Приблизно через рік мої батьки почали задавати мені запитання, чи я часом не гей. Ці запитання викликали у мене дуже сильний дискомфорт, я змінював тему, казав що ні, але аони питали знову і знову. Пізніше мама побаяила мене з моїм тогочасним хлопцем. На наступний день ми з нею поговорили. Вона сказала, що звісно не рада, але не засуджує мене, просто боїться за мене, мою безпеку і майбутнє. Мені й досі неприємна ця розмова, але виключно через те, що мене наче розсекретили. Після цього ми більше не піднімали цю тему і поводимося так, наче нічого й не було.
Здавалось би все більш менш окей. Мама знає, друзі і деякі знайомі теж. Але мені все одно страшно. Страшно шо дізнаються інші родичі, знайомі з університету, що вони розкажуть ще комусь. В той же момент мені хочеться зробити камін-аут. Таким чином поставити крапку в цій історії, але зновк ж таки, мені страшно, я не хочу щоб всі про це знали.
Іноді я думаю що не достойний життя, що я жахлива людина. Не знаю що з цим робити і як бути.
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
