Хочу відчувати потрібною в цьому житті

Юля, привіт!

Можу уявити, як тобі зараз тяжко. Здається весь світ налаштований проти тебе, хоча це не так.

Якби ти несбула нікому потрібною, то навряд чи б народилась. Уявляєш, скільки сталось дивних збігів і моментів, щоб в одну мить всі зірки на небі зійшлися в одній точці і народилась саме ти і саме в той день і в тому місці, і а тих батьків, яких ти маєш?
Це вже не просто так. І якщо ти сумніваєшся, що ти комусь потрібна, то Всесвіт в цьому не сумнівався, коли вирішив що тобі потрібно прийти в цей світ.

Так, твій тато помер і тобі його не вистачає. Але в тебе є спогад про нього, і ти щаслива, що можеш його пам'ятати і відроджувати приємні моменти, коли він був живий. А уявляєш, скільки твоїх ровесників по всьому світі не знають своїх батьків і ніколи їх не бачили взагалі?

Батьки ніколи не вмирають, вони живуть в нашому серці і завжди поруч. Впевнена, твій тато також з тобою. Просто знай це.

Твоя мама любить тебе, як вміє. Можливо, по-інакшому вона не вміє висловлювати свої почуття. Але в тебе є мама. І це теж щастя, що вона поруч, що вона жива. Ти не сама.

Тому я тобі бажаю повірити в себе, прийняти свої недоліки і змогли налагодити стосунки з друзями та ріднею.
Є різні способи виражати емоції агресію чи образу також. Цьому можна навчитися, якщо практикувати.

Чи готова ти до таких змін?

Добрий день, Юля.

що я приношу всім проблеми,всім важко зі мною бо у мене важкий характер

"Всім" - це кому? Тобі хтось казав, що у тебе "важкий характер" і що ти приносиш проблеми?

я постійно в дипресіях і хочу вийти з цього стану

Твоя депресія - це твоя реакція на щось, твій стан зараз від чогось тебе "оберігає". Ти велика молодчинка, що хочеш вийти із цього стану, проте для цього потрібна допомога спеціалістів (для початку, психолога), щоб його проаналізувати, зрозуміти.

з садочка мене називати жирною і так в школі було, я себе ненавиділа що я така.

Дуже співчуваю тобі, це дуже боляче і несправедливо. Як ти піклуєшся про себе у такі моменти?

Я хочу щоб мене просто вислухали і реально подумали,що мені важко,а не посміялись з мене, мене називають істеричкою бо я завжди за щось переживаю все приймаю близько до сердця.

Хто саме ти хочеш, щоб тебе вислухав? Хто з тебе сміється, називає істеричкою?

Тата у мене нема і важко без нього,можливо якби він був я відчувалаб себе по іншому, я заздрю тим дітям у кого є тато який підтримує, піклується, я хочу це теж відчути,але невідчую бо він помер.

Мені шкода, що ти втратила тата. Хто тебе підтримував після цієї події? Як ти пережила втрату?

Мама мене не так підтримує,я закрита від своїх рідних бо,що я їм не скажу я виновата.

Коли ти говориш про свої переживання мамі, то вона прямо тобі говорить, що "ти винна"?

Я все тримаю в собі плачу сама я хочу радіти від цього життя,хочу відчувати себе красивою,стрункою, і відпустити той біль який мені принесли,я не можу забути минуле коли мені робили боляче,я колись була позитивна,но біль людину міняє...,

Дуже важливо, щоб ти ділилася своєю біллю - розділена біль стає меншою. Ти вже велика молодчинка, що звернулася сюди на форум - ти дбаєш про себе, адже ти цінна. Було б добре, якби ти поговорила з мамою про індивідуальне звернення до психолога (адже ти неповнолітня), або ж звернулася до шкільного психолога в твоєму навчальному закладі.

Ответ отредактирован автором 15-07-2021 18:45:03