Про роботу і начальство
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Про роботу і начальство
Ніна Андріївна Кіях (Львів) 25-01-2021 16:10:36 |
Доброго дня.
цитата:
чую від своєї керівниці звинувачення тупості і небажанні вчитися. цитата:
Крім того, мені доволі часто дають одночасно декілька видів завдань цитата:
проте чим більше я стараюся щось встигнути, тим більше роблю якихось незначних помилок, а через ці помилки знову прилітають звинувачення в тупості та профнепридатності. цитата:
в таких випадках, я в першу чергу роблю те, що найбільш термінове. Але від мене вимагають виконання майже всіх завдань одночасно. цитата:
Або як треба сприймати цю ситуацію? Бо я вже остаточно заплуталася... |
Людмила Александровна Павлова (Киев) 25-01-2021 16:26:53 |
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
Алла Григорівна Веленко (Київ) 25-01-2021 17:07:05 |
Доброго дня! Знаєте як говорять, хто везе на тому і їздять... Мені так здається, що Ви дуже стали залежними від своєї роботи.... Це може бути страх її втратити... Або залежність, як вас оцінить начальство як особистості або як професіонала... Як на мене, Ваше питання лежить у площини Вашої самооцінки та Вашої впевненості в собі... Що Ви на це скажете?
|
Виталия Юрьевна Мельник (Харьков) 25-01-2021 18:10:13 |
|
25-01-2021 19:02:47Дополнение от автора |
Дякую за відповіді! Перше, що хочу написати. Зміни дійсно були та я їх не розглядала в такому ключі, а зараз, прочитавши питання, змогла скласти 2 і 2. Якраз рік тому з нашого відділу звільнилася колега, яка була постійним об'єктом нападок від керівниці. Тільки в іншому плані. Саме після її звільнення її ставлення погіршилося до мене. Звичайно, коли мені стали виставляли такі претензії, то було неприємно, але я просто вислуховувала і мовчала. Думала, може, настрій у людини поганий та й по всьому. Коли вже дорікання стали систематичними, то я вже намагалася пояснити (чи виправдатися? не можу точно слово підібрати), хотіла донести до неї свою позицію, а найбільше я хотіла, щоби вона мене почула та ми досягли консенсусу. Проте керівниця на будь-яку мою репліку чи пропозицію знаходить такі слова згідно з якими я все одно залишалася винною (не хочу вчитися, нічого не вмію, не знаю як планувати свій день і все в такому ключі). Я пробувала різні методи спілкування: і дуже серйозно говорити, і, як-то кажуть, "закосити під дурненьку", перевести в жарт, навіть один раз доводила наскільки позитивним є те, що ми можемо усунути власні помилки без зовнішнього втручання...Та все мимо... Чесно скажу, чаша мого терпіння переповнилася на минулому тижні, коли керівниця звинуватила мене в тому, що я пописала ручкою її нове пальто, мотивуючи це лише тим, що вони висять в одній шафі для верхнього одягу. Але я цього не робила! Я була шокована цим, відстоювала свою позицію як тільки могла, але вона залишилася при своїй думці і демонструє мені це до цих пір. Саме в цей момент я зрозуміла, що ця людина просто руйнує мою самооцінку і просто знущається. Сумніви щодо дорослості в мене виникли тому, що коли я намагалася поділитися переживаннями з подругою, вона мені сказала, що я занадто близько все приймаю до серця і начальники скрізь ідіоти, і треба бути розумнішою. Але я не розумію яким чином треба бути розумнішою. Щодо "хто везе на тому і їздять" може воно так і є... Хоча дівчина, яка до мене зазнавала нападок , мала дуже жвавий характер, завжди відстоювала себе. Але її теж це не оминало... |
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
|
Наші психологи
Наш дім (Our home: The Astral City, 2010)
теми: смерть, вмирання вибір газлайтинг
«Стыд» (англ. Shame) - 2011
теми: залежності алекситимія нарушение идентичности
«Поглощенная» (2012) «Devoured»
теми: горе травма расщепление