Про роботу і начальство
Я начебто вважаю себе дорослою людиною, та не знаю яким чином реагувати на ситуацію, яка складається у мене роботі. Мені, здається, що мені не вдасться все описати зі 100% точністю, але хоча б приблизно охарактеризую. Десь приблизно рік (але не кожного дня, а з певною періодичністю) я чую від своєї керівниці звинувачення тупості і небажанні вчитися. Крім того, мені доволі часто дають одночасно декілька видів завдань (але я розумію, що це не дивина). Так от, в таких випадках, я в першу чергу роблю те, що найбільш термінове. Але від мене вимагають виконання майже всіх завдань одночасно. І, як наслідок, у мене зараз суцільні завали. Можливо, ця ситуація більше характеризує мене з негативного боку, проте чим більше я стараюся щось встигнути, тим більше роблю якихось незначних помилок, а через ці помилки знову прилітають звинувачення в тупості та профнепридатності. Хоча на цьому місці я працюю вже більше 3 років. Траплялися за цей час різні ситуації, але такого не було.
Що зі мною не так? Або як треба сприймати цю ситуацію? Бо я вже остаточно заплуталася...
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.