Question

28-01-2021 14:30:27Дополнение от автора

Ну була образа, навіть не така сильна через зраду, а через те що він не прийняв своєї вини, не сказав вибач, а просто сказав, що я собі щось придумала

28-01-2021 14:34:38Дополнение от автора

Він продовжував вести діалог, з тією людиною з якою мені зрадив, я кричала мені було обідно, але він собі з того нічого не робив. У будь якій сварці він не хотів слухати мене, для нього було не цікаво чути мою думку, він тікав від розмов.

28-01-2021 14:37:17Дополнение от автора

Мені хотілось почути чому він це зробив, для чого. При сварці я не намагалась його якомь принизити, просто кричала плакала, говорила що справжні чоловіки такого не роблять, а він просто говорив щоб я пішла, і далі від нього не було ніяких дій, він не писав, не дзвонив, до поки я не написала сама.

28-01-2021 14:40:55Дополнение от автора

Я не знаю чому, чесно, я думала , що в цьому була винна я, що так сталося через мене, і просто писала та дзвонила до нього, сама, перша і вибачалась я не знала, за що. Просто мені завжди здавалося, що без нього завжди буде все не так, що ми були разом так довго, що все буде добре, що є якийсь шанс.

28-01-2021 14:42:52Дополнение от автора

Так в мене є близькі, але з ними я не хочу про це говорити, бо окрім слів "буде інший" більше нічого не почую. Тай мені важко з кимось про це говорити.

28-01-2021 14:50:28Дополнение от автора

Я не знаю, що я б робила коли б почула причину зради, не знаю, я б все одно продовжила з ним стосунки.

28-01-2021 14:53:02Дополнение от автора

З батьком в мене погані стосунки, він з самого дитинства ображав маму, а мама пробачала і дальше поверталась, і так вони живуть разом до цих пір. В мене є образа на них обох, бо вони завжди до цих розборок приплітали мене. В мене є образа на те, чому вони не вирішили все як дорослі люди, а дальше продовжували жити в гніві.

28-01-2021 14:56:33Дополнение от автора

Колишній завжди мені говорив, порозумнішай. Я ніколи не розуміла цих слів.

28-01-2021 14:57:44Дополнение от автора

Але він завжди говорив, що любить мене, що хотів би зі мною якесь майбутнє, якщо він мене не любив, то до чого були ці слова.

28-01-2021 15:08:55Дополнение от автора

І ще коли він мені написав про розрив, він написав такі слова "Ми не можемо бути зараз разом, може колись з часом, може всяке бути, ми ше будемо любитись як колись, але зараз я небажаю нікого бачити... Хочу побути сам, розібратись із собою в першу чергу" - тобто він зараз хоче розійтись, а потім все одно повернутись до мене? Що він хотів сказати цими словами?

28-01-2021 15:48:20Дополнение от автора

Зараз я просто плачу, мені погано, і я не можу зупинитися плакати. Мені хочеться, щоб він змінився, зрозумів свої помилки. Я не знаю, чи я колись буду готова з ним продовжувати стосунки, хіба якщо він зміниться...

28-01-2021 16:08:16Дополнение от автора

Не хочу, і я найбільше боялася цього, все життя, але сліпо вірила стосунки, які були хворими. Зараз ми не разом, тобто він біля мене не перебуває, ми з ним не бачимось

28-01-2021 16:24:16Дополнение от автора

Я думаю, що він і не захочеться бачитись, принаймні цей тиждень точно, а якщо захоче побачитись, то я навіть не знаю, що робити.

28-01-2021 16:52:48Дополнение от автора

Дякую, за Вашу підтримку. Чи могла б я з Вами почати працювати?

30-01-2021 16:36:14Дополнение от автора

Доброго де

30-01-2021 16:37:26Дополнение от автора

Доброго дня! Мені вже краще, але я дальше думаю про ньогоі в середині якась пустота.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Похожие онлайн консультации

22-11-2020 Як пережити болючий розрив стосунків?

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 1 · 2021-01-28 14:26:37

Доброго дня! Ви кажете, що була зрада з його боку, а як Ви реагували на це? Які були Ваші дії? Це дуже важливо у розрізі того, що з Вами зараз відбувається...

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 2 · 2021-01-28 14:33:28

Дякую за відвертість! Ви описали своє почуття - образа... А як Ви реагували в цій ситуації, якісь дії були з Вашого боку? Якісь слова Ви говорили чоловіку?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 3 · 2021-01-28 14:36:10

Доброго дня, ira.

цитата:

Ми були разом майже 5років, різне було, і навіть зрада з його сторони. Він ніяк ніколи не міг прийняти свою провину, ніколи не говорив вибач. А завжди робив винною мене, ніби то я щось собі придумала....Він продовжував вести діалог, з тією людиною з якою мені зрадив, я кричала мені було обідно, але він собі з того нічого не робив. У будь якій сварці він не хотів слухати мене, для нього було не цікаво чути мою думку, він тікав від розмов.

Дуже Вам співчуваю, адже зрада - це втрата основи стосунків: взаємодовіри і психологічної близькості. Помітно, що Ваш колишній не брав відповідальності за ці стосунки, а Ви все "тягнули на собі". Скажіть, будь ласка, чому Ви так довго перебували у стосунках, де не було взаємної любові та поваги? Що Вас стримувало? Можливо якийсь страх?

Скажіть, будь ласка, чи є у Вашому житті люди, які могли б Вас підтримати зараз?

Ответ отредактирован автором 28-01-2021 14:36:47

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 4 · 2021-01-28 14:46:28

цитата:

Мені хотілось почути чому він це зробив, для чого.

І що б Вам це дало? Що б Ви робили з цим далі?

цитата:

Я не знаю чому, чесно, я думала , що в цьому була винна я, що так сталося через мене, і просто писала та дзвонила до нього, сама, перша і вибачалась я не знала, за що. Просто мені завжди здавалося, що без нього завжди буде все не так, що ми були разом так довго, що все буде добре, що є якийсь шанс.

Те, що Ви описуєте схоже не на любов, а на созалежні стосунки, які йдуть коренем з дитячо-батьківських стосунків. Які у Вас стосунки з батьками (особливо татом) та батьків між собою як пари?

цитата:

Так в мене є близькі, але з ними я не хочу про це говорити, бо окрім слів "буде інший" більше нічого не почую. Тай мені важко з кимось про це говорити.

Розлучення - це втрата і як будь-яку втрату Ви переживатимете ряд стадій: шок, заперечення, гнів, троги, сум, прийняття. Важливо, щоб Ви дали собі час погніватися і посумуввати і якомога більше говорили про втрату з іншими. Якщо Ви бачите, що не маєте підтримки, не можете про неї попросити або впоратися з своїми почуттями самостійно - зверніться індивідуально до психолога.

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 5 · 2021-01-28 14:58:46

Доброго дня! По-перше, Ви ні в чому не винні! Це чоловік Вас зрадив, а не Ви його. І зрозуміло, що Ви хотіли відновити родину, тому що кохаєте чоловіка, тому робили так як могли і як вміли... Судячи з того, що Ви пишете про реакцію рідних, вони пропонують кардинальніі речі: або живеш як принижена наймичка і все терпиш, або кидаєш його і шукаєш іншого... І Ви правильно робите, що шукаєте вихід, бо відчуваєте, що можна якось по-іншому, не роблячи таких різких кроків... І дійсно такий вихід є! По-перше, потрібно змінити своє ставлення до самої себе - Ви маєте право почувати себе гідно, достойно... По-друге, судячи з усього, у Вас існує величезний страх залишитися самотньою.... Це на поверхні. Глибше - недолюбленість в дитинстві... І по-трєте, розрив стосунків не вирішить основної проблеми - вміння їх будувати... Тому що Ваш теперішній стан тісно пов'язаний з Вашим нереалізованим почуттям поваги до себе... І корені цієї проблеми родом з дитинства. До тих пір поки Ви не розберетеся із ставленням до своїх батьків, поки Ви не пройдете ще раз за допомогою професіонального психолога, своє дитинство тільки з позиції вже дорослої жінки, Ви навряд чи зможете впоратися зі складною ситуацією сама...

Ответ отредактирован автором 28-01-2021 15:02:27

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 6 · 2021-01-28 15:01:55

цитата:

З батьком в мене погані стосунки, він з самого дитинства ображав маму, а мама пробачала і дальше поверталась, і так вони живуть разом до цих пір.

Співчуваю, що Вам довелося перебувати у такому середовищі. На жаль, зараз у Ваших стосунках спостерігається те саме: хлопець Вас ображає, а Ви повертаєтеся до нього.

цитата:

В мене є образа на них обох, бо вони завжди до цих розборок приплітали мене. В мене є образа на те, чому вони не вирішили все як дорослі люди, а дальше продовжували жити в гніві.

Ви маєте право гніватися на них і сумувати, адже вони не дали Вам того, чого Ви потребували: безпеки, прийняття, любові. Чому вони жили так? Скоріше за все це їхні внутрішньоособистісні конфлікти, що йдуть родом з їхнього дитинства, проте це ніяк не знімає з них відповідальності за їхні вчинки.

цитата:

Колишній завжди мені говорив, порозумнішай. Я ніколи не розуміла цих слів.

Він обезцінював Вас - типова стратегія абьюзера.

цитата:

Але він завжди говорив, що любить мене, що хотів би зі мною якесь майбутнє, якщо він мене не любив, то до чого були ці слова.

Одна справа говорити про любов, а інша - любити. Любов не болить. Навіщо він говорив це - знаєш лише сам хлопець, проте що Вам це дасть, адже стосунки були деструктивними, а хлопець не хотів над ними працювати?

Рекомендую Вам пройти індивідуальну психотерапію - це найкращий і найефективніший варіант для Вас.

Ответ отредактирован автором 28-01-2021 15:03:23

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 7 · 2021-01-28 15:10:23

І ще хотіла додати, Ваш чоловік, думаю, що любить Вас... Але, знову ж таки, як він вміє, і як Ви йому дозволяєте... Ну, наприклад, якщо б у Вас був якийсь друг, Ви його б зрадили, вчинили з ним дуже погано... При цьому одразу зрозуміли, що робите погано, негарно... І від сорому втекли, заховалися, щоб подумати, набити свої гулі... А цей друг замість того, щоб образитися, відсторонитися, щоб показати, що обурений, почав би бігати за Вами, кричати, хапати за руки, плакати, валятися в ногах... Подумайте, пострайтеся відчути: вам така поведінка друга б сподобалася? Ви б змогли його поважати?

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) · Answer 8 · 2021-01-28 15:12:15

Доброго дня!

цитата:

Я не знаю, що зі мною зараз коїться, таке враження ніби мені розрізали серце, і я без перестанку плачу, і не можу зупинитися.

Сумно читати Вашу розповідь. І, мабуть, будь-яка людина втратить спокій та рівновагу після зради та розлучення.
Але же не все так погано. Те, що сталося, відкрило нове бачення на Вашу особистість. Виявляється, Ви схильні до залежних відносин. Саме так. І саме в головному повторюючи свю маму.
Ви датні провалюватись в ємоціі жалю, а мали б, напевно, проявити гідність та турботливе ставлення до себе. Боітесь залишитись без чоловіка. І в цьому виходить на поверхню слабкість, якою користуються інші.
Отже наразі треба повернути самоповагу і вчитись йти за своіми бажаннями, утримуючись від негативноі жертовності. Вчитись не дозволяти нікому поводитись з Вами так, як той хлопець. Часу на виправлення ще багато. Подорослішаєте І все буде доре.

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 9 · 2021-01-28 15:36:24

цитата:

тобто він зараз хоче розійтись, а потім все одно повернутись до мене? Що він хотів сказати цими словами?

Відповідь на ці запитання знає лише цей чоловік. Водночас, запитайте себе, чи Ви готові перебувати у стосунках, де Вас не цінують, не поважають та використовують, де партнер не хоче співпрацювати із Вами.

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 10 · 2021-01-28 15:58:37

Доброго дня Ірочко! Ваше бажання абсолютно нормальне! Ви маєте право на те, щоб Ваш друг змінив своє ставлення до Вас, а отже змінився! Якщо я правильно Вас зрозуміла, Ви зараз не разом, Ви з ним на відстані? А те, що Ви плачете, то Ваша душа почала одужувати від страшної залежності, від рабства і, насамперед - внутрішнього рабства залежної людини. Це називається процесом очищення. Якщо він Вас любить, Ваша повага до себе, Ваше небаєжання терпіти його зради, лише допоможе йому змінитися на краще і зробити висновки,.. А якщо ні.... Чи потрібен Вам чоловік, який буде все своє життя зневажати Вас таВас зраджувати? Чи хочете Ви повторити долю своєї мами?

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 11 · 2021-01-28 16:16:02

Ірочко, отже він захотів відсторонитися та подумати? Не чіпайте його зараз однозначно! Якщо він Вас любить і Вам долею судилося бути разом - він повернеться сам... А якщо ні - ніякі Ваші сльози та вмовляння не допоможуть, хіба що Ви будете ще більше почувати себе приниженою... Я б Вам радила зараз поїхати кудись, нехай бо і на один-два дні, переключитись. Краще туди, де Вас ніхто не знає... Де є природа, де є нові люди, з якими можна познайомитися і просто поспілкуватися на інші теми... Якщо немає можливості поїхати, не сидіть вдома прикута до телефону! Змусьте себе піти побігати походити в парк, ходіть аж поки не втомитеся, дихайте, любуйтеся приодою... Не сидіть вдома! Вам потрібно трохи прийти до тями, вирватися з лап своїх емоцій... Або починайте терміново працювати з психологом, щоб мати підтримку, яка Вам дуже потрібна...

Ответ отредактирован автором 28-01-2021 16:32:13

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 12 · 2021-01-28 16:57:07

Так, звісно. Натисніть під віконцем кнопочку "связаться с психологом" або перейдіть за посиланням на мою сторінку, там є мій контактний телефон та пошта. Предзвоніть мені або напишіть свій но мер телефону і я Вам передзвоню. І ми з Вами про все домовимося, не хвилюйтеся. Ми знайдемо вихід обов'язково, у тому числі і стосовно нашої спільної роботи, про ціну домовимося індивідуально таку, яка підійде і Вам і мені. Все буде добре.!Ответ отредактирован автором 28-01-2021 16:59:42

Ответ отредактирован автором 28-01-2021 17:12:35

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 13 · 2021-01-30 17:43:09

Доброго дня Ірочко! Я рада, що Ви взяли себе в руки і намагаєтеся справитися з ситуацією. Питання пустоти в душі - це питання самодостатності. Це вибудова цілісної світоглядної системи Тому однією перепискою та порадами, на превеликий жаль, вже не обійтися. Передзвоніть мені, телефон вказаний під іконкою. І ми вирішимо як планувати нашу роботу. До зв'язку!

Як пережити розрив стосунків?