Доброго вечора! Я заміжня більше півроку. Стосунки були більше довподоби до заміжжя. Зараз якось геть інше. Відчуття що людина не моя. Ще й мама часто говорить щоб добре думала, перед тим як вінчатися. Вона хотіла зовсім іншого для мене, каже поки не пізно то можна все виправити. Я задумалась над розлученням. Він старший, я переїхала в інше місто, недавно навчання закінчила, роботи знайти не можу, житла нема, це все давить морально і психологічно, важко дуже. Хочеться кудись втекти подальше.
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
Анна, добрый вечер!
А что именно Вам не нравится в этом человеке? Как Вы себя чувствовали до женитьбы? Сколько лет Вашему мужу?
Дополнение от автора вопроса·
В нас різниця 12 років. З часом кардинально змінився, особливо у характері. Раніше здавалося що ми аж споріднені душі, а тепер геть різні. Він вже був одружений, в нього є дитина. Ймовірно, йому сім’я не потрібна. Бачу по поведінці.
Добрий день.
Ви питаєте "як правильно вчинити?"
Як правильно вчинити з чим?
Адже у вашій історії роздуми про розлучення, вінчання, переїзд, поради мами, дитина чоловіка, нема житла, хочеться втекти...
Сформулюйте ваше питання до психологів ще раз, будь-ласка.
Как Вы думаете, почему Вы это не замечали до замужества? Почему так кардинально изменился человек или Вы этого не замечали? Какая у него была причина развода с первой женой? Что Вам нужно сделать, чтобы Вы почувствовали себя счастливой?
Доброго дня. Ви пишете, що стосунки гень інші. Що змінилось? Опишіть детальніше, тому, що не ясно що відбувається.
Ви пишете, що переїхали в інше місто. Чи є у Вас там друзі, знайомі? Немає квартири? Де ви живете? І куди хочеться втекти?
Іноді це відчуття, що хочеться втекти, сховатися часто виникає, коли ми зустрічаємось з труднощами. Знаєте, як у дитинстві, хочеться сказати "чік-чірік я в доміку". Та нажаль.
Підкажіть яку допомогу Ви хотіли б отримати , і давайте спробуємо розібратись що у Вас сталось.
Я описала те що зараз мене непокоїть. Ситуація в якій я опинилась, і фактори які злегка «давлять». І я задумалась, я варто мені дальше бути з цією людиною чи розлучитися.
Причина розлучення з першою дружиною була зрада, але не його. В мене занепокоєння, бо я вважаю що рано вийшла заміж, освіта є, але роботу знайти не можу, не маю фундаменту під ногами, щоб стояти, хочу дітей, але орендоване житло такого не дозволяє, і почуття ніби зникли. Страшно в цьому признатись самій собі. Вважаю що розлучення найкраще рішення.
Дополнение от автора вопроса·
Настали сірі будні. В от коли почали жити разом, ця буденна рутина мене вбиває.
Мама з бабусею часто говорить що я не правильно зробила, що поспішила. Наголошують що я заслуговую кращого, а не такого чоловіка в якого є таке минуле ( бо він був одружений). Друзів тут у мене нема, я сам на сам. Житло орендуємо, однокімнатна квартира. Я б хотіла зрозуміти для себе що мені потрібно робити в подальшому. Послухати рідних і розлучитися, чи долати ці труднощі.
Такое ощущение, что ВЫ были счастливы до замужества. Что Вы сейчас получаете от этих отношений, есть что-то хорошее? В данном случае Вам никто не скажет, что Вам делать, это решение должно быть только Вашим, потому что это Ваша жизнь и Ваша ответственность. Из Вашего письма чувствуется столько тяжести, как будто бы Вы стареете от этих отношений или они Вас опустошают. Зачем Вы выходили замуж? Кто был инициатором?
Я б хотіла зрозуміти для себе що мені потрібно робити в подальшому. Послухати рідних і розлучитися, чи долати ці труднощі.
_________
Вам точно треба послухати себе і свої потреби. Якщо ви впевнені, що ви заслуговуюєте на краще, то так воно і є.
Вважаю, що було б доречним розібратися більше в собі перед прийняттям відповідних рішень.
Я кажу про індивідуальну консультацію із психологом.
Що саме Вас вбиває? Що за рутина?
Ви пишете, що почуття зникли. Вони зникли з якихось причин, чи не було їх? І чому в цьому страшно признатись собі?
розумію і чую про ваші труднощі, та деякі з них надумані. Наприклад, що дитину не можна народити в орендованій квартирі. Тут найважливіше Ваші стосунки з чоловіком. Чи ділились Ви з ним своїми переживаннями, труднощами, страхами? Що він каже?
Бабуся і мама звісно радять щось робити з своїх міркувань, та Вам жити своє життя і приймати рішення варто опираючись на свої почуття і бажання бути з цією людиною.
Дополнение от автора вопроса·
Ініціатором була я. Мої рідні були проти. В нас була лише розписка. Бо це був початок карантину. Так і є, мені важко, я уявляю свою сім’ю геть іншою. Мій чоловік досі не знайомий з моїми рідними, я з його рідними теж, вони навіть не знають що ми одружені. Він не спішиться знайомитись, бо в нього робота, все потім і потім. Хоче познайомити мене з своєю дитиною, а я не хочу щоб його дружина колишня почала влазити в наші відносини коли дізнається що він вдруге одружився, бо дитина скаже що бачила іншу тьотю біля тата.
Дополнение от автора вопроса·
Почуття звісно ж були, я раніше з першого погляду не закохувалась, це для мене надто серйозно. А тут все вийшло по-іншому.
Чоловік ставиться до моїх рідних не дуже добре, адже раніше я зазнавала фізичного насильства від них, як метод виховання. Мене били, особливо через те коли дізналися що я хочу бути з ним. Мама чуть не задушила, сказала" краще б ти не народилася".
Понимаете, здесь нет такого правильно или нет, как это для Вас. Если ВЫ чувствуете, что эти отношения Вас разрушают и Вы ничего от них не получаете, то можно попробовать просто пожить отдельно и подумать.
А якою Ви бачите свою сім,ю ? Поділіться про це з чоловіком. Можливо так Вам вдасться проговорити свої почуття і страхи. І послухайте що скаже чоловік. Іноді такі розмови зближують людей. Відчуття, що Ви на швидкості влетіли у стосунки, а зараз роздивляєтесь. І це може бути не поганим і не добрим, просто іншим. Не поспішайте. Розмовляйте, але і слухайте свої відчуття.
Страхи щодо стосунків з колишньою, невідомо які вони будуть.
Співчуваю про стосунки з рідними.
Найкраще, це вибрати собі терапевта і попрацювати з цією темою і зробити свідомий вибір.
Мене били, особливо через те коли дізналися що я хочу бути з ним. Мама чуть не задушила, сказала" краще б ти не народилася".
Анна, я вам щиро співчуваю. Це нестерпний жах для мене.
Ваша історія така непроста. І це одруження : кохання з першого погляду, не знайомство з родичами, насилля від матері - її настанови, якась недостатня присутність чоловіка, його відповідальності - за моїм відчуттям.
І не зрозуміло - він вас із своїми батьками не знайомить, а з дитиною прагне.
Все таке якесь... Вибачте слово таке "спотворене", за моїм відчуттям.
Знову ж... Мені хочеться вас підтримати, але я розумію, що вам необхідно працювати з психотерапевтом індивідуально. Розумієте?
Щоб ви навчилися себе відчувати, бути впевненою у власному виборі, правах і своїй цінності.
Я вам дуже усім вдячна! Я поговорю з чоловіком, для початку, а там буде видно, можливо, щось проясниться. Як добре що є така професія, як психолог. Ви чудові!
Возможно, что Вы сможете и поговорить с ним и что-то прояснить доя себя и что-то сможете изменить. Семейная жизнь это партнёрская жизнь и иногда бывают взлёты и падения, радости и разочарования. Возможно, что здесь больше стоит вопрос Вашей реализации, которой сейчас нет. Были какие-то свои ожидания, но они не оправдались и из-за этого появилось разочарование
