Перчитала декілька разів - дуже сумно читати Вашу сповідь... Не ми цей світ створили, тому дуже важко зрозуміти чому так інколи складається доля. Але, те що є певні закономірності у тому, що ми отримуємо тих чи інших батьків - це однозначно, хіба що одразу цього зрозуміти не можемо. Діти і батьки, як би не склалися між ними стосунки, пов'язані між собою глибинно, на рівні почуттів та емоцій, пов'язані певними закономірностями. І цих закономірностей існує досить багато. Але поки що зверну Вашу увагу на одну. Так, батьки бувають дуже різними і дуже по різному ставляться до своїх дітей. Але вони, незважаючи ні на що, на все життя залишаються тими, хто дав життя, а отже, дав можливість розвиватися, вирішуючи складні проблеми, і ставати кращими завдяки складній внутрішній роботі душі. І тому чим більше ми ненавидимо своїх батьків, чим сильніше їх засуджуємо та не приймаємо їхньої поведінки, тим більше це шкодить саме нам. Бо осуд, презирство та неприйняття - це та ж сама агресія, яка на рівні підсвідомості блокує правильне ставлення до себе та оточуючого світу. (Внутрішнє сприйняття батьків і ставлення до них в житті - може дуже відрізнятися в залежності від обставин). Найвагомішу роль відіграє саме внутрішнє сприйняття, яке пов'язане з питанням прийняття та прощення). Якщо сказати простою мовою, у людини, яка несе образи на батьків, ніби відрізають коріння. А без коріння, як Ви розумієте, жити щасливо просто неможливо. Що, власне, з Вами і відбувається. Окрім того, Ваша проблема ще лежить у сфері абсолютно неправильно сформованого світогляду...
Ответ отредактирован автором 16-06-2021 16:20:07