Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Тужити за тим, кого любиш, набагато легше, ніж жити з тим, кого ненавиди...»
Питання від: Ірина Вік: 32

Про роботу і начальство

Доброго дня, шановні фахівці!

Я начебто вважаю себе дорослою людиною, та не знаю яким чином реагувати на ситуацію, яка складається у мене роботі. Мені, здається, що мені не вдасться все описати зі 100% точністю, але хоча б приблизно охарактеризую. Десь приблизно рік (але не кожного дня, а з певною періодичністю) я чую від своєї керівниці звинувачення тупості і небажанні вчитися. Крім того, мені доволі часто дають одночасно декілька видів завдань (але я розумію, що це не дивина). Так от, в таких випадках, я в першу чергу роблю те, що найбільш термінове. Але від мене вимагають виконання майже всіх завдань одночасно. І, як наслідок, у мене зараз суцільні завали. Можливо, ця ситуація більше характеризує мене з негативного боку, проте чим більше я стараюся щось встигнути, тим більше роблю якихось незначних помилок, а через ці помилки знову прилітають звинувачення в тупості та профнепридатності. Хоча на цьому місці я працюю вже більше 3 років. Траплялися за цей час різні ситуації, але такого не було.

Що зі мною не так? Або як треба сприймати цю ситуацію? Бо я вже остаточно заплуталася...
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго дня.
цитата:
чую від своєї керівниці звинувачення тупості і небажанні вчитися.

Як ви почуваєтесь та реагуєте в таких ситуаціях?
цитата:
Крім того, мені доволі часто дають одночасно декілька видів завдань

цитата:
проте чим більше я стараюся щось встигнути, тим більше роблю якихось незначних помилок, а через ці помилки знову прилітають звинувачення в тупості та профнепридатності.

Чи пробували ви зрозуміти, яка кількість завдань для вас комфортна? Чи можете відмовити у якомусь завданні, пояснивши, що маєте достатньо роботи.
цитата:
в таких випадках, я в першу чергу роблю те, що найбільш термінове. Але від мене вимагають виконання майже всіх завдань одночасно.

Це досить логічний спосіб, ви намагаєтесь розставити пріорітети, та виконати завдання. Які ще способи могли б вам допомогти?
цитата:
Або як треба сприймати цю ситуацію? Бо я вже остаточно заплуталася...

Чи пробували ви вияснити ситуацію, поговорити та поікавитись, в чому справа.
...
Доброго дня. Ірино!
цитата:
Десь приблизно рік (але не кожного дня, а з певною періодичністю) я чую від своєї керівниці звинувачення

Це трапилося з тією ж керівницею, на тій же роботі й на тій же посаді, що була рік назад, чи щось змінилося?
...
Доброго дня! Знаєте як говорять, хто везе на тому і їздять... Мені так здається, що Ви дуже стали залежними від своєї роботи.... Це може бути страх її втратити... Або залежність, як вас оцінить начальство як особистості або як професіонала... Як на мене, Ваше питання лежить у площини Вашої самооцінки та Вашої впевненості в собі... Що Ви на це скажете?
...
Добрий день.
Мені здається, що ваша проблема в тому, що ви дозволяєте з вами так обходитися.
Як ви відповідали на образи?
І ви починали свою розповідь з того, що ви вважаєте себе начебто дорослою?
Так ви доросла чи начебто?
...
Доповнення від автора питання ·
Дякую за відповіді!

Перше, що хочу написати. Зміни дійсно були та я їх не розглядала в такому ключі, а зараз, прочитавши питання, змогла скласти 2 і 2. Якраз рік тому з нашого відділу звільнилася колега, яка була постійним об'єктом нападок від керівниці. Тільки в іншому плані. Саме після її звільнення її ставлення погіршилося до мене.

Звичайно, коли мені стали виставляли такі претензії, то було неприємно, але я просто вислуховувала і мовчала. Думала, може, настрій у людини поганий та й по всьому. Коли вже дорікання стали систематичними, то я вже намагалася пояснити (чи виправдатися? не можу точно слово підібрати), хотіла донести до неї свою позицію, а найбільше я хотіла, щоби вона мене почула та ми досягли консенсусу. Проте керівниця на будь-яку мою репліку чи пропозицію знаходить такі слова згідно з якими я все одно залишалася винною (не хочу вчитися, нічого не вмію, не знаю як планувати свій день і все в такому ключі). Я пробувала різні методи спілкування: і дуже серйозно говорити, і, як-то кажуть, "закосити під дурненьку", перевести в жарт, навіть один раз доводила наскільки позитивним є те, що ми можемо усунути власні помилки без зовнішнього втручання...Та все мимо...

Чесно скажу, чаша мого терпіння переповнилася на минулому тижні, коли керівниця звинуватила мене в тому, що я пописала ручкою її нове пальто, мотивуючи це лише тим, що вони висять в одній шафі для верхнього одягу. Але я цього не робила! Я була шокована цим, відстоювала свою позицію як тільки могла, але вона залишилася при своїй думці і демонструє мені це до цих пір. Саме в цей момент я зрозуміла, що ця людина просто руйнує мою самооцінку і просто знущається.

Сумніви щодо дорослості в мене виникли тому, що коли я намагалася поділитися переживаннями з подругою, вона мені сказала, що я занадто близько все приймаю до серця і начальники скрізь ідіоти, і треба бути розумнішою. Але я не розумію яким чином треба бути розумнішою.

Щодо "хто везе на тому і їздять" може воно так і є... Хоча дівчина, яка до мене зазнавала нападок , мала дуже жвавий характер, завжди відстоювала себе. Але її теж це не оминало...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?