Неприємна ситуація виникла у садіку,діти фотографувалися з малюнками а моя дитина хотіла з машинкою,вихователька не дозволила і по словам мого сина відібрала машинку і кинула до землі,моя дитина розплакалася і вихователька сказала щоб він сів на лавочку.Так вийшло що його не було на фото.Мене обурило таке відношення до моєї дитини.
Знаючи мого сина він може перебільшити,і я незнаю кому вірити і чи варто запитатись вихователя за ситуацію яка виникла?
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
чи варто запитатись вихователя за ситуацію яка виникла?
Безумовно, необхідно обговорити цю ситуацію із виховатилем. Що б Ви хотіли у неї запитати?
цитата:
Знаючи мого сина він може перебільшити
А як Ви відреагували на таку розповідь сина? Що йому відповіли? Дитина відчуває свої переживання гіперболізовано у такому віці, тому це нормально. В чому саме, на Вашу думку, полягало його "перебільшення"?
цитата:
Мене обурило таке відношення до моєї дитини.
Який момент Вас найбільше обурив?
Ответ отредактирован автором 20-04-2021 13:52:35
Дополнение от автора вопроса·
Я нехочу її питати,тому що правди невпевнена що і почую від неї і в кінцевому результаті боюся її обурення на мою дитину!Це ми змінили 2-й садік,тому що в 1-му я виясняла з вихователькою стосунки,тому що вона накричала на мене,в кінцевому результаті у завідуючої вона запевняла що не кричала!Недумаю що вихователька признається і щей коли я відведу у садік боюся що вона буде створювати тиск на мою дитину
Дополнение от автора вопроса·
Мене обурило те що річ моєї дитини кинули на перед його очима на підлогу...і те що він заплакав!Я невпевнена що він говорить правду.Були ситуацію коли він перебільшував
Дополнение от автора вопроса·
Мені здається що він перебільшив в тому плані коли сказав що вона підняла догори ігрушку і кинула до землі ,потім він казав що вона легонько кинула...
Дополнение от автора вопроса·
Я почала допитувати його як це все було,і чи він каже правду,він відповід що так за пару хвилин напевно щоб я залишила в спокій його сказав що то він відломив колесо від машинки і що вихователька не кидала.Я його запитала ще раз він відповід що так вона кинула до землі мою машинку і я заплакав.
Я нехочу її питати,тому що правди невпевнена що і почую від неї і в кінцевому результаті боюся її обурення на мою дитину!
цитата:
Недумаю що вихователька признається і щей коли я відведу у садік боюся що вона буде створювати тиск на мою дитину
А що зміниться, якщо Ви будете мовчати? Ви - мама і Ваший обов'язок, перш за все, захистити дитину, а для цього необхідно обговорювати проблеми, а не втікати від них. Якщо вихователька дійсно буде обурюватися на дитину, створювати тиск після обговорення (а Ви перепитуватимете про це у свого синочка), то зробите висновок, ще раз підтвердите свої припущення щодо непрофесійності вихователя і змінете садочок.
цитата:
Мені здається що він перебільшив в тому плані коли сказав що вона підняла догори ігрушку і кинула до землі ,потім він казав що вона легонько кинула...
Насправді, у Вас мають бути в пріоритеті слова Вашого сина, адже це основа майбутньої довіри. Це його реальність, він так відчув і це головне.
Так вийшло що його не було на фото.Мене обурило таке відношення до моєї дитини.
Мене б теж обурило.
Це не педагогічно, якщо все відбувалося так як ви описуєте.
Скільки років вашій дитині?
Звісно з вихователем треба прояснити ситуацію. Спитати, чому вашого сина немає на фото.
Дополнение от автора вопроса·
Я незнаю як вчинити правильно.Він любить садік,з дітьми у хороших стосункав,він в мене дуже комунікабельний,любить багато говорити.
Дополнение от автора вопроса·
Я питалася виховательку,чому його немає на фото,вона відповіла тому що він хотів фотографуватися з машинкою а ми не дозволили.він не захотів фотографуватися..
Я питалася виховательку,чому його немає на фото,вона відповіла тому що він хотів фотографуватися з машинкою а ми не дозволили.він не захотів фотографуватися..
А як вихователька аргументувала не можливість фотографуватися з машинкою? Що нею керувало? Чому малюнки пріоритетніші за машинку? І як, на її думку, це пов'язано з виховним процесом?
Дополнение от автора вопроса·
Тим що вони фотографувалися із малюнками,і те фото надіслали у зону АТО і не буде доречно якщо одна дитина буде стояти з машинкою.
Тим що вони фотографувалися із малюнками,і те фото надіслали у зону АТО і не буде доречно якщо одна дитина буде стояти з машинкою.
Не зовсім зрозуміло, яким чином це було б не доречно. Ваш син тримав би щось провокативне? Так, з одного боку виховательку можна зрозуміти, але, з іншого, чи вона пояснювала дитині сенс цього фото? Чому не можна було просто залишити його з машинкою, якою б він грався десь в іншому боці?
Ответ отредактирован автором 20-04-2021 14:29:24
Дополнение от автора вопроса·
Та ні,але те що я вам написала вийшло що по її словам так
Дополнение от автора вопроса·
Ну а що зробити якщо я боюся її питатись і шукаю усі які причини щоб цього не робити...я незнаю і себе не розумію чому я боюся...я живу у селі де 2 садіка,післ 1-го садіка за мене почали говорити що я роздула проблему і те що я зробила з дрібниці велику проблему... більшість людей відвертались від мене,Вихователька теперішня мого сина то дуже авторитетна лідерськими якостями...я нехочу знову щоб повторилась ситуація та як і з минулим садіком...для мене тоді був дуже великий стрес.
Дополнение от автора вопроса·
Допустимо я запитала б її і вона скаже що небуло такого,і що далі ?Виясниця що моя дитина збрехала?І буде виглядати що я повірила вихователю а не своїй дитині.Недумаю що це мені дасть спокій!
Ну а що зробити якщо я боюся її питатись і шукаю усі які причини щоб цього не робити...
Думаю це ключове речення - Ви боїтеся і проблема не у Вашому синові, а скоріше у Вас.
цитата:
для мене тоді був дуже великий стрес.
ОК, обирайте, чи Ви уникаєте стресу, чи дитина продовжує бути в садочку з некваліфікованим спеціалістом (якраз у сенситивний період становлення психіки), якому Ви не робите зауваження і який продовжує некоректну поведінку.
Ответ отредактирован автором 20-04-2021 14:47:24
Дополнение от автора вопроса·
Допустимо я запитала б її і вона скаже що небуло такого,і що далі ?Виясниця що моя дитина збрехала?І буде виглядати що я повірила вихователю а не своїй дитині.Недумаю що це мені дасть спокій!
---
Дополнение от автора вопроса·
І смішно що я буду питатись вихователя чи це правда що вона зробила і наївно чекатиму правду що вона кинула дитячу машинку до землі
І смішно що я буду питатись вихователя чи це правда що вона зробила і наївно чекатиму правду що вона кинула дитячу машинку до землі
цитата:
Не думаю шо вона признається
А навіщо Вам "зізнання" вихователя? Ви можете прийти до неї і просто повідомити про те, що Ваш син і Ви дуже засмутилися через ситуацію, яка трапилася і Ви б не хотіли її повторення. Що особисто Вам дасть "зізнання"?
Віка, вам психолог Оксана дає чудові рекомендації та підгрунтя для ваших роздумів, виборів і дій. А Ви, начебто, чуєте і в той же час ведете фаниазійний діалог з вихователем.
Ви просто спробуйте поговорити-прояснити факти.
Для цього не треба спричиняти конфлікт, чи забирати дитину з садка. До того ж, як дитина на це відреагувала. Здається, що ви захищаєте більше свою внутрішню травмовану дитину.
Ваш стиль переписки дещо імпульсивний, тривожний - як на мене.
Чи є у вас підтримка у житті :чоловік, друзі, батьки?
Можливо вам треба звернутися до психолога, щоб себе укріпити, підростити.
Доброго дня! Я Вас дуже розумію, потрібно бути дуже обережною, коли живеш у маленькому Мені здаєтьсяселищі, щоб не нашкодити своїй же дитині... Мені здається, що соновна проблема не у тому, що загалом сталося, хоча це ситуація з маленькою дитиною, а у Вашому невмінні правильно вести діалог з людьми, щоб звинуваченнями не образити людину... І ще я б звернула увагу на те, що дитина зачасти говорить не те, що сталося, а те що хочете почути Ви... Саме тому міняє свої слова - дитині дуже хочеться Вам догодити, сказати для Вас правильно... Я вважаю, що Ви зробили дуже правильно, коли стримали себе і написали психологам... Не поспішайте гніватися і ображатися, адже правда може бути десь посередині...
Дополнение от автора вопроса·
В мене просто зараз незначні проблеми із здоров'ям,напевно тому в моєму написанні відчувається напруженість.Я дуже важко пережила від 1-го садіка наклеп у мою сторуну,хоча з моєї сторони у сторону вихователя не було ні агресії ні схильності до конфлікту,я говорила спокійно і уввічливо.Не хочу щоб та ситуація повторилась знову.І нехочу щоб мені прийшлося після нашої розмови шукати новий садік.Я люблю свою дитину і хочу для нього самого найкращого і щоб йому було добре!Мені не дуже хотілось б щоб після нашої розмови з вихователькою в подальшому було б і до мене і до моєї дитини холодне відношення.І без того вже 2-й день іза тої ситуації не пускаю його у садік.Боюся за нього!І не дуже хочу їй казати щоб потім іза тої ситуації до моєї дитини ставилися з меншою увагою ніж до інших
Дополнение от автора вопроса·
Рішення за мною,дякую за рекомендації,я візьму до уваги і вечером прийму рішення.
Я люблю свою дитину і хочу для нього самого найкращого і щоб йому було добре!Мені не дуже хотілось б щоб після нашої розмови з вихователькою в подальшому було б і до мене і до моєї дитини холодне відношення.
Почему бы Вам не поговорить с воспитательницей именно в этом формате. Объяснить ситуацию, поделиться своими переживаниями. Такое ощущение, что это Ваша воспитательница, а не Вашего ребенка.
Кто-то раньше раздул скандал и Вы почему-то оказались запуганы этим человеком. Вы себе не доверяете, не чувствуете себя уверенно, даже когда правы. Сейчас то что Вы пишите, про свой страх заступаться за ребенка и даже просто прояснять непонятную ситуацию - это состояние жертвы. В ощущении жертвы бы бессильны, потому что всегда обстоятельства сильнее Вас. Но если Вы все-таки сможете заметить, что заступаться за ребенка это материнский долг. Что прояснять всегда полезнее чем придумывать. Что конфликты неизбежны в течении жизни, и Важно быть верной себе. У Вас все наладится.
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
